Карпук Оксана Федорівна студентка 5 курсу ЛНТУ

АНТИКРИЗОВА СТІЙКІСТЬ АВТОТРАНСПОРТНИХ ПІДПРИЄМСТВ ТА УМОВИ ЇЇ ФОРМУВАННЯ

На сучасному етапі розвитку ринкових відносин в Україні в умовах сучасної світової економіки адекватний сучасним вимогам, професійно організований автомобільний транспорт є ключовим засобом виробництва, котрий відкриває підприємствам та компаніям доступ до світових ринків.

Автотранспортні підприємства (АТП) становлять важливу інфраструктурну одиницю економіки України, без забезпечення стабільного розвитку якої суттєво ускладнюється подальший розвиток економіки в цілому. Від належного функціонування АТП визначаються можливості забезпечення ритмічності роботи промислових виробництв, інфраструктурних та промислових галузей національної економіки, сільського господарства та інших сфер, які залежать від споживання транспортних послуг.

Економічним проблемам антикризового розвитку, фінансової та економічної діагностики банкрутства підприємств присвятили свої дослідження такі вітчизняні та зарубіжні вчені як Е. Альтман, У. Бівер, А. Ковальов, Л. Костирко, В. Привалов, Л. Лахтіонова та ін. Науковці всебічно вивчали проблематичні питання, давали рекомендації й пропонували шляхи забезпечення ефективного функціонування цієї важливої сфери народно-господарського комплексу країни.

Розв’язання ключових проблем автомобільного транспорту – пріоритетне завдання для держави, яка має опікуватись питаннями оптимізації державного контролю, його законодавчого забезпечення, а також визначення механізмів фінансової підтримки, які дозволять повною мірою забезпечити сталий розвиток і конкурентоспроможність вітчизняних АТП.

Оскільки антикризова стійкість АТП багато в чому визначає ефективність і темпи економічного розвитку країни, а значна інфраструктурна роль автотранспорту робить його невід’ємною складовою забезпечення національної конкурентоспроможності, дослідження та науковий супровід відповідних проблем має займати чільне місце в сучасній науково-прикладній галузі економічних знань.

Стрімкий розвиток транспортної сфери України в останні роки обумовив динамічне збільшення прямих іноземних інвестицій (ПІІ), сукупний обсяг яких у діяльність наземного транспорту України за останні п’ять років зріс майже в 2,5 раза, сягнувши майже 400 млн дол. США. Безумовно, це не можна вважати задовільним рівнем інвестування, разом з тим збільшення ПІІ навіть за підсумками найскладнішого 2009 р. свідчить про вагомі перспективи подальшого залучення інвестицій.

Для України вкотре актуальною стає проблема забезпечення якісного аналізу розвитку АТП, на основі якого можна завчасно формувати уявлення про ризики і загрози які здатні знижувати їх антикризову стійкість. Найбільше це стосується оцінки обсягу інвестування, передусім в основний капітал. Якщо для багатьох видів економічної діяльності основний капітал, у першу чергу основні засоби, не є принциповим показником (наприклад, для торговельної сфери), то для АТП це принципова особливість, яку слід ураховувати в оцінюванні антикризової стійкості. При цьому треба зазначити наявність окремої методологічної проблеми ведення державної статистичної звітності, суть якої полягає в неможливості виокремлення даних щодо обсягів інвестицій в основний капітал суто в автомобільні підприємства. Зараз є агреговані дані щодо обсягів інвестицій в основний капітал сукупно підприємств наземного транспорту, до якого, крім АТП, належить залізничний транспорт.

Наслідки світової фінансово-економічної кризи особливо відбилися на інвестуванні у сфері транспорту, що вкотре свідчить про низький ступінь готовності та стійкості вітчизняних транспортних підприємств до коливань ринкової кон’юнктури. Діяльність АТП в Україні тривалий час за всіма показниками утримувала значну позитивну динаміку, разом з тим за ці роки вони не накопичили фонди забезпечення антикризової стійкості. Ключовими чинниками високої чутливості вітчизняних АТП до поширення фінансово-економічної кризи 2008–2009 рр. стали такі.

– розвиток більшості вітчизняних АТП забезпечено за рахунок залучення великих обсягів кредитних ресурсів, значна частина яких в іноземній валюті;

– різке підвищення вартості енергоресурсів, стало важливим чинником загострення негативних наслідків для АТП, що сприяло збитковості.

– низька якість і недостатня ефективність управління на підприємствах призвела до невчасного виявлення кризових ознак;

Негативна дія зазначених чинників завдала істотної шкоди становленню сучасного комплексу АТП України. Ситуація ускладнюється й тим, що більшість автотранспортних підприємств зі значним запізненням запровадила антикризове управління та антикризові стратегії. У результаті ефективність заходів часто була мінімальною, а наслідки – ще більш обтяжливими.

До складових, які потенційно створюють небезпеку для розвитку малих та середніх АТП в Україні, слід зарахувати:

– недосконалість нормативної правової бази та недостатню захищеність інтересів малого й середнього автотранспортного підприємництва, що зумовлює їх низьку конкурентоспроможність;

– обмежені можливості використання фінансово-кредитних механізмів для поповнення оборотного капіталу й оновлення рухомого складу через його високу вартість, що також знижує конкурентні позиції вітчизняних АТП;

– недостатній рівень розвитку інфраструктурної підтримки для малих та середніх автотранспортних підприємств, включаючи підготовку кадрового потенціалу, інформаційного забезпечення, методичну підтримку;

– об’єктивну необхідність запровадження чітких стандартів безпеки і технологічної єдності.

Збільшенню ефективності антикризових стратегій на АТП в Україні та підвищенню їх конкурентоспроможності на ринку транспортних послуг сприятиме:

– завершення процесу формування законодавчої бази у сфері вантажних та пасажирських автомобільних перевезень;

– стимулювання АТП до інвестування в інноваційні технології та екологічно чисті транспортні засоби;

– створення правових умов стимулювання вітчизняного виробництва транспортних засобів, комплектуючих та матеріалів відповідно до вимог міжнародних стандартів;

– розвиток транспортно-експедиційних фірм і “транспортних бірж”, що полегшуватимуть пошук клієнтів, надання додаткових послуг, пов’язаних з термінальною обробкою вантажів, освоєння міжміських перевезень з використанням логістичних систем;

– введення уніфікованих форм первинного обліку перевезень для всіх суб’єктів ринку транспортних послуг з метою забезпечення добросовісної конкуренції, а також системи контролю за їх застосуванням з боку зацікавлених органів державного управління та регулювання;

Організація антикризового управління та застосування антикризових стратегій є невід’ємною складовою розвитку автотранспортної сфери в Україні. Не вирішуючи проблемні питання суттєво звужує конкурентоспроможність національних АТП в умовах процесів світової економіки. При цьому значна кількість питань перебуває в компетенції держави, без їх опрацювання застосування антикризових стратегій виявиться неефективним.

Література

1. Державний комітет статистики [Електронний ресурс]. – Режим доступу : www. ukrstat.gov.ua

2. Костирко Л. А. Діагностика потенціалу фінансово-економічної стійкості підприємства : монографія / Костирко Л. А. – 2-ге вид., перероб. і доп. – Х. : Фактор, 2008. – 336 с.

3. Лахтіонова Л. А. Фінансовий аналіз суб’єктів господарювання : монографія / Лахтіонова Л. А. – К. : КНЕУ, 2001. – 387 с.