Экономические науки/Государственное регулирование экономики

Стрелюк М.І., доцент Кубай О.Г.

Вінницький національний аграрний університет, Україна

Сутність та необхідність державного регулювання ціноутворення на сільськогосподарську продукцію.

Обґрунтована необхідність державного регулювання цін на сільськогосподарську продукцію, проаналізовано основні особливості встановлення цін.

Ключові слова ціна, ціноутворення, паритет цін, державне регулювання, аграрний ринок, процес ринкового ціноутворення.

Вступ. Сільське господарство є однією з найголовніших галузей народного господарства України. Про це свідчить історичний досвід та великий природний потенціал країни. До того ж аграрний сектор є основним постачальником продуктів постачання. В умовах світової фінансової кризи, постійного збільшення кількості населення, нестачі продовольства, зростання вартості енергоносіїв аграрна продукція стає центральним елементом торгівлі. Одним із найголовніших показників результативності господарювання є рентабельність. Основою для їх розвитку виступають собівартість продукції та ціна. Ціна є центральним елементом економічних відносин. Від рівня цін залежить конкурентоспроможність продукції на ринку, а отже, й кінцеві комерційні результати діяльності підприємства.

Постановка проблеми. На сучасному етапі економічного розвитку в Україні однієї з найважливіших умов виходу із кризи та ефективного функціонування аграрних підприємств є вирішення проблеми ціноутворення на сільськогосподарську продукцію. Адже ринковий механізм цін активно впливає на формування відповідних народногосподарських і галузевих пропорцій, визначає необхідність затраченої на виробництво продукції праці та є одним із найголовніших важелів організації виробництва..

Процес формування та використання цін знайшов своє вираження в ціновій політиці, роль якої в сучасних умовах все більше зростає. Впливаючи на результати процесу реалізації продукції вона створює умови для отримання підприємством бажаного прибутку.

Аналіз останніх досліджень. Питання формування та реалізації механізму ціноутворення в аграрному секторі економіки знаходиться в центрі уваги багатьох вітчизняних і зарубіжних учених, таких як: В.Г.Андрійчука, В.Л. Валентинова, М.П. Вітовського, М.Я.Дем’яненка, В.О. Довгалюка, І.І.Лукінова, П.М.Макаренка, Д.С.Молякова, Б. Пасхавера, П.Т.Саблука, Н.М. Фещенко, І.І Червена О.М.Шпичака та багатьох інших .

Дослідження полягає у виявлені та запроваджені ефективного механізму ринкового ціноутворення на сільськогосподарську продукцію.

Виклад основного матеріалу. Роль ціни та цінової політики підприємства постійно зростає в умовах ринкової економіки. Ціна – інструмент конкуренції, перерозподілу ресурсів, переливання капіталу, один із основних елементів маркетингової політики підприємства та досить могутній важіль управління економікою. На сучасному етапі при визначені ціни вітчизняними підприємствами існує багато проблем, які зумовлені ще недостатнім досвідом у формуванні цінової політики в ринкових умовах, спадщиною цінової економіки. Економічний зміст ефективної цінової політики полягає у встановлені таких цін, які забезпечували б завоювання певного сегмента ринку, вирішували стратегічні та оперативні завдання з питань реалізації продукції для запровадження запланованих обсягів прибутку, та своєчасного регулювання на зміни кон’юнктури ринку [1].

На сьогоднішній день ціни, що застосовуються в народному господарстві, розділяють на: вільні, державні, фіксовані та регульовані. Вільні формуються під впливом ринкової кон’юнктури. Державні, фіксовані та регульовані ціни знаходяться під контролем відповідних державних органів влади і встановлюються на продукцію галузей, що мають соціальну спрямованість та монопольних підприємствах.

Також є необхідність виділити ще декілька видів цін, що обслуговують аграрний ринок. За роздрібними цінами продукцію реалізують кінцевим споживачам. У зв’язку з великою кількістю учасників ринку та значною конкуренцією роздрібні ціни переважно формуються під впливом попиту та пропозиції та використовуються для реалізації продукції на ринку, населенню та у власних торгових мережах [2].

У свою чергу на процес ринкового ціноутворення впливають багато зовнішніх і внутрішніх чинників.

До зовнішніх чинників слід віднести: загальний стан економіки регіону та країни, кон’юнктура світового ринку та міжнародна економічна інтеграція, стан аграрного ринку, характер регулювання економіки державою, рівень і динаміка інфляції, обсяги та особливості існуючого і перспективного купівельного попиту.

До внутрішніх чинників належать: обсяги ринку, особливості виробництва, специфіка виробленої продукції, маркетингова стратегія розвитку підприємства, життєвий цикл продукції, імідж виробника на споживчому ринку, організація сервісних послуг та розвиток фірмової торгівлі..

В процесі ціноутворення на сільськогосподарську продукцію важливу роль відіграє державне регулювання. Саме воно повино бути направлене на формування системи наукового та економічного обґрунтування цін. Одна із причин, через які сільське господарство вимагає регулювання з боку держави, пов’язане з низькою еластичністю попиту на сільськогосподарську продукцію. Це означає, що населення відносно стабільно споживає продукти харчування, жертвуючи при цьому товарами тривалого користування.

Загалом до системи державного регулювання слід віднести сукупність адміністративних та економічних методів впливк на несприятливі умови формування цін у ринковому середовищі (схема 1).

Рис 1. Основні способи державного впливу на ціноутворення в аграрному секторі економіки.

При цьому основним завданням цінової політики на сучасному етапі розвитку економічних відносин є – досягнення паритету цін на аграрну і промислову продукцію, відповідного рівня доходу сільськогосподарського товаровиробника, забезпечення населення продуктами харчування. Тому цінова політика повинна ґрунтуватися на поєднанні вільного ціноутворення з державним регулюванням цін на сільськогосподарську продукцію, посиленні антимонопольного контролю за цінами на ресурси першої сфери АПК, на енергоносії та виробничі послуги для сільськогосподарських товаровиробