К.е.н. Калашнікова Т.В., Калашніков О.М.

Харківський національний аграрний університет, Україна

Розрахунки за соціальним страхуванням в сільськогосподарських підприємствах

Реформування системи соціального захисту населення та спричинені ним зміни у чинному законодавстві, зокрема прийняття Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування”, призвели до суттєвих змін в організації розрахунків за соціальним страхуванням суб’єктів господарювання. Єдиний внесок є консолідованим страховим внеском до системи загальнообов’язкового державного соціального страхування, встановлюється у відсотках до бази нарахування відповідно до класів професійного ризику виробництва за видами їх економічної діяльності (від 36,76% до 49,7% від оплати праці, що є базою нарахування) та вноситься до Пенсійного фонду. Суми єдиного внеску розподіляються за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування пропорційно до сум єдиного внеску (у відсотках) відповідно до даного Закону та класу професійного ризику.

Зміна порядку формування коштів позабюджетних фондів певним чином вплинула і на порядок та обсяги розрахунків сільськогосподарських підприємств за соціальним страхуванням. В межах даного дослідження поставлено за мету визначити наслідки переходу до єдиного соціального внеску для сільськогосподарських підприємств. Об’єктом дослідження нами обрано СТОВ ім. Ватутіна Шевченківського району Харківської області, що: має значні розміри (площа сільгоспугідь становить 4,5 тис. га, чисельність працюючих – 165 осіб); спеціалізується на вирощуванні зернових та соняшника в рослинництві та молочному скотарстві – в тваринництві; протягом трьох останніх років здійснює прибуткову діяльність. При державній реєстрації у органах Пенсійного фонду СТОВ ім. Ватутіна віднесено до 22 класу професійного ризику.

Зробивши порівняльний аналіз порядку формування внесків за соціальним страхуванням у господарстві до та після введення єдиного соціального внеску

(рисунок), приходимо до таких висновків:

Рис. Порядок нарахування внесків за соціальним страхуванням у СТОВ

ім. Ватутіна Шевченківського району Харківської області у 2010-2011 рр.

1) відбулися суттєві зміни у адмініструванні платежів: починаючи з 2011 року внески нараховуються та сплачуються до Пенсійного фонду України, а не окремо до кожного з позабюджетних фондів, як це було у 2010 році; 2) ставка внесків на соціальне страхування для підприємства зросла з 36,4% (з урахуванням внесків до Пенсійного фонду) до 37,19%, утримань із оплати праці для працівників – відповідно з 1,6% до 3,6% від бази нарахування.

Нами було проведено аналіз порядку формування внесків за соціальним страхуванням у господарстві за період 2010-2011 рр. (таблиця).

Розрахунки за соціальним страхуванням у СТОВ ім. Ватутіна

Шевченківського району Харківської області у 2010-2011 рр.

Показники	2010	2011	2011р. у % до 2010 р.
Нараховано страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, грн	101010	129910*	128,6
Нараховано єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, грн	х	1210862	х
з них: у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності	44212	45583*	103,1
на випадок безробіття	50482	48838*	96,7
від нещасних випадків та професій- них захворювань на виробництві	6316	35489*	у 5,6 р.
Фонд оплати праці, що є базою для нарахування внесків на соціальне страхування, грн	3158020	3255881	103,1
Навантаження на фонд оплати праці внесків на соціальне страхування, %	3,2	4,0	х
Нараховано страхових внесків на соціальне страхування в розрахунку на:
1 працюючого, грн	591	792	134,1
1 га сільгоспугідь, грн	23	29	126,1
Затрати на основне виробництво, тис. грн	13638	14257	109,7
Частка внесків на соціальне страхування в структурі витрат, %	0,7	0,9	х

* обчислено із застосуванням коефіцієнтів розподілу єдиного внеску

Для здійснення порівняльного аналізу сума нарахованого у 2011 році єдиного соціального внеску була розподілена за цільовим призначенням за встановленими ставками розподілу на пенсійне страхування та соціальне страхування (хоча на практиці даний розподіл здійснює орган Пенсійного фонду). Як бачимо, абсолютна величина нарахованих внесків за соціальним страхуванням у 2011 р. порівняно з 2010 р. зросла на 28,9 тис. грн., або на 28,6%. При цьому величина коштів, сплачених господарством на цілі соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності збільшилася на 3,1%; внески за соціальним страхуванням на випадок безробіття скоротилися на 3,3% і досить суттєво – майже у 5,6 разів – зросли нарахування за соціальним страхуванням від нещасних випадків та професійних захворювань на виробництві. Слід зазначити, що зміни, які відбулися при формуванні внесків на соціальне страхування, в першу чергу пов’язані зі зміною порядку та ставок нарахування та розподілу коштів за єдиним соціальним внеском, оскільки фонд оплати праці, що є базою для нарахування цих внесків суттєво не змінився (збільшився на 3,1%).

Як свідчать наведені в таблиці дані, перехід на єдиний соціальний внесок для даного конкретного сільськогосподарського підприємства призвів до зростання суми зобов’язань за соціальним страхуванням в розрахунку на одиницю сільськогосподарських угідь на 26,1%, на одного працюючого – на 34,1%. Зазначені зміни призвели до підвищення податкового навантаження на фонд оплати праці підприємства: з 3,2% у 2010 р. до 4% у 2011 р., а в структурі витрат на основне виробництво їх частка зросла відповідно з 0,7% до 0,9%. Оскільки нараховані внески за соціальним страхуванням включаються до витрат підприємства, то їх збільшення, безумовно, у певній мірі підвищує величину витрат, а, отже, при інших рівних умовах зменшує фінансовий результат діяльності і знижує конкурентоспроможність як окремих видів сільськогосподарської продукції на аграрному ринку, так і ринкову позицію даного господарства на ньому.

Отже, перехід сільськогосподарських підприємств в розрахунках за соціальним страхуванням на єдиний соціальний внесок має як позитивні, так і негативні наслідки. До позитивних слід віднести зміни у адмініструванні розрахунків, а саме: спрощення та скорочення порядку нарахування та документального оформлення страхових внесків. До негативних відносимо збільшення зобов’язань за соціальним страхуванням, як у абсолютних, так і у відносних показниках, що призводить до зростання податкового навантаження на фонд оплати праці, знижує фінансовий результат діяльності і в кінцевому підсумку впливає на рівень конкурентоспроможності сільськогосподарського підприємства. Вважаємо, що основним напрямком вирішення зазначених проблем повинен стати пошук оптимальних тарифів по єдиному соціальному внеску для аграрних товаровиробників.