Круць С.В., Кубай О.Г.

Вінницький національний аграрний університет

АГРАРНА ПОЛІТИКА ДЕРЖАВИ Й ОСОБЛИВОСТІ ЇЇ РЕАЛІЗАЦІЇ В УМОВАХ ФОРМУВАННЯ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ

Обґрунтовано вимоги до організаційної структури державного регулювання сільського господарства. Визначені стратегічні завдання державного регулювання й підтримки розвитку агробізнесу на інвестиційно-інноваційній основі.

Ключові слова: аграрний сектор, державне регулювання, інвестиції, конкурентоспроможність, сільське господарство.

Вступ. Однією з найважливіших завдань для економіки України є подолання аграрної кризи і створення умов стійкого розвитку сільського господарства як галузі, що забезпечує життєво необхідні потреби населення. Агропромисловий комплекс є найбільшим сектором економіки, оптимальний режим функціонування якого забезпечує продовольчу безпеку держави і його соціальну стабільність. Питання державної підтримки сільських товаровиробників були і залишаються одними з найважливіших проблем економічної політики держави.

Причиною кризової ситуації в аграрному секторі є ряд чинників. У їх числі значні скорочення фінансової підтримки аграрних формувань з боку держави, прояв значного диспаритету цін на засоби виробництва і реалізовану сільським господарством продукцію, значні скорочення кредитів, недосконалість моделей державної підтримки агробізнесу. Власні кошти підприємства не можуть забезпечувати фінансування їх поточної виробничої діяльності, оскільки більшість господарств збиткова, а отже вони не мають джерел накопичення; статутний і резервні капітали не призначені для поточного фінансового забезпечення господарських операцій; інвестиції в сільське господарство практично не здійснюється.

Аналіз останніх наукових досліджень. Значний внесок у вивчення методології і вирішення практичних завдань державного регулювання агропродовольчих ринків внесли вітчизняні вчені, такі як О. Амосов, М. Бєсєдін, В. Гаєць, С. Гудзинський, О. Дацій, Л. Дайнеко, Т. Заєць, О. Іваницька, М. Корецький, П. Саблук та інші.

Постановка завдання:

- обгрунтувати вимоги до організаційної структури державного регулювання сільського господарства;

- виділити основні стратегічні питання розвитку вітчизняного агропромислового комплексу;

- визначити стратегічні завдання державного регулювання й підтримки розвитку агробізнесу на інвестиційно-інноваційній основі;

Результати дослідження. В умовах нестабільної економічної ситуації в аграрному секторі економіки виникла потреба в істотних змінах пріоритетів державної політики й обсягів реальної державної підтримки. Для покращення ситуації були здійснені такі кроки:

- відпрацьовано систему моніторингу продовольчих ресурсів через впровадження обґрунтованих балансів виробництва і споживання основних видів сільськогосподарської продукції;

- впроваджено нові програми підтримки галузі через здешевлення довгострокових кредитів і складної сільськогосподарської техніки тощо.

Державне регулювання сільського виробництва проводиться з метою досягнення найбільш ефективного, соціально-економічного розвитку сільського господарства, підвищення конкурентоспроможності аграрної продукції та покращення рівня її якості.

В процесі такого регулювання здійснюється економічна підтримка аграрних підприємств, які є основними виробниками сільськогосподарської продукції, забезпечується необхідний рівень дохідності господарств в умовах несприятливої ринкової кон’юктури, а також виготовлення такого обсягу продукції відповідної якості, яка задовольняла б потреби споживачів і тим самим зберігала соціальну стабільність суспільства.

Основними завданнями державного регулювання аграрного сектора економіки є:

1. Забезпечення економічного зростання галузі, яке визначає прогрес національної економіки держави або регіону і передбачає збільшення виробництва сільськогосподарської продукції , підвищення продуктивності праці в галузі, а також формування раціональної структур попиту і асортименту продукції;

2. Забезпечення сталості розвитку аграрного виробництва завдяки стабільності ринкових цін, запобіганню та стримуванню гіперінфляції , підтримки на певному рівні зайнятості сільського населення, забезпечення збалансованості доходів і витрат у аграрному бюджеті і зовнішній торгівлі, попередження появи великого бюджетного дефіциту, зовнішнього боргу або негативного сальдо в зовнішній торгівлі сільськогосподарською продукцією;

3. Забезпечення економічної справедливості у розвитку сільського господарства. У звичайному розумінні це означає справедливий розподіл суспільного аграрного багатства, але як одна з економічних функцій держави економічна справедливість являє собою також справедливий розподіл доходів у галузі серед членів суспільства, надання рівних шансів на аграрному ринку,справедливість ринкової конкуренції тощо.

Виконання цих завдань значним чином залежить від реалізації тих чи інших функцій держави.

