Секція: економічні науки

1.     Банки і банківська система

Волохова Л.Ф., Євсєєнко О.Ф.

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Методика визначення надійності банків України із залученим іноземним капіталом

 На сучасному етапі поглиблення європейської інтеграції одним із пріоритетних завдань вітчизняної економіки є створення необхідних передумов для припливу в країну іноземних інвестицій. Одним із шляхів залучення іноземних коштів є банківська сфера . Разом з тим точиться широка дискусія щодо переваг та недоліків розширення присутності іноземного банківського капіталу в Україні, створення філій іноземних банків, необхідності законодавчого регулювання такої діяльності, введення певних лімітів та умов входження у банківський ринок.     

Динаміка вкладання іноземного капіталу у банківську систему України представлена в таблиці 1.                    

Таблиця 1.

Показники

1997

1998

1999

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

Кількість банків

229

227

214

203

195

189

182

179

182

186

У тому числі з іноземним капіталом

14

22

28

30

22

22

20

19

19

23

Кількість банків із 100% іноземним капіталом

2

6

9

8

7

6

7

7

7

9

Частка іноземного капіталу у статутному фонді банків, %

4

16

21

23

14

12

14

11

9,6

19,5

 

Іноземний капітал може створювати новий банк або залучати існуючий. Основними критеріями вибору вітчизняного банку є його надійність, яка доводиться прозорістю та відкритістю фінансової інформації, та відповідає світовим стандартам корпоративної звітності.                      Для обчислення поточного індексу надійності в сучасній науковій літературі пропонується використовувати суму зважених значень функції (Ф) від нормованих коефіцієнтів  (Х)          [3, c.17]                                                                                                                                                                              

Ф (Х)= А*F(Х; 0,5; 0,2)+(1-А)* LN(1+Х/20)*20,5                                (1)

 

Де: F;0,5; 0,2) - функція нормального розподілу із середнім значенням 0,5 і дисперсією 0,2; LN- натуральний логарифм; А - параметр, який обмежує вплив кожного з компонентів і визначає відхилення від лінійної функції.

 На думку експертів, оптимальне розрахункове значення А повинно бути не менше 0,6.

      Параметри 20 і 20,5 вибираються таким чином, щоб при всіх коефіцієнтах, рівних нулю, поточний індекс надійності дорівнював би нулю, а при всіх коефіцієнтах, рівних оптимальному значенню, поточний індекс надійності дорівнював би 100.

      В модель рекомендується включити шість коефіцієнтів, до яких застосовується процедура нормування і зважування. Зокрема, це показники:

 - Генеральний коефіцієнт надійності(Х1), якій дорівнює відношенню власного капіталу до активів (ризикових);

 - Коефіцієнт миттєвої ліквідності (Х2),якій дорівнює відношенню ліквідних активів до зобов’язань до запитання;

 - Крос-коефіцієнт (Х3),що дорівнює відношенню сумарних зобовязань до активів (ризикових);

 - Генеральний коефіцієнт ліквідності (Х4), що дорівнює відношенню суми ліквідних активів, захищеного капіталу до сумарних зобов’язань;

 - Коефіцієнт захищеності капіталу (Х5), якій дорівнює відношенню захищеного капіталу до власного капіталу;

 - Коефіцієнт  фондової капіталізації прибутку (Х6), якій дорівнює відношенню  власного капіталу до статутного фонду                                  . 

      Даний метод передбачає евристичний тип нормування, якій полягає в тому, що показники (коефіцієнти ) аналізуємого банку порівнюється  з так званими оптимально надійними  показниками  гіпотетичного банку, розміри яких  пропонується брати на рівні: К1=1, К2=1, К3=3, К4=1, К5=1, К6=3.

     Це буде означати, що   при оптимальному варіанті:

·        банк має працюючі активи у розмірі власного капіталу;

·        засоби у ліквідній формі дорівнюють зобовязанням до запитання;

·        банк має втричі більше  зобовязань ніж працюючих ризикових активів;

·        засоби у ліквідній формі та у вигляді капітальних вкладень дорівнюють сумарним зобовязанням;

·        капітальні активи дорівнюють розміру власного капіталу;

·        власний капітал перевищує статутний фонд у три рази.

