Рівень приваблюваності капустяних культур для імаго твердокрилих фітофагів

СЕЛЬСКОЕ ХОЗЯЙСТВО/5. Растениеводство, селекция и семеноводство

Аспірант Горбатюк І.О.

Національний університет біоресурсів і природокористування України, Україна

Рівень приваблюваності капустяних культур для імаго твердокрилих фітофагів

Серед факторів, що обмежують отримання високих врожаїв зеленої маси та насіння озимого ріпаку, суттєва роль належить шкідливій діяльності багаточисельних видів шкідників. Серед домінуючих фітофагів посівів озимого ріпаку твердокрилі шкідники є одними з найбільш небезпечних видів, внаслідок того, що личинки та імаго цієї групи фітофагів пошкоджують, як вегетативні, так і репродуктивні органи рослин. Такими шкідниками є – хрестоцвіті блішки: хвиляста, синя, виїмчаста, світлонога та чорна; прихованохоботники: стебловий капустяний та ріпаковий насіннєвий; хрестоцвіті клопи та ріпаковий квіткоїд, значне поширення яких, в останні роки, спостерігається в усіх регіонах України [1,3,5]. З літературних джерел відомо, що ці фітофаги пошкоджують не тільки ріпак, але і рижій, гірчицю, суріпицю, насінники капусти та інші культури. Але не всі культури пошкоджуються ними на одному рівні [2,3,4]. Нами були проведені дослідження, щодо привабливості різних капустяних культур твердокрилими шкідниками з метою вибору ловильної культури для оптимізації екологічно-безпечної технології захисту посівів озимого ріпаку.

Дослідження проводили в НДГ «Великоснітинське», Київської області, впродовж 2007-2009 років. Культури, вибрані для експериментального обґрунтування вирощувались згідно рекомендованим технологіям. Обліки чисельності фітофагів проводили згідно загальноприйнятих методик.

З метою можливості використання ловильної культури для стримування міграції твердокрилих фітофагів на посіви озимого ріпаку, нами були проведені дослідження, що стосуються вибору культур із родини капустяних. Метою дослідження був вибір культури, яка б приваблювала імаго твердокрилих фітофагів посівів озимого ріпаку в один із критичних періодів розвитку культурних рослин – вихід з періоду спокою та стеблування. Визначальним фактором, що оптимізував відбір рослин була видова спорідненість потенційних ловильних культур з озимим ріпаком. Крім того, приймались до уваги строки початку вегетації, зокрема інтенсивне наростання фітомаси, початок та тривалість цвітіння, екологічна та трофічна сприйнятливість фітофагів по відношенню до ловильних культур. Одним із суттєвих та визначальних предикторів при виборі рослин був ступінь інтенсивності та тривалості виділення фітонцидної продукції та інших атрактивних стимулів по відношенню до фітофагів.

Серед усього різноманіття капустяних трав’янистих рослин тестову оцінку за вказаними предикторами пройшли такі культури, як насінники капусти, редиски, ріпи, редьки, гірчиця та суріпиця. Більш детальні фенологічні та фізіологічні дослідження дозволили відібрати три культури – гірчиця сарептська, редька (насінники) та суріпиця.

Результати обліків чисельності наведені у таблиці 1, показали, що відібрані культури, на яких проводили обліки різняться за рівнем інтенсивності приваблювати та накопичувати імаго твердокрилих фітофагів. Найбільш небезпечна група фітофагів, а саме хрестоцвіті блішки, ріпаковий квіткоїд, прихованохоботники та хрестоцвіті клопи показали тенденцію до вираженої концентрації імаго на культурі гірчиці сарептської за досить короткий термін часу.

1. Характер заселення імаго твердокрилих фітофагів посівів капустяних культур (НДГ «Великоснітинське», Київська область, 2007-2009 рр.)

Культура Чисельність фітофагів	Гірчиця сарептська	Редька олійна	Суріпиця
Хрестоцвіті блішки, екз./м²	22,3	18,4	19,7
Ріпаковий квіткоїд, екз./ м²	23,8	17,3	20,0
Прихованохоботники, екз./ґрунтову пастку	13,1	12,2	10,0
Хрестоцвіті клопи, екз./ м²	10,4	10,2	8,0

Гірчиця сарептська (Brassica juncea Czern.) – холодотривала культура. Насіння гірчиці починає проростати при температурі +1ºС. Рослини відзначаються швидким темпом росту. Сім’ядолі набувають оптимального розміру протягом 1-2 діб, на 5-10 день після появи сходів формуються перші справжні листки. Через 30-35 днів утворюються розетки з 6-8 листків. Швидко ростуть корені і листки у яких накопичуються запасні речовини, що дає змогу рослинам добре витримувати несприятливі умови й забезпечує високий темп їх росту. Тому наведений матеріал однозначно свідчить про доцільність вибору в якості ловильної культури саме гірчиці сарептської.

