Власенко В.В., Мартинюк О.М., Соломон А.М.

                                                                                            Секція Біологічні науки.                                                                                          

 

                                                                                            Підсекція Мікробіологія             

 

Вінницький державний  аграрний університет.

Визначення ефективності дослідного середовища для                        культивування молочно-кислих бактерій.

 

           Пробіотичні властивості бактерій роду Lactobacillus в даний час широко використовується в якості регуляторів стану нормальної мікрофлори шлунково- кишкового тракту в птахівництві, тваринництві і в медицині [1,3,6].

           Препарати молочно-кислих бактерій позитивно впливають на стан здоров’я людини і тварин, пригнічують розмноження умовно патогенних і не патогенних мікроорганізмів.

           Їх використовують в якості лікарських засобів і харчових добавок-препаратів, що містять в собі живі клітини деяких бактерій роду Lactobacillus, і тому являється актуальним і перспективним з точки зору як профілактики так і лікування дизбактеріозів при порушенні балансу нормальної мікрофлори, так і виготовлення препаратів, що піддержують захисні сили організму [2,4,5]. Молочно-кислі бактерії мають високу ферментативну активність, що дозволяє суттєво стимулювати і регулювати травлення, надавати імунологічну, проти алергічну і антитоксичну дію на організм людини і тварин. 

          Метою нашої роботи була розробка поживного середовища та визначення оптимальних умов для культивування мікроорганізмів роду лактобактерій.

          Матеріали та методи досліджень   

          В дослідженнях були використані штами бактерій роду лактобацил. Культивування молочно-кислих бактерій проводили на контрольному і дослідному середовищі, в якості контрольного середовища використовувалося стандартне середовище MRS, а дослідним слугувало наше нове розроблене середовище.

          Культивування молочно-кислих бактерій для визначення росту проводили при 37°С на рідких поживних середовищах MRS (контроль) і на запропонованому дослідному середовищі.

         Облік результатів проводили по загальноприйнятій схемі на рідких поживних середовищах  за допомогою вимірювання оптичної щільності на фотоелектрокалориметрі КФК-3 в залежності від часу культивування.

         Результати досліджень

        В процесі вивчення поживного середовища встановлено, що ріст мікроорганізмів залежить від рН поживного середовища. Чим вище рН середовища тим менша кількість молочно-кислих клітин розвивається в поживному середовищі.  Результати досліджень наведені в Таблиці 1       

 

 

                                                                                                               Таблиця 1

Вплив початкового рН поживного середовища  на ріст молочно-кислих бактерій.

 

              

Початкове значення рН

                                         Кількість клітин,106 кл/ мл

                              М±m

                     % від max

контроль

        дослід

       контроль

    дослід

5,5

275±3,3

283±2,8

55,4

56,3

6,0

288±23,2

290±22,0

58,1

59,1

6,5

475±3,5

480±3,3

95,8

97

7,0

496±26,0

500±25,0

99

100

7,5

450±21,4

460±20,0

90

92

8,5

10±4,5

12±4,1

2

3

 

     Як видно з результатів досліджень ( Табл. 1)  рН дослідного середовища було від 5,5 до 8,5, в результаті статистичної обробки отриманих результатів виявилося, що найінтенсивніший ріст відзначався при рН 6,5-7,5. Слід зазначити, що максимальне накопичення культур спостерігалось при рН-7 (контроль 496 ± 26,0; дослід 500 ± 25,0 клітин). Найменша концентрація мікроорганізмів в поживному середовищі спостерігалась при рН-8,5.

     Отримавши позитивні результати по визначенню оптимальних умов рН ми приступили до визначення можливих температурних режимів вирощування молочно-кислих бактерій на запропонованому середовищі.

     В дослідах інкубацію посіяних культур проводили при температурі 32°С-мінімальна та 50°С-максимальна.

