Динаміка показників вегетативної діяльності, психічних та стато-моторних функцій у дітей з церебральним паралічем при використанні оптимізуючого рухового режиму і лазероакупунктури.

Дніпропетровська державна медична академія.

Кафедра фізичної реабілітації, спортивної медицини та валеології

Абрамов В.В., Корнилова Т.В, Данилко Л.Д., Гришуніна Н.Ю.

Важливою задачею сьогодення для фахівців багатьох країн є пошук ефективних програм зміцнення здоров'я інвалідів, відновлення їхньої працездатності, соціальної адаптації, реабілітації, інтеграції у суспільстві[4,10]. У ряді країн розроблені широкі комплексні програми фізкультурно-оздоровчої роботи серед інвалідів та використання фізичних факторів, зокрема нейрогуморального та адаптаційно-трофічного впливу на фізичну діяльність низько-енергетичного лазерного випромінювання[3,4,5,6]. Короткий огляд відомостей про класифікації функцій фізичної культури дозволяє прийти до висновку про важливість використання індивідуально спрямованої адаптивної фізкультури[1,2,6].

На базі спеціалізованої школи-інтернату для дітей із церебральним паралічем були проведені обстеження 110 учнів у віці 11-15 років. З них з різними формами ДЦП – 90 осіб: зі спастичною формою 36 дітей, з геміпаретичною - 29, гіперкінетичною - 25 дітей. Контрольну групу склали 20 здорових однолітків. Проводилися обстеження соматичного, неврологічного статусу, оцінювалося вегетативне забезпечення діяльності, стан периферичного кровообігу верхніх і нижніх кінцівок Залежно від виду корекційної терапії спостережувані хворі розділені на три корекційні групи. Хворим першої (30 осіб) і другої (34 особи) клінічних груп проводилися цикли тренувань з адаптивною фізкультурою з корекційнною спрямованістю. Відбудовна програма пацієнтів першої групи включала також застосування лазеротерапії на біологічно активні точки, що сприяло формуванню адекватної реакції гіпофіза на постійні фізичні вправи – поступовій гармонізації вегетативних впливів, відновленню мікроциркуляції та поліпшенню периферичного кровотоку та удосконаленню рухових можливостей [5,7,9]. Третю групу (26 осіб) склали їхні однолітки, яким проводилось медикаментозне лікування. Контрольну групу - 20 здорових дітей того ж віку.

Нейропсихологічне дослідження проводилося за допомогою методу А.Р.Лурія в модифікації Е.Г.Симерницької. Установлення рухової недостатності проводилося за шкалою М.А.Озерецького з позицій класифікації рівнів організації рухів П.І. Бернштейна. Інтелектуальний рівень оцінювався за шкалами Векслера. У програму дослідження входило вивчення базисних вищих коркових функцій (ВКФ): 1)рухові функції, 2)тактильні функції, 3)зоровий гнозис, 4)слухомовна пам'ять, 5)просторові уявлення.Оцінка адаптивних можливостей організму проводилася методом кардіоінтервалографії.

Дослідження проявів рухової недостатності показало зниження результатів стато-моторних функцій у дітей з ДЦП, зокрема статичної координації до 10 сек при нормі 14 сек., статичної витривалості – 28 сек. прі нормі 37сек.; ручної швидкості - 35 сек. при нормі 23 сек., сили флексорів – 8 кг при нормі 15 кг. При дослідженні нейропсихологічних функцій виявлено, що 40% обстежуваних зі спастичними формами мали недостатність передніх і задніх гностичних систем, дефіцитарність стовбурних структур. Серед пацієнтів із правобічними геміпарезами - 32% обстежуваних були присутні помилки в зорових тестах, у 55% - у слухових тестах. Серед 46% хворих з лівосторонніми геміпарезами мали помилки у слухових тестах і у 52% - у зорових тестах. У 62% пацієнтів з гіперкінетичною формою ДЦП відзначались порушення виконання конструктивних завдань внаслідок порушень моторики, у 19% обстежуваних мали труднощі запам'ятання в слуховій модальності.