Подальші фенологічні спостереження наведені у таблиці 2 за культурами гірчиці сарептської та озимого ріпаку дозволили встановити значний темп прискореного фізіологічного розвитку ловильної культури на відміну від озимого ріпаку. Інтенсивне накопичення фітомаси ловильною культурою спостерігається вже на початку квітня, що на 10-15 днів випереджає розвиток рослин озимого ріпаку. Цілком очевидно, що перша хвиля популяцій фітофагів, які в процесі весняної реактивації концентруються на ловильній культурі і лише поодинокі особини проникають в агроценоз ріпаку внаслідок пасивного занесення – різкі пориву вітру, дощ та ін. Відповідно подальшими фенологічними спостереженнями було встановлено, що строки початку та тривалості масового цвітіння різняться у строках озимого ріпаку та гірчиці сарептської, відповідно 12-15 днів. Про трофічну сприйнятливість ловильної культури свідчить те, що імаго фітофагів інтенсивно живилися, спаровувались і в перші 7-8 днів не спостерігалась тенденція до повторної міграції.

2. Фенограма розвитку домінуючих твердокрилих фітофагів та основні фенофази розвитку озимого ріпаку в Лісостепу України (НДГ «Великоснітинське», Київська область, 2007-2009 рр.)

Вид шкідника

Березень

Квітень

Травень

Червень

Липень

ІІ

ІІІ

ІІ

ІІІ

ІІ

ІІІ

ІІ

ІІІ

ІІ

ІІІ

Хрестоцвіті блішки

(+)

Ріпаковий квіткоїд

(+)

Прихованохоботники

(+)

Хрестоцвіті клопи

(+)

Основні фази розвитку озимого ріпаку

Період зимового спокою

Стеблування

Утворення суцвіть

Початок бутонізації

Утворення перших стручків

Молочна, воскова та повна стиглість

Основні фази розвитку гірчиці сарептської

Сходи

Листкоутворення - гілкування

Цвітіння

Формування та наливання насіння

Збиральна стиглість

3. Моніторинг твердокрилих фітофагів на гірчиці сарептській (НДГ «Великоснітинське», Київська область, 2007-2009 рр.)

Фітофаги Дата обліків	Хрестоцвіті блішки, екз./рослину	Ріпаковий квіткоїд, екз./рослину	Прихованохоботники, екз./ґрунтову пастку	Хрестоцвіті клопи, екз./рослину
1 квіття	-	-	-	-
9 квітня	3,1	-	4,0	-
16 квітня	15,4	1,9	9,3	-
23 квітня	32,8	5,2	9,8	-
30 квітня	45,6	9,9	10,8	0,4
8 травня	31,4	12,8	14,5	3,8
15 травня	27,3	14,4	19,8	5,1
22 травня	15,5	9,1	17,6	12,4
1 червня	13,0	3,2	8,1	9,7
8 червня	6,7	1,4	4,4	4,2
17 червня	-	0,9	-	-
23 червня	-	-	-	-
1 липня	-	-	-	-
10 липня	-	-	-	-
20 липня	-	-	-	-

Аналізуючи характер та динаміку накопичення та заселення імаго фітофагів необхідно відмітити характерну закономірність досить високого рівня екологічної та трофічної атрактивності ловильної культури по відношенню до усіх твердокрилих фітофагів агроценозу озимого ріпаку (табл.3). При цьому, найбільш високий рівень приваблюваності спостерігався по відношенню до комплексу хрестоцвітих блішок – концентрація їх значно перевищувала порогові рівні. Що стосується формування ентомокомплексу в агроценозі озимого ріпаку, то в цей період спостерігалися тільки поодинокі особини твердокрилих фітофагів по краю поля на відстані не більше 3-5 м, що є доказом про доцільність та правильність вибору ловильної культури.

Встановлено, що запропонована ловильна культура формує своєрідну буферну зону між агроценозом озимого ріпаку та оточуючим агроландшафтом. Ступінь концентрації фітофагів та їх локалізація на незначних площах дозволяє застосовувати винищувальні заходи з використанням сучасного спектру хімічних препаратів, що в свою чергу стабілізує екологічну ситуацію в агроценозі, сприяє максимальній регуляторній діяльності природних популяцій ентомофагів та дає можливість в майбутньому отримати екологічно безпечний продукт.

ЛІТЕРАТУРА

1. Бардин Я.Б. Ріпак: від сівби – до переробки. – К.: Світ, 2000. – 106 с.

2. Манаенкова Т.И. Нетрадиционные средства защиты ярового рапса / Т.И. Манаенкова, В.М. Первушин // Земледелие, 1996. «6. – 17с.

3. Марков І.Л. Хімічний захист озимого ріпаку від бур’янів, хвороб та шкідників // Агроном. – 2003. - №1. – с. 65-69.

4. Прищепа Л.И. Биозащита рапса / Л.И. Прищепа, Н.В. Ванюшина // Защита и карантин растений. 1997. - №5. – с. 11.

5. Серебренникова О.Н. Проблемы защиты рапса и сурепицы от крестоцветных блошек – О.Н. Серебренникова // Технические культуры. 1988. – 23. – с. 20-22.