 

                                                                                                              Таблиця 2

 

Вплив температури вирощування на ріст молочно-кислих бактерій

 

 

Температура, °G

                                         Кількість клітин,106 кл/ мл

                              М±m

                     % від max

контроль

дослід

контроль

дослід

32

203 ±35,5

250±30,3

40,4

48,3

37

495 ±7,1

500±6,8

99

100

40

461±18,4

480±17,5

93,3

95,3

45

161±18‚4

180±17,7

32,5

35,3

50

19±1‚2

25±1,0

3,8

4,4

                

    При статистичній обробці  було встановлено, що найкращий ріст та розвиток  молочно-кислих бактерій проходить при температурі 37°-40°С. ( Табл.2 ).

    Таким чином провівши дослідження при різних температурних режимах і рН середовища найкращим з них є те середовище що має рН-7, а інкубація посівного матеріалу проходить при 37°С.

     Після проведених досліджень нами запропоновано біотехнологію удосконалення отримання молочно-кислих бактерій з наступним їх використанням в агропромисловому комплексі.

    Запропоноване поживне середовище просте в приготуванні, не шкідливе для зовнішнього середовища і може використовуватися в мікробіологічних, науково-дослідних та виробничих лабораторіях.

               

            Висновки

      Для удосконалення біотехнології отримання біомаси молочно-кислих бактерій доцільно використовувати середовище Вінлак з рН-7 та температурою інкубації посівного середовища -37°С, що забезпечує високу ”урожайність” культур.

      Приготовлені з отриманого середовища бактеріологічні препарати слід використовувати в тваринництві  при кишечних захворюваннях та для підвищення імунітету організму тварин.

             

          Література:

 

      1 . de Vos W.M. Metabolic engineering of sugar catabolism in lactic acid bacteria. In: Lactic Acid Bacteria: Genetics, Metabolism and Applications // Dordrecht: Kluwer Academic Publishers.- 1996.- P. 127–146.

     2. Foo EL, Griffin HG, Mollby R, Heden CG. The Lactic Acid Bacteria // London, Blackie Academic &Professional.- 1997.- P. 116-128.

     3. Hosono A, Lee J, Ametani A, Natsume M, Hirayama M, Adachi T & Kaminogava S. Characterisation of a water-soluble polysaccharide fraction with immunopotentiating activity from Bifidobacterium adolescentis M104-4 // Biosci. Biotech. Biochem.- 1997.- 61.- P. 312-316.

     4. Perdigon G., Alvarez S., Rachid M. et al. Symposium: probiotic baceria for humans: clinical systems for evaluation of effectiveness. Immune system stimulation by probiotics // J. Dairy Sci.- 1995.- 78, N 12.- P. 1597-1606.

    5. Perdigon G, Medici M, Bibas Bonet de Jorrat ME, Valverde de Buduguer M & Perce de Ruiz Holgado AA. Immunomodulating effects of lactic acid bacteria on mucosal and tumoral immunity // Int.J.Immunoter.- 1993.- 9.- P. 29-52.

    6. Tohyama K., Kobayashi Y., Kan T. et al. Effect of lactobacilli on urinary indican excretion in gnotobiotic rats and man // Microbiol. Immunol.- 1981.- 25, N 1. – P. 101-112.

                                            Свідчення про авторів

 

                                          

Ф. І. П

авторів

Назва тезисів

Адреса отримувача

Телефон

Секція

e-mail

Власенко В. В

доктор біологічних наук, професор.

 

 

 

 

 

 

  Мартинюк О. М

аспірант 

 

 

Соломон А.М

аспірант

Визначення ефективності дослідного середовища для культивування молочно-кислих бактерій.

 

 

-//-

 

 

-//-

кафедра мікробіології та технології переробки

ВДАУ

вул.Привокза-

льна 42

м.Вінниця

21001

 

 

-//-

 

 

-//-

27-23-46

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

-//-

 

 

-//-

Біологі-

чні науки

 

 

 

 

 

 

 

 

-//-

 

 

-//-

-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

-

 

 

    -