Економічні науки/ 12. Економіка сільського господарства

Вертелецька Т.І., Дахно А.В.

(Обласний центр “Черкасагропромпродуктивність”
Українського науково-дослідного інституту продуктивності
агропромислового комплексу)

Пріоритети інтенсифікації в сільському господарстві

Основною ознакою ринкової економіки, до якої наша держава розпочала перехід ще в 1991 р., є конкурентна боротьба, тобто суперництво підприємств, в тому числі і агропромислового комплексу. В сільгоспвиробництві конкуренції притаманні певні особливості. В умовах виникнення і дії конкуренції в агропромисловому виробництві, а також в процесі приведення у відповідність з вимогами ЄС українського сільського господарства, важливого значення набуває його модернізація, котра вимагає значної бюджетної підтримки, кредитних засобів і спеціальних коштів.

Розвиток села й структурні перетворення в сільському господарстві на сучасному етапі розвитку пов’язані з реалізацією двох паралельних процесів: 1) модернізації сільського господарства, спрямованої на поліпшення аграрної та суспільно-професійної структури, а також зростання конкурентоспроможності продукції та послуг українського сільського господарства; 2) усебічного розвитку села, що дасть можливість постійного або часткового відпливу сільського населення до нерільничих професій, підтримки альтернативних джерел доходу за інтенсивного розвитку технічної та соціальної інфраструктури села.

Отже потрібні кардинальні зміни у функціонуванні системи державного регулювання виробничих процесів у суспільстві. Такі зміни неможливі без чіткого бачення пріоритетів розвитку галузі, які були сформульовані ще 13 червня 2000 року на засіданні Верховної Ради України у доповіді тодішнього міністра АПК І.Г. Кириленка.

Організація галузевого й видового виробництв сільськогосподарської продукції здійснюється на основі використання у технологічному процесі сукупності різних, характерних за своїм фізичним змістом, призначенням і тривалістю амортизаційних строків експлуатації основних виробничих засобів. При системному відновленні, розширенні й якісному поліпшенні технічних засобів виробництва в умовах обмежених фінансових ресурсів у виробничо-господарських структур важливого значення набуває обґрунтування критеріїв поетапного визначення пріоритетних напрямів інвестиційних вкладів в основний капітал певних галузей та видів виробничої діяльності.

Слід наголосити, що визначення критеріїв і показників пріоритетності інвестиційних вкладень для коротко-, середньо- та довгострокового періодів суттєво різниться за своїм змістовним наповненням у розвитку інтенсифікації аграрного сектору економіки.

Для короткострокового періоду активними засобами виробництва у рослинницьких галузях є, насамперед, силові й робочі машини – трактори, зернозбиральні, кукурудзозбиральні, бурякозбиральні, кормозбиральні комбайни, інші збиральні технічні засоби, посівні машини, ґрунтооброблювальні знаряддя, машини і обладнання з внесення добрив, захисту рослин від бур’янів, шкідників, хвороб, тобто, увесь кількісний і якісний склад машинно-тракторного парку. Для забезпечення інтенсивного сільськогосподарського виробництва в даному випадку необхідно передусім правильно спланувати за допомогою норм кількість сільськогосподарської техніки, потребу в робочій силі, паливно-мастильних матеріалах, насінні, добривах, заробітній платі для одержання необхідної кількості продукції. Все це повинно проходити через оперативне планування.

Пріоритетним завданням у середньостроковому розвитку сільського господарства є невідкладне розв’язання проблеми мобілізації та спрямування інвестиційних коштів у технічне їх оснащення. Магістральним напрямом підвищення ефективності всіх структурних підрозділів АПК є перехід на шлях інтенсивного розвитку. Інтенсифікація сільського господарства означає збільшення виробництва продукції в розрахунку на одиницю ресурсів. Хоч цей процес уже стає реальністю, однак зростання собівартості продукції й зниження фондовіддачі свідчать про те, що збільшення капіталовкладень випереджає зростання валової продукції. Впродовж багатьох років підвищення продуктивності праці відстає від темпів зростання оплати. Все це істотно уповільнює темпи підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва.

Важливого значення для довгострокового періоду набуває підвищення конкурентоспроможності інвестиційного клімату Української економіки щодо іноземних інвестицій, бо нинішнє інвестиційне середовище, за оцінкою фахівців, належить до найбільш ризикованого. Це свідчить про необхідність активізації діяльності України в створенні реальних умов залучення іноземних інвестицій в економіку держави.

Тільки за рахунок значних інвестиційних вкладень можна протягом ближчих двох-трьох років досягти позитивного балансу щодо кількісного складу машинно-тракторного парку.

Для вирішення проблеми інвестиційного забезпечення сталого розвитку та інтенсифікації сільського господарства України необхідно: збільшити обсяги та забезпечити цільове використання коштів державної підтримки розвитку аграрного сектора економіки, вжити заходів щодо подолання диспропорцій у міжгалузевих економічних відносинах і створити умови для їх вирівнювання з метою забезпечення норми прибутку в сільському господарстві на рівні не нижчому, ніж у середньому по економіці, стимулювати залучення у сільськогосподарське виробництво іноземних і внутрішніх зовнішньоекономічних інвестицій, зокрема населення, посилити інвестиційну спрямованість аграрної реформи, переважну частину інвестицій в основний капітал, здійснюваних за рахунок всіх джерел фінансування, спрямовувати на оновлення машинно-тракторного парку аграрних підприємств, відновлення, технічного переозброєння, реконструкції, модернізації та раціонального використання виробничих потужностей.