Тищенко М.Р.,

здобувач Донбаської національної академії будівництва та архітектури

Сучасні методи виміру соціальної політики підприємств

Соціальна політика держави в цілому і соціальна політика підприємства зокрема базуються на таких загальнолюдських філософських цінностях, як право на життя, свобода, рівність, відсутність дискримінації, справедливість, солідарність, соціальна відповідальність і т.ін. [1].

Саме цінності є основою пояснення будь-якої проблеми і вибору відповідної альтернативи соціальної політики. Наприклад, від того, яка цінність покладена в основу – рівність або справедливість, буде залежати вибір принципу допомоги – універсального або вибіркового.

Наприклад, моделі ринку праці, що діють у даний час у різних країнах, спираються на визначенні цінності. Так, ліберальна (американська) модель побудована на принципах індивідуалізму. Це означає, що у випадку тимчасових фінансових труднощів на підприємстві працівників будуть звільняти; при зміні змісту роботи краще буде винайняти нового працівника з відповідною кваліфікацією, ніж перенавчати того, який вже працює. Таким чином, ліберальна модель характеризується високим рівнем плинності кадрів і трудової мобільності, свободою вибору й індивідуальною відповідальністю за власну освіту і кар'єру.

Патерналістська (японська) модель ринку праці побудована на принципах патерналізму, колективізму, солідарності і соціальній відповідальності. Це означає, що у випадку фінансових труднощів на підприємстві скоріше зменшать розмір заробітної плати, ніж будуть звільняти працівників (при цьому вважається, що працівники самі, починаючи з вищого керівництва, повинні виступати з пропозиціями про зменшення для себе заробітної плати). Патерналістська модель передбачає відповідальність за найнятого працівника, і підприємство діє за принципом великої родини, де піклуються про всі сфери життєдіяльності персоналу (пенсії, освіту і т.ін.) [1].

Таким чином, соціальна політика підприємства, усвідомлено чи ні, розробляється з урахуванням визначеної ієрархії цінностей, яка встановлює, на які цілі в першу чергу витрачати кошти, як здійснювати їх перерозподіл, кому і в якій формі надавати допомогу в першу чергу.

Соціальна політика підприємства розглядається не тільки в контексті заходів, спрямованих на задоволення потреб персоналу, але й у контексті задоволення соціальних потреб суспільства в цілому, (в тому числі споживачів). У зв’язку з цим уявляється необхідним досліджувати споживачів і потенційних споживачів: потреби, надії, неусвідомлювані потреби і мотиви поведінки, що дозволить правильно обрати місію підприємства .

Існують два підходи до розуміння цінностей: моральний абсолютизм і консеквенціалізм. Моральний абсолютизм передбачає прийняття цінностей, або відношення до того, що слід вважати правильним, а що ні, і дотримання їх незалежно від наслідків. Консеквенціалізм – принцип, який припускає, що ніщо саме по собі не є добром чи злом, гарним чи поганим, тому не може існувати абсолютних моральних принципів – слід оцінювати наслідки дій на практиці [1].

Таким чином, розуміння і підхід до прийняття цінностей, які визначають основу соціальної політики підприємства, припускає виявлення й аналіз, по-перше, факторів, які визначають вибір споживачів, по-друге, аналіз ціннісних орієнтацій споживачів. Вирішення цих задач може бути проведено з використанням методів факторного аналізу і багатовимірного шкалування.

Факторний аналіз – один з багатовимірних методів математичної обробки даних. Він дозволяє коротко представити узагальнену інформацію про структуру зв'язків між ознаками досліджуваного об'єкта. У нашому випадку об'єктом вивчення є споживачі. Менеджер може спостерігати якийсь феномен поведінки споживачів, але щоб пояснити його в деяких випадках, коли інші методи не дають результату, слід провести факторний аналіз.

Л. Басовський, аналізуючи можливості застосування факторного аналізу для планування і прогнозування ринку, відзначає: «Дослідник ринку, аналітик органу планування обмежений набором показників, традиційно використовуваних в офіційній статистиці, в анкетах для опитувань. Коли невідомий фактор виявляється в зміні декількох змінних, у процесі аналізу можна спостерігати істотну кореляцію або зв'язок між змінними. Тим самим число незалежних, спочатку прихованих факторів, може бути істотно менше, ніж число традиційно використовуваних показників, що вибирають досить суб'єктивно» [2]. Однак, слід зазначити, що все вищесказане повною мірою відноситься до статистичних даних, які характеризують об'єктивні показники розвитку ринку. У випадку дослідження споживачів, поряд з об'єктивними показниками в ході дослідження одержують цілий ряд суб'єктивних показників: думки, переваги і т. д. У цьому випадку факторний аналіз має особливу цінність, оскільки дозволяє виявити латентні змінні, котрі взагалі не піддаються прямому виміру [3].

Суть методу багатовимірного шкалування полягає в побудові системи координат для збору саме тієї інформації, яка дозволить розробити соціальну політику підприємства (з точністю до повороту й одиниці довжини) і приписуванні координати кожному об'єктові. Задача побудови такої системи координат близька до задачі, розв'язуваної факторним аналізом, – стиснення даних, опис їх невеликим числом змінних. Відмінність полягає в тому, що факторний аналіз спрямований на пошук латентних змінних, а багатовимірне шкалування – на побудову просторових карт сприйняття (у нашому випадку – ціннісних орієнтацій), що є корисним інструментом позиціонування.

Література:

1. Іванова О. Передумови формування соціальної політики в Україні // Соціальна робота в Україні: перші кроки / Під ред.В.Полтавця. – К.: Видавничий дім «КМ Academia», 2000. – С. 87 – 112

2. Басовский Л.Е. Прогнозирование и планирование в условиях рынка. Учебное пособие. – М.: ИНФРА-М, 1999. – 260 с.

3. Вовк В.А. Информационная стратегия маркетинга предприятия //Науково-технічний збірник «Коммунальное хозяйство городов», економічні науки, вип. 52. – К.: «Техніка». – 2003. – С. 88 – 96.