Лоскутова В.В.,

аспірант Донецького державного університету управління

Необхідність функцій держави у сфері інформаційного забезпечення підприємництва

Побудова ринкової економіки в Україні не означає і не повинна означати відмови від регулюючих функцій держави взагалі. Необхідність державного втручання в економіку визнається всіма економістами, і навіть прихильниками ринкової економіки. Відмінність у поглядах різних вчених полягає у тому, яку міру втручання в ринкову економіку вони залишають за державою [1].

Держава є єдиним реально діючим інститутом, здатним забезпечити необхідний правовий порядок в господарській сфері кожної окремої країни та відстоювати її економічні інтереси на міжнародній арені. Проблема полягає не в тому, чи потрібно державі втручатися в економіку, а у відповідності цього втручання потребам та можливостям кожної країни, стану справ у світовому господарстві та рівню розвитку світогосподарських відносин.

На нашу думку, об¢єктивна необхідність державного регулювання процесу інформаційного забезпечення підприємництва зумовлюється такими обставинами. По-перше, панування ринкових відносин, яке справедливо вважається сприятливим середовищем поширення інформації, може породжувати й негативні моменти, а саме: викривлення інформації. Передбачення можливих викривлень та усунення їх негативних наслідків під силу тільки такому суб¢єкту загальнонаціонального регулювання як держава.

По-друге, всеохоплююче проникнення інформації у всі сфери людської діяльності долає всі кордони. Відбувається це здебільшого спонтанно та інформаційні блоки можуть залишатися фрагментарними, якщо не будуть вжиті заходи для їх об¢єднання і створення єдиних інформаційних мереж. В межах національно оформлених господарств існує об¢єктивна потреба функцій держави по формуванню єдиних інформаційних мереж, у тому числі і призначених для сприяння діяльності підприємництва.

По-третє, важливою проблемою для будь-якої країни, і України у тому числі, є ефективне входження в глобальне інформаційне середовище. Для забезпечення цього необхідні комплексні зусилля держави, спрямовані на розвиток технічних можливостей інформаційної інфраструктури, забезпечення доступності інформації всім громадянам і суб¢єктам господарської діяльності, сприяння розвитку бізнесу в інформаційні сфері та налагодження загальнонаціональних мереж інформаційного забезпечення підприємницької діяльності.

І по-четверте, проблема створення інформаційної системи полягає не тільки у забезпеченні широкого доступу до різноманітної інформації. Існує інформація, яка становить державну таємницю, комерційну таємницю, яка стосується приватного життя людей. Зрозуміло, що мають бути механізми обмеження доступу та захисту такої інформації. Важливою проблемою є і захист юридичних прав на інформацію, що є інтелектуальною власністю.

Ринковий механізм, досить ефективний в налагодженні економічної діяльності та мотивації підприємців на задоволення потреб споживачів, не спрацьовує в багатьох випадках, коли окрім суто економічних необхідним стає досягнення суспільно важливих цілей: соціальних, культурних, екологічних тощо. Ринковий механізм не здатен забезпечити виробництво деяких товарів і послуг, до яких належать, наприклад, фундаментальні наукові дослідження, загальна освіта та інші.

Про загрозу ринкового фундаменталізму однозначно висловився і Дж.Сорос, зазначивши, що “ринкові сили, якщо надати їм цілковиту владу, навіть у чисто економічних та фінансових сферах, спричиняють хаос і однозначно ведуть до розвалу світової капіталістичної системи” [2].

Поширення ринкових принципів у сфері інформаційної діяльності може мати як позитивні, такі і негативні сторони. З одного боку, це спонукає виробників і постачальників інформації пристосовуватися до потреб споживачів інформаційних продуктів, щоб задовольняти попит. Платність придбання інформації підвищує у її споживачів розуміння реальної цінності інформації і стимулює відмову від непотрібної інформації. Ринок унаочнює корисність цієї інформаційної діяльності завдяки її оцінці через ринок, сприяє раціоналізації виробництва і управління фірмою, яка виробляє інформаційні продукти. З іншого боку, при комерційному підході щодо виробництва і розподілу інформаційних продуктів не враховуються соціальні наслідки неконтрольованого поширення інформації, виникає загроза масового виробництва неякісних масових інформаційних продуктів з їх згубним впливом на свідомість та виховання громадян [3].

Таким чином, необхідність функцій держави у сфері інформаційного забезпечення зумовлюється двома загальними обставинами: особливостями інформації як товару; інформаційною асиметрією.

По-перше, інформація може бути товаром: продаватися і купуватися. Водночас, специфічні особливості інформації відрізняють її від традиційних товарів і наближають до так званих суспільних благ, яким характерний особливий спосіб відтворення і розподілу. За характером розподілу і споживання всі блага в суспільстві поділяються на три види: суспільні блага; квазісуспільні блага; індивідуальні блага.

Загальними властивостями суспільних благ є: невиключеність із споживання, неконкурентне споживання, неможливість нормування споживання, значні екстерналії. Не вдаючись в їх детальну характеристику, маємо відзначити, що інформація може виступати в якості всіх названих видів благ. В кожному випадку це потребує відповідного втручання держави.

Література:

1. Кастельс М. Информационная эпоха: экономика, общество и культура / Б.Э.Верпаховский и др. – М.: ГУ ВШЭ, 2000. – 607 с.

2. Сорос Дж. Криза глобального капіталізму. – К.: Основи, 1999. – 259 с.

3. Корнєв Ю.Г. Інформаційно-аналітична діяльність як сфера бізнесу // Підприємництво, господарство, право. – 2003. – №12. – С.123-126.