Баланюк Л.І.

Науковий керівник – Ісар І.В.

Буковинський державний фінансово-економічний університет

м.Чернівці

Проблеми зносу основних засобів та їх оновлення

В глобалізаційних та інтеграційних умовах основною вимогою для ефективного функціонування українських підприємств та конкурентоспроможності їхньої продукції на світовому ринку є вимога оновлення основних виробничих фондів та застосування новітніх технологій у процесі виробництва. Оскільки якісний склад виробничих основних засобів прямо визначає технічний рівень продукції, що виготовляється, а ефективність використання безпосередньо впливє на кінцеві результати господарської діяльності підприємства.

Фундаментальні теоретичні і практичні питання зносу і оновлення основних засобів розглядаються в працях провідних вчених: Бондар О.В., Ванькович Д.В., Демчишак Н.Б., Городянська Л.В., Захарін С.В., Кленін О., Литвиненко Є.О., Онишко С.В., Серебрянський Д.М., Парнюк В.О., Пророк Р.В., Ткаченко Л., та ін. Ці науковці зробили значний внесок у розвиток теоретичних і практичних питань щодо проблем амортизації основних засобів і необхідності здійснення капіталовкладень в оновлення основних фондів, але за всієї значимості проведених наукових пошуків окремі питання досліджені недостатньо. Немає єдиного підходу щодо застосування дієвих механізмів залучення коштів для оновлення основних засобів, відсутні альтернативні варіанти залучення додаткових коштів підприємствами.

Використання нової техніки і технології у виробничому процесі є запорукою ефективного і рентабельного функціонування підприємства. Досвід більшості розвинених країн свідчить, що понад 80 % зростання ВВП забезпечується технологічними нововведеннями, які здійснюються через технічне переозброєння виробництва [2].

За офіційними даними Держкомстату більше 70 % основних засобів усіх підприємств країни є застарілими. Так, рівень спрацювання техніки, обладнання, транспортних засобів і інших активів становить 80-90 % [4]. Вони вже не забезпечують ефективного та інтенсивного виробництва, а це відповідно призводить до великих виробничих витрат.

Загальна залишкова вартість усього обсягу основних засобів оцінюється в 1731296 млрд. грн. [5]. При цьому якщо ступінь їх зносу в 2001 році становив 43,7%, то за десять років, до кінця 2011 року - вже 74,9%. (Рис.1)

Рис.1 Динаміка зносу основних засобів на підприємствах за 2001 – 2011 роки [Розроблено автором на основі сайту Комітету державної статистики України]

На рисунку 1 можна побачити, що рівень зношеності основних фондів на українських підприємствах значно щорічно зростає, що свідчить про не ефективність функціонування об’єктів господарської діяльності. Причинами морального і фізичного зносу обладнання є: відсутність коштів для капіталовкладення в основні засоби; неефективне використання наявного устаткування; значні їх простої, які на промислових підприємствах досягають 15-20% усього робочого часу; та ін. Щодо стану основних засобів по галузях економіки за останній рік, то максимальний ступінь зносу засобів виробництва (94,4%) зафіксований в галузі транспорту та зв'язку (Рис.2)

Рис.2 Рівень зносу основних засобів по галузях національної економіки в 2011 році [Розроблено автором на основі сайту Комітету державної статистики України]

З рисунка 2 можна побачити, що в Україні спостерігається значна зношеність обладнання в усіх галузях економіки. Більша частина споруд, техніки і обладнання українських підприємств зношена фізично і застаріла морально, і тому вимагає заміни. Так, найбільш застарілими є основні засоби підприємств сфери транспорту та зв’язку, промисловості, установ освіти, охорони здоров’я та основні засоби підприємств сфери будівництва. Найменший ступінь зносу основних засобів характерний для підприємств сфери надання індивідуальних послуг, сфери культури та спорту (7,4%) [3].

Отже, зношеність виробничих основних засобів досягає критичного рівня і їх корінного оновлення одночасно потребують практично всі галузі економіки України. На багатьох вітчизняних підприємствах оновлення активної частини виробничих основних засобів не проводилося впродовж останніх 10-15 років, а технології виробництва залишаються на рівні 60-70 років минулого століття і не відповідають сучасним вимогам. Технологічне відставання від розвинених країн у останні роки все більше підсилюється. [1]. Іншими проблемами є: дефіцит трудових ресурсів відповідної спеціалізації та кваліфікації при значних обсягах безробіття в більшості регіонів; проблема підготовки кадрів; частина виробничих основних засобів тривалий час знаходиться на консервації або не використовується, відновлення їх працездатності є серйозною технічною проблемою, яка з часом все більше ускладнюється; застарілі прийоми та методи праці, низький рівень механізації та автоматизації; низькими є показники використання виробничих основних засобів: фондовіддача, змінність роботи, завантаженість; недостатня технічна озброєність праці; та ін.

Тож шляхами вирішення цих проблем є наступні:

- створення державою програм розвитку підприємств по окремих галузях і відповідно фінансування придбання нового устаткування;

- розробка проектів спільного інвестування, умови якої заохочували би як зовнішніх інвесторів до вкладання коштів, так і самих підприємств до постійного оновлення основних фондів;

- крім амортизаційних фондів, створення на підприємствах спеціальних додаткових фондів, які би акумулювали кошти для придбання нового устаткування;

- впровадження державою активної політики у цій сфері, яка би стимулювала самі підприємства для постійного оновлення основних фондів.

Крім того модернізація виробництва через оновлення виробничих основних засобів є структурною складовою основних напрямків Державної промислової політики, які визначені Концепцією Державної промислової політики [1].

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1. Концепція Державної промислової політики, схваленої Указом Президента України від 12 лютого 2003 року N102/2003.

2. Асмолова Г. Механізм регулювання відтворення основних засобів підприємств / Г. Асмолова // Економіст. – 2010. – № 7. – С. 24-27

3. Захарін С.В. Удосконалення державної амортизаційної політики для стимулювання інвестиційної та інноваційної діяльності / С.В. Захарін // Проблеми науки. – 2009. – №10. – С. 20-27

4. Осіпчук Г. С. Відтворення основних засобів в системі управління підприємством / Г.С. Осіпчук // Наукові конференції. – 2011. – №8. – С. 18 – 21

5. Офіційний сайт Комітету державної статистики України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: URL www.ukrstat.gov.ua