Економічні науки/6. Маркетинг та менеджмент

Магістр Пляцко Л.В.

Одеська національна академія зв’язку ім.. О.С.Попова.

Маркетингові дослідження перспектив розвитку ринку телекомунікаційних послуг в Україні.

Сьогодні немає необхідності підкреслювати значення широкого використання засобів зв'язку і телекомунікаційних мереж. Світовий досвід підтверджує, що чим стрімкіше розвиваються системи телекомунікацій, тим динамічніше піднімається економіка в цілому. Україна активно вливається у світову економіку і тому першорядне значення приділяє розвитку зв'язку й інформатики, удосконаленим технологіям і техніці. Динамічні економічні і соціальні процеси реформування суспільного строю, радикальні кроки по формуванню ринкових основ господарювання припускають відповідні перетворення у виробничій інфраструктурі України, а саме у формуванні її складової частини - ринку послуг зв'язку.

Галузь зв'язку – сама доступна галузь народного господарств, чиїми послугами користаються практично усі. За дуже короткі терміни вони стали могутнім інструментом обміну і отримання інформації, будучи інтегрованими і високотехнологічними системами мережі.

На момент отримання незалежності система електрозв'язку України значно відстала від промислове розвинених країн. Україна мала недостатньо розвинену і майже повністю аналогову первинну мережу. Телефонна мережа загального користування була аналоговою із застарілим комунікаційним обладнанням, низькою телефонною щільність та значними чергами на встановлення телефонів. Основу документального електрозв'язку становили телеграфні мережі загального користування AT і Телекс.

Телекомунікаційна мережа України є надзвичайно складною системою, що базується на новітніх технологіях із застосуванням величезних капіталовкладень, тому вибір напрямів подальшого розвитку телекомунікацій - одне з найважливіших завдань держави. Для його виконання створюються концепції; програми й керівні нормативні документи з розвитку телекомунікацій, які мають бути науково обґрунтованими і періодично коригуватися. Наукове обґрунтування загалом полягає в поетапному визначенні:

- стану й проблеми розвитку телекомунікацій;

- загальних напрямів розвитку й конвергенції окремих мереж (первинної, телефонної, Інтернет тощо);

- множини можливих альтернатив розвитку кожної мережі;

- конкретних кроків, спрямованих на розвиток кожної мережі, впровадження технологій і послуг (на основі техніко-економічних обґрунтувань і теорії вибору та прийняття рішень).

Подальший розвиток телефонних мереж цих країн полягає в тому, що старі станції замінюються сучасними ЦСК, які мають і синхронні ЦКП, і засоби широкосмугової пакетної комутації. У країнах, що розвиваються, і навіть у малорозвинених з телефонною щільністю 5 - 7 % рівень цифровізації часом досягає 80 % завдяки тому, що їх мережі розвиваються виключно на сучасному цифровому обладнанні, яке забезпечує високу якість послуг і цим стимулює новий попит.

Хоча в Україні спостерігається розвиток телефонної мережі загального користування (ТМЗК) (підвищується відсоток цифрових станцій, зростає кількість таксофонів, упроваджується почасовий облік вартості розмов тощо), загалом їх стан незадовільний: недосконалість нормативної бази; низький рівень цифро візування (за винятком міжміської мережі); переважна частина аналогового обладнання значною мірою відпрацювала свій ресурс; розмаїття типів обладнання утруднює централізацію технічної експлуатації і призводить до значних відповідних витрат; забезпеченість місцевих мереж з’єднувальними лініями (ЗЛ) недостатня, а їх стан часто поганий (втрати викликів на міжстанційних з’єднаннях часом перевищують нормативні у 2-6 раз). Нині з огляду на низький платоспроможний попит на послуги зв’язку та недостатні інвестиції в зв’язок потрібні нові підходи та вдосконалення планів розвитку й реконструювання телефонних мереж для забезпечення широкого асортименту й високої якості послуг. Реальні темпи розвитку ТМЗК досі були незначними (наприклад, у 1999 році всі оператори України ввели лише близько 268 000 номерів, з них ВАТ «Укртелеком» - близько 220 000, а в 2000 році відповідно 280 000 та 225 000) не забезпечували потреб у заміні зношеного обладнання. Останнім часом ці темпи помітно зросли (за 9 місяців 2001 року введено 320 000 номерів цифрових АТС) є підстави очікувати їх подальшого підвищення.

Стан ТМЗК в Україні такий, що при наймі протягом найближчих 3 - 5 років доцільно було б нарощувати телефонну щільність у межах задоволення платоспроможного попиту, зосередивши зусилля на поліпшенні стану ТМКЗ. Важливо розвивати кожну конкретну мережу на обмеженій кількості типів ЦСК (одному чи двох), не припускаючи впровадження позасистемних станцій. Проте таке обмеження та його оптимальний вибір – доволі складне завдання оскільки сьогодні послуги цифрового зв’язку для платоспроможних споживачів забезпечують головним чином приватні оператори, які за відсутності потрібних положень регулювання та нормативних документів використовують ті чи інші комутаційні засоби на свій розсуд.

Розвиток мобільного зв'язку значно відбивається на обсягах і структурі доходів телекомунікацій ринку. Мобільний зв'язок в Україні розвивається швидкими темпами. Доходи підприємств, що надають послуги мобільного зв'язку становлять 3862,9 млн. грн.., що становить 29 відсотків усіх доходів від надання послуг зв'язку. Тому і метою роботи є спроба дослідження та розробки маркетингових стратегій ринку електрозв'язку та мобільного зв'язку на території України.

У доповіді використовується система загальнонаукових та спеціальних методів дослідження, таких як аналіз, синтез, індукція, дедукція. Базу дослідження доповнюють положення сучасної економічної теорії, роботи провідних вчених і фахівців в області зв'язку. Використані також економіко-аналітичні й описові методи, методики обліку фактографічного матеріалу, інтерпретації експертних оцінок.

Література:

1. Маркетингові дослідження. Практичне руководство. Нереш К. Малхотре, Williams, 2007 р.

2. Котлер Ф.,Келлер К.Л. Маркетинг менеджмент.12-е видання, Пітер,2006 р.

3. Котлер Ф. Основі маркетингу : Пер.с англ.- М.:Бізнес-книга, ІМА-Крос, листопад 1999 р.

4. Журнал «Зв’язок» №1, 2007 р.