СЕЛЬСКОЕ ХОЗЯЙСТВО/4. Технологии сохранения и переработки с/х продукции

Аспірант Калініченко А.О.

Національний університет біоресурсів і природокористування України, Україна.

Технології біологічного захисту чорної смородини від пильщиків, що забезпечують отримання якісної продукції.

Найбільш актуальною проблемою при вирощуванні плодових і особливо ягідних культур є їх захист від шкідників та збудників хвороб. Серед чисельних фітофагів чорної смородини є особливо небезпечна група видів, які пошкоджують суцвіття, листя та урожай [1,3]. Серед них в останні роки спостерігається значне поширення та шкідливість популяцій пильщиків[2,4,5].

Відомо, що в харчовому раціоні людей значна питома вага належить ягідним культурам, зокрема чорній смородині, ягоди  якої є основною складовою дієтичного та дитячого харчування. Ягоди чорної смородини - це продукт, який споживають переважно свіжим, тому нині стоїть питання створення екологічно безпечних технологій захисту ягідних культур.

Дослідження проводились впродовж 2009 – 2011рр на типових ділянках чорної смородини НУБіПУ, Виставкового центру «Експоцентр України», фермерському господарстві «Поділля - Осламів», в приватних та дачних господарствах Київської та Хмельницької областей.

В результаті фітосанітарного моніторингу виявлено, що домінували такі види пильщиків як: жовтий аґрусовий пильщик (Nematus ribesii Scop), жовтий чорносмородиновий пильщик (Nematus leucotrocha Hart.), чорносмородиновий ягідний (Pachynematus pumilio Knw.). Спостерігався високий рівень чисельності чорносмородинного ягідного пильщика, личинки якого пошкоджують ягоди чорної смородини. Яйцекладка та відродження личинок відбувається в період цвітіння смородини, що унеможливлює використання препаратів хімічного походження.

1.     Особливості біології домінуючих видів пильщиків на смородині. Приватні господарства Київщини. (2009р)

Вид

Весняна реактивація

Початок льоту

Початок масового льоту

Тривалість масового льоту, днів

Початок яйцекладки

Початок масової яйцекладки

Тривалість масової яйцекладки, днів

Жовтий аґрусовий пильщик

17.04

21.04

11 – 13

17.04

21.04

7 – 10

Жовтий чорносмородиновий пильщик

26.04

29.04

6 – 8

26.04

29.04

5 – 8

Чорносмородиновий ягідний пильщик

02.05

04.05

7 – 8

03.05

05.05

4 – 6

Дослідженнями встановлено визначальні характеристики сезонного розвитку пильщиків, що дозволили оптимізувати розселення трихограми. Зокрема, тривалість масової яйцекладки, що становила  близько 4 – 10 днів.

Для захисту насаджень чорної смородини використовували лабораторну культуру трихограми першого класу якості, виду Trichogramma pintoi Voeg та біологічний препарат Фітоверм 0,2% к.е. (концентрат емульсії)[3]. При цьому, імаго трихограми, серед інших ознак, характеризувались вираженою руховою активністю та пошуковою здатністю. Трихограму розселяли на передімагінальній стадії, у вигляді заражених нею яєць зернової молі, тобто за 0,5 – 1 добу перед відродженням імаго. Норми розселення трихограми становили 50 самиць трихограми на один кущ проти пильщиків першого покоління та два розселення 30 та 50 самиць/кущ проти другого покоління. Одноразове обприскування кущів смородини біологічним препаратом Фітоверм 0,2% к.е. проводили суцільно, з розрахунку 0,2 л/га, в період появи на рослинах несправжніх личинок пильщиків не старше третього віку.

Встановлено, що комплексне використання лабораторної культури трихограми та Фітоверму дозволило захистити насадження чорної смородини  від пошкодження пильщиками та супутніми фітофагами. При цьому

Технології, що порівнюються

Початкова чисель-ність пильщиків, личинок/  5кущів

екз

Заражено яєць трихорда-мою, %

Пошкод-жено рослин,

%

Ефектив-ність технології,

%

Позитивний результат

Розселення трихограми 2 прийом; Обприскування рослин, Фітоверм, один прийом;

(Технологія, що пропонується)

9,6

53,4

2,0

86,8

Технологія за- безпечує ефективний контроль чисель-ності та шкідливості  пильщиків на ягідників. Зберігається  видовий склад природніх ентомофагів

Обприскування рослин: Препарат 30В к.е., 2 прийоми, 30+30 л/га; Актелік к.е., 2 прийоми, 1,5+1,5 л/га

 (Базовий варіант,      еталон)

10,3

1,2

1,5

88,5

Технологія  з вико-ристанням хімічних інсектицидів захи-щає рослини. Не виключається негативна дія на ентомофаги та урожай

Контроль

8,8

3,8

13,8

-

Неконтрольований розвиток та шкідливість пильщиків

НІР05

-

1,2

1,2

4,5

-

чисельність пильщиків перебувала на допороговому рівні, спостерігався високий рівень чисельності та трофічної активності природніх популяцій паразитів та хижаків. Ефективність лабораторної культури трихограми становила 42,6-53,0%, від 15,3-22,4% яєць та личинок пильщиків заражали або поїдали природні популяції переважно хижих членистоногих. Крім того, суттєву роль в знижені шкідливості пильщиків другого та наступних поколінь відігравав прийом обприскування кущів  препаратом Фітоверм, ефективність становила 72,4%. Також препарат згубно діяв проти комплексу сисних шкідників (попелиць та рослино живильних кліщів).

2.     Ефективність технології контролю поширення та шкідливість пильщиків в насадженнях чорної смородини

У підсумку така технологія забезпечує захист смородини від шкідників, виключаючи використання хімічних інсектицидів, що дозволило отримати урожай, який можна використовувати для різноманітних харчових потреб, в тому числі для дитячого харчування.

Список використаних джерел:

1.            Гадзало Я. М. Інтегрований захист ягідних насаджень від шкідників у Північно-західному Лісостепу і Поліссі України. – Львів : Світ, 1999. – 184 с.

2.            Гончаренко О. І.  До вивчення біології пильщиків – шкідників аґрусу і смородини в Київській області //Наукові праці УСГА „Захист рослин від шкідників і хвороб”. – 1972. – Вип. 42. – С. 69–73.

3.            Дрозда В.Ф., Калініченко А.О. Спосіб контролю чисельності та шкідливості популяцій пильщиків в агроценозі ягідників. Патент України № 50547. Опубл. 10.06.2010, Бюл. № 11.

4.            Скорикова О.А. Пилильщики, вредящие плодово-ягодным культурам. М.; Л.: Сельхозиздат, 1960. 73 с.

5.           David V. Alford. Pests of Fruit Crops. A Color Handbook. USA. 2007. P 394 – 397.