Экономика сельского хозяйства / 12

Агрес Оксана Григорівна

здобувач кафедри фінансів та кредиту

Львівського національного аграрного університету, м. Львів, Україна

ОЦІНЮВАННЯ ПОКАЗНИКІВ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ

Ефективність використання основних засобів та їх вплив на кінцеві результати виробництва значно залежить від характеру руху цих матеріальних активів, як авансованої вартості в умовах конкретного підприємства, а також від їх фізичного стану.

Зростання рівня фондозабезпеченості сільського господарства, відповідність складу основних засобів кращим світовим зразкам, формування на інноваційній основі техніко-технологічного потенціалу сільськогосподарського виробництва є першочерговим стратегічним завданням подальшої аграрної реформи. Розробка шляхів розв’язання цих завдань на макрорівні та макрорівні потребує наукового обґрунтування, що базується на об’єктивному аналізі стану матеріально-технологічної бази функціонуючих сільгоспвиробників [2].

Необхідно зауважити, що одним із вагомих показників, які характеризують рівень технічного забезпечення АПК є його енергозабезпеченість, зокрема забезпеченість потужностями тракторних двигунів. Важливо, що у провідних країнах світу цей показник в 1,8 рази вищий, ніж в Україні [3]. Слід зазначити, що в нашій державі протягом останніх 20 років має місце постійне зменшення енергозабезпеченості сільського господарства.

За останні п’ять років вартість основних засобів економіки України зросла майже в два рази (на 93,5%) , зокрема в 2009 році – на 19,5%. В цілому за останні 10 років при зростанні цін на сільськогосподарську продукцію в 3,3 рази ціни на матеріально-технічні ресурси промислового походження, спожиті в сільському господарстві, збільшились в 3,7 рази, зокрема на будівельні матеріали – в 4,1 раза. На кінець 2009 року у складі активів підприємств сільського господарства, мисливства та лісового господарства частка основних засобів разом з нематеріальними, довгостроковими біологічними активами й інвестиційною нерухомістю відповідала 35%. Зауважимо, що у 2000 році цей показник становив майже 70%.

Про низький рівень фондоозброєності в аграрних підприємствах України свідчать й показники середньостатистичних сільськогосподарських підприємств Європейського Співтовариства та підприємств України з оновленою матеріально-технічною базою.

Вважаємо, що з метою забезпечення достовірного дослідження тенденцій фондозабезпеченості сільськогосподарського виробництва в Україні в умовах існування інфляційних процесів доцільно використовувати порівняльну оцінку вартості основних засобів у динаміці – приведену вартість.

Зокрема, за результатами проведеного дослідження нами встановлено, що позитивні тенденції збільшення вартості галузевих основних засобів на 4-6% у 2005-2009 роках за статистичними даними не відповідають даним аналізу за показниками приведеної вартості. Для зазначеного періоду характерне зниження приведеної вартості основних засобів на 8-12% [1]. Це підтверджують і результати аналізу кількісних параметрів галузевого основного капіталу, які поступово скорочуються. В умовах загальної світової тенденції інтенсифікації аграрного виробництва в Україні відзначається стійке зниження фондооснащеності сільськогосподарських угідь, що проявляється як у національній одиниці, так і в доларовому еквіваленті. У 2005-2009 роках вперше за останні 15 років спостерігався ріст фондооснащеності угідь, розрахованої по вартості основних засобів у національній грошовій одиниці – майже на 50%. Але за результатами оцінювання основних засобів по приведеній вартості з урахуванням зміни ціни на матеріально-технічні ресурси чітко простежується інша тенденція – зниження фондооснащеності на 35% [2].

Вважаємо, що такий незадовільний стан і звужене відтворення галузевих основних засобів є наслідком призупинення інвестиційного й недосконалості амортизаційного процесів, низької ліквідності сільськогосподарських товаровиробників.

В підсумку зазначимо, що за результатами проведеного дослідження нами встановлено, що покращення діяльності сільськогосподарських підприємств потребує належного їх техніко-технологічного переоснащення, яке надасть можливість збільшити виробництво конкурентоспроможної продукції.

В умовах обмежених фінансових можливостей сільськогосподарських виробників, зазначене переоснащення доцільно проводити виключно на засадах та виходячи із необхідності формуванням комплексу відповідних пріоритетів. На нашу думку, застосування такого підходу надасть можливість вдало використати існуючі резерви щодо збільшення виробництва продукції і сформувати передумови для прискорення та своєчасного завершення техніко-технологічного переоснащення агропромислового виробництва в цілому.

Список використаної літератури

1. Андрійчук В.Г. Економіка аграрних підприємств : підручник. – 2-ге вид., доп. і перероблене / В.Г.Андрійчук. – К.: КНЕУ, 2002.- 624 с.

2. Підлесецький Г.М. Напрямки наукових досліджень проблем відтворення та ринку основних засобів сільського господарства / Г.М. Підлесецький // Економіка. Серія : АПК. – 2011. - №7. - с. 75-78.

3. Ковальчук В.П. Стратегія техніко-технологічного переоснащення агропромислового виробництва / Ковальчук В.П. // Вісник аграрної науки. – 2011. - №11. – с. 5-10.