Екология/6 Экологический мониторинг

Д.с-г.н. Клименко М.О, Люльчик В.О.

Національний університет водного господарства та природокористування

 

Визначення та аналіз індикатора якісного стану ґрунтового покриву Рівненської області в системі розробки стратегії сталого розвитку регіону

 

Десять років впровадження принципів сталого розвитку у світі історично співпали з десятиріччям становлення України як незалежної європейської держави. Україна здобула державну незалежність у 1991 році. Постала необхідність зміни усієї суспільно-політичної і соціально-економічної системи. Конференція ООН з навколишнього середовища та розвитку в Ріо-де-Жанейро відбулася через 9 місяців і дала методологію для побудови нового суспільства. [1, с.1].

Нині можна сказати, що поняття про сталий розвиток в достатній мірі вже склалося. У Верховну Раду України внесено на розгляд проект Закону України "Про сталий розвиток", що визначає поняття "сталий розвиток України"  таким чином - це процес розбудови держави на основі неподільності проблем збереження довкілля і процесу соціально-економічного розвитку з домінуванням критеріїв, вимог і показників якості навколишнього природного середовища [2].

Встановити чисельні характеристики індикаторів сталого розвитку території можна за методикою розроблено інститутом проблем природокористування та екології Національної академії наук України відповідно до постанови Президії Національної академії наук України від 24.06.1998р., під науковим керівництвом доктора технічних наук, професора А.Г. Шапара [3]. Вивчивши дану методику, з врахуванням регіональних особливостей, вперше для Рівненської області було розроблено перелік індикаторів екологічного стану, визначено їх числові межі та інтегральні значення, розроблено методи згортання індикаторів та їх аналізу. Регіональні особливості повинні враховуватися при розробці стратегій сталого розвитку, адже вони ”...стають пріоритетними при наявності значних територіальних відмінностей у природних, соціально-економічних умовах та значних територіальних диспропорціях” [4, с.9; 5, с.218].

Одним із найбільш важливих показників якості навколишнього природного середовища є індикатор якісного стану ґрунтового покриву. Завдання встановлення агрегованого індикатора якісного стану ґрунтового покриву вирішувалось на основі описаної методики. Показники властивостей ґрунтового покриву – одні з найбільш чутливих індикаторів екологічного стану території. Безпосередньо це проявляється в інтенсивному зниженні родючості ґрунтів на значній площі. Індикатори раціональності використання та забруднення ґрунту пов’язані з вторинно-антропогенними геоморфологічними процесами, прискореними господарською діяльністю людини. Ці процеси можуть поширюватися певною мірою і в природних умовах, але руйнування людиною рослинного та ґрунтового покриву викликає їх значне прискорення та розповсюдження в часі та просторі.

         Агрегований індикатор якісного стану ґрунтового покриву структурно складається з трьох проміжних індикаторів:

-         раціональності використання території;

-         забрудненості ґрунтів;

-         еколого-агрохімічної оцінки.

Проміжний індикатор раціональності використання території визначається базовими індикаторами, що характеризують площі урбанізованих територій, розорених земель, територій, що охороняються, а також лісистістю.

         Проміжний індикатор забрудненості ґрунтів залежить від базових показників, що характеризують забруднення особливо актуальними для Рівненської області радіоактивними речовинами (цезій 137, стронцій 90), оскільки Зарічненський, Дубровицький, Рокинівський, Сарненський та інші райони області є постраждалими від аварії на Чорнобильській АЕС [6],

Проміжний індикатор еколого-агрохімічної оцінки складається з п’яти базових показників, що характеризують вміст в ґрунті поживних речовин – азоту, фосфору, калію, а також гумусу та степінь кислотності ґрунтів.

В результаті аналізу виявлено, що протягом всіх періодів, що досліджувалися, райони області характеризувались трьома із п’яти можливих класифікаційних станів – критичним, загрозливим та задовільним. Так, у 1990 (табл. 1) році середньообласний агрегований індикатор якісного стану ґрунтового покриву становив 0,399, що відповідало загрозливому стану. До критичного стану відносилися Березнівський, Володимирецький, Дубровицький, Зарічненський, Рокитнівський та Сарненський райони, що становило 55% території області (рис. 2, а). До 2005 року через пройшло різке погіршення агрохімічних показників, проміжний індикатор еколого-агрохімічної оцінки знижується на    30 % і становить 0,368, що відповідає загрозливому стану. 47,5 % території області відносяться до критичного стану за індикатором якісного стану ґрунтового покриву    (рис. 2, б).

Висновки:

1. Встановлені індикатори якісного стану ґрунтового покриву засвідчують, що ситуація із ґрунтовим покривом в Рівненській області залишається загрозливою.

2. За 15 років (з 1990 до 2005) ситуація із забрудненістю ґрунтів хоч і зазнала деякого покращення у зв’язку із природним розпадом, виносом з урожаєм, вертикальної та горизонтальної міграції радіонуклідів по ґрунтовому профілю, проте лишається критичною для 6 адміністративних районів, що складає 58 % території області.

3. Постійного погіршення зазнає проміжний індикатор еколого-агрохімічної оцінки земель. З 1990 по 2005 роки зафіксовано зменшення з 0,518 до 0,368 або на 29%, що призводить до зміни ситуації з задовільної на загрозливу, по деяким районам відбувається наближення до критичних меж.

4. Картографічний і табличний матеріал дозволяють оперативно встановити стан ґрунтового покриву  будь – якого району області, та отримати інформацію для прийняття необхідних управлінських рішень покращення ситуації, розробки стратегії сталого розвитку для території Рівненської області.

 

 

 

             а                                                                   б

 

Рис. 2. Зонування території рівненської області за агрегованим індикатором якісного ґрунтового покриву, а- 1990 рік, б –2005 рік).

Література:

1.Національна доповідь України про стан виконання положень "Порядку денного на ХХІ століття" за десятирічний період (1992 - 2001 рр.) // Український інститут досліджень навколишнього середовища і ресурсів при Раді національної безпеки і оборони України.- К.:РНБО, 2002.-30с.

2.Проект закону України "Про концепцію сталого розвитку України" від 04.2001

3. Методичні вказівки з розробки регіональних стратегій сталого розвитку //А.Г. Шапар, М.А. Ємець, П.І. Копач, С.З. Поліщук, О.К. Тяпкін, В.Б. Хазан.-Дніпропетровськ: Вид-во "Моноліт",2003.-131с.

4. Горленко І.О., Тарангул Л.Л. Економічні райони України.-К., 1999.

5. Злупко С.М. Посібник з економіки районів України //Регіональна економіка.-2000.-№2 (16).-с. 218.

6. Коротун І.М., Коротун Л.К. Географія рівненської області // Навчальний посібник.-Рівненський відділ Українського географічного товариства.,1996.-356с.

Клименко М.О_____________                                      Люльчик В.О.____________