Загальний коефіцієнт надійності (Кн.) буде зростати при зростанні кожного з коефіцієнтів, враховуючи їх нормативно-оптимальні значення і матиме наступний вигляд :

 

 Кн. = 45Ф(Х1) + 20Ф(Х2) + 10Ф(Х3/3) + 15Ф(Х4) + 5Ф(Х5) + 5Ф(Х6/3)=>

=> MAX                                                                                                            (2)

 

     Підсумкова формула передбачає процедуру зважування і остаточне ранжування банків у рейтинговому списку у порядку спадання значень коефіцієнта надійності (Див.Табл. 2).                                                      

 

 

 

 

Таблиця 2

 

 

Банки

Частка

іноземного

капіталу, %

 

 

Х 1  

 

 

Х2

 

 

Х3

 

 

Х4

 

 

Х5

 

 

Х6

 

 

Кн

ПУМБ

100

0,36

1,85

0,75

0,48

0,55

7,10

68,92

Альфа-банк

97,27

0,09

4,53

0,43

0,20

0,67

0,50

52,90

Ажіо

98

0,28

0,85

0,43

0,46

0,91

2,91

49,34

ВаБанк

40

0,09

2,38

0,37

0,51

0,58

0,68

47,70

Південкомбанк

9,31

0,32

2,14

0,31

0,35

0,27

0,48

46,01

Електронбанк

20,1

0,23

1,39

0,37

0,43

0,94

0,73

45,99

Кредитпромбанк

64,09

0,15

3,03

0,38

0,40

0,31

0,46

45,92

Родовід банк

18,9

0,13

4,42

0,41

0,30

0,56

0,59

43,96

Прокредит Банк

100

0,11

1,94

0,35

0,21

0,51

0,47

37,00

Укрсоцбанк

88,1

0,13

0,66

0,42

0,22

0,11

4,89

34,08

УкрСиббанк

51

0,11

0,85

0,41

0,22

0,94

0,42

33,13

Сітібанк Укр.

100

0,19

0,62

0,42

0,32

0,15

1,33

31,23

Мрія

98

0,13

0,72

0,36

0,25

0,41

0,58

29,14

Каліон Банк

100

0,09

0,61

0,43

0,23

0,59

0,78

29,01

Кредит Банк

94,5

0,09

0,65

0,38

0,24

0,96

0,36

28,07

Райффайзенбанк

100

0,10

0,46

0,36

0,16

0,15

0,40

16,84

 

Проаналізувавши кінцеві результати слід зауважити, що такі потужні банки як Райффайзенбанк, Сіті банк замикають таблицю з найнижчими показниками. Тут варто зазначити, що суттєвим недоліком даної методики є і те, що вона не враховує важливі показники, які пов’язані з рентабельністю та прибутковістю банків. Крім того, недостатньо науково обґрунтована методика нормування коефіцієнтів та визначення їх ваг. Разом з тим, до переваг даної методики можна віднести наступне: відкритість методики, можливість постійного її вдосконалення, вірогідність і простота, логічна стрункість і фундаментальність.

 

 

Література:

1.        Батковський В.А. Рейтингова оцінка діяльності банків//Фінанси України. – 2004-№5 – стор.145-150.

2.        Гладких Д. Проблеми та перспективи залучення іноземних інвестицій у банківську сферу України.//Вісник НБУ.-2005-№10-стор.13-15.

3.        Шафран В., Духненко В. Частный вкладчик становится ключевой фигурой//Експерт.-2006-№16.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Відомості про авторів:

Волохова Людмила Федорівна – доцент кафедри обліку та аудиту економічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Тел. 8(044)2590032

e-mail: l-volokhov@ukr.net

 

Євсєєнко Ольга Федорівна – асистент кафедри обліку та аудиту економічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Тел. 8(044)2590032

Домашня адреса: м. Київ, вул.. Гагаріна б.14, кв.7

Тел.: 8(044)5597396