При обстеженні периферичного кровотоку встановлена локалізація рухових порушень сполучена з вихідним порушенням кровообігу кінцівок: в 54% хворих ДЦП виявлене зниження кровонаповнення судин кінцівок, в 23,3% визначався гіпертонус великих артерій, в 57,7% був утруднений венозний відтік, в 20% спостерігалася асиметрія кровотоку.

Аналіз даних обстеження вегетативного забезпечення діяльності (ВОД) свідчив, що у дітей з ДЦП, у порівнянні з контрольною групою, гуморальна регуляція серцевого ритму була пригноблена- показник моди кардіоінтервала (Мо) -0,58 сек. при нормі - 0,74 сек. (р< 0,05). У результаті інгібиції гомеостатичних механізмів регуляції, і підвищеної активності центральних механізмів регуляції серцевого ритму відзначається ріст індексу напруження (ІН) як у стані спокою - індекс напруги ІН становив 125,0 од. при нормі 65,0 од.

Відомо що патологічні психо-моторні детермінанти при ДЦП складають структуру порушень рухів, тому для складення індивідуального диференційного комплексу корекції рухів проводили визначення порушень стато-моторних навичок, за методикою М.А.Озерецького[1,4]. Послідовна структурно-функційна корекція включала рухи, що можливі при данному типі локально-органічного ураження системи рухів з метою відновлення послідовності локомоцій.

Прогностично важливими у виборі виду адаптивних навантажень були вихідні показники вегетативної регуляції. При напруженому стані компенсаторних можливостей, які характеризувались недостатністю парасимпатичних впливів - індекс напруженості (ІН) низький (<49 одиниць) і високий (> 93 одиниць) використовувались низькі навантаження (оздоровчі розвиваючі ігри малими групами, індивідуальна адаптивна фізкультура), Тренуючі навантаження (адаптивна фізкультура в великих групах, естафети) були використані можливі у дітей зі збалансованим типом вегетативної регуляції, у яких ІН становив від 65одиниць до 90 одиниць.

У пацієнтів першої групи - комплексного лікування й другої групи, що займались за методикою адаптивної фізкультури отримані значні позитивні зміни стану стато-моторних навичок, поліпшення показників зорового та слухового гнозису. Була досягнута нормалізація вегетативного забезпечення фізичної діяльності: показники індексу напруги в першій лікувальній групі знизився на 64 од. до 60,7 од.– у першій групі, на 28 од. до 97,0 од. - у другій (p<0,01), на 23 од. до 102,5 од. – у третій (p<0,05). Покращилося кровонаповнення кінцівок у 96% хворих першої групи - комплексного лікування, у 83% хворих другої групи лише в 62,8% хворих третьої групи.

Це може свідчити про оптимізацію тонічних надсегментарних впливів і внутрісегментарної імпульсації, завдяки застосуванню індивідуальних і диференційованих комплексів адаптивної фізкультури і лазероакупунктури, що сприяє удосконаленню рухових можливостей у пізній резидуальній стадії ДЦП.

Перелік використаної літератури

1. Бернштейн Н.А. О ловкости и ее развитии. М.:ФиС,1991.

2. Карла Л. Ханнафорд. Мудрое движение. Мы учимся не только головой/ Пер. с англ.- М.,:1999 - 238 с.

3. Леонтьев Н.В, Тихомиров И.И. Влияние низкоинтенсивного лазерного излучения на состояние центральной и периферической гемодинамики./Лазерна медицина 2003, т.9, с.4-6

4. Сучасна діагностика вегетативних дисфункій у дітей/ Майданник В.Г., Бурлай В.Г., Хайтович М.В. и др. //Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 2000. - №2. – С.48.

5. Про становище інвалідів в Україні та основи державної політики щодо вирішення проблем громадян з особливими потребами: Держ. доповідь. – К., 2002. – 160 с.

Інформація про автора: Гришуніна Наталія Юріївна –лікар Дніпропетровської державної фінансової академії

Тел. роб. 35-46-57

Моб. 8-097-386-72-04