Для досягнення перелічених цілей розроблений проект «Комплексної програми підтримки розвитку українського села на період до 2015року». Метою створення цієї програми є реалізація основних напрямів державної аграрної політики, спрямованої на формування сприятливих умов для комплексного розв’язання соціальних потреб села та розвитку сільських територій, створення високоефективного конкурентоспроможного аграрного сектора на внутрішньому і зовнішньому ринках, забезпечення продовольчої безпеки країни.

Шляхи і засоби реалізації Програми чітко визначені як для соціальної, так і виробничої сфери села. Виконання найважливіших завдань програми допоможе розв’язати проблеми, які створює проблеми на шляху стратегічного розвитку аграрного сектора економіки України.

Державна підтримка сільськогосподарських виробників проводиться за рахунок коштів державного бюджету ( табл.1) й місцевих бюджетів відповідно до рівня прийнятих рішень Найбільш ефективною формою державної фінансової підтримки агропромислового комплексу вважається здешевлення відсоткової ставки за залученими кредитними ресурсами в АПК. Тому в проекті Державного бюджету 2012 року з даною метою виділено 820 млн. грн..

Таблиця 1

Державна фінансова підтримка АПК в період 2011-2012 рр. *

Показники	Роки
	2011	2012 (план)
Видатки на АПК, тис. грн.. вього, з них	3510189,5	12820634,1
Бюджетна тваринницька дотація та державна підтримка виробництва продукції рослинництва	100,000	-
Здійснення фінансової підтримки підприємств агропромислового комплексу через механізм здешевлення кредитів	531416,5	-
Фінансова підтримка створення оптових ринків с/г продукції	10,000	9,000
Державна підтримка галузі тваринництва	2030000,0	732000,0

* Закону України “Про Державний бюджет України на 2012 рік”

Бюджетні дотації виплачують товаровиробникам для відшкодування витрат. Які за об’єктивних причин не покриваються реалізаційними цінами на продукцію, зроблену в основних товарних зонах. Основною причиною такої ситуації сьогодні є диспаритет цін на сільськогосподарську продукцію, промислові товари і послуги, що споживаються селом, й також низька купівельна спроможність населення.

Таким чином, за допомогою бюджетних дотацій і компенсацій держава підтримує окремі стратегічно важливі виробництва, у тому числі ті, які забезпечують відтворювальний потенціал галузі, мають соціальну і екологічну значимість.

До того ж суть фінансових проблем агропромислового комплексу полягає не тільки в нестачі коштів але й не ефективному механізмі їх використання, тобто проблема не тільки в тому, яку суму виділяти агропромисловому комплексу з бюджету, але й у тому, як краще нею розпорядитися.

Висновки. Отже, роль держави у регулюванні розвитку аграрного сектора економіки розглядається як один із основних чинників, здатних стабілізувати функціонування сільського господарства. Державне втручання повинно бути таким, щоб, з одного боку, уникнути надмірного впливу державних органів на функціонування галузі, а з другого боку, держава повинна створити економічне середовище, забезпечити необхідні умови успішного розвитку галузі, враховуючи специфіку її функціонування.

Можна стверджувати, що інвестиційна діяльність в аграрному секторі України здійснюється останніми роками уповільненими темпами. Інвестиційні вкладення в агропромисловий комплекс на даний час залишається мізерним і не відповідають сьогоднішнім потребам в них, що в свою чергу, робить продукцію агропромислового комплексу не конкурентоздатною не тільки на світовому ринку, але й на внутрішньому ринках. Сприяння залучення прямих іноземних інвестицій в діяльності агробізнесу, особливо за допомогою вдосконалення податкового законодавства, адаптувати його до вимог міжнародних організацій, членом яких є Україна, сприятиме ефективній господарській діяльності агропромислових формувань і тим самим підвищить конкурентоспроможність продукції агропромислового комплексу.

Література:

1.Кушмаєва В.В. Критерії ефективності державного регулювання сільськогосподарського виробництва / В.В. Кушмаєва // Економіка та держава. - 2010. - № 4. - C. 148-149.

2. Саблук П.Т. Основні напрями удосконалення державної аграрної політики України / П. Т. Саблук, Ю. Я. Лузан // Економіка АПК. - 2011. - №5.-C.3-16.

3.Шевченко Н.О. Механізми державного регулювання й підтримки розвитку аграрного бізнесу на інвестиційно-інноваційній основі / Н. О. Шевченко // Інвестиції: практика та досвід. - 2011. - № 8. - C. 61-63.

4.Шевченко Н.О. Розробка та реалізація пріоритетних напрямів аграрної політики/Н.О. Шевченко// Інвестиції: практика та досвід.-2011.- №9.-C.109-112.
5. Закону України “Про Державний бюджет України на 2012 рік” , Офіційний вісник України, 2011 р., № 16, ст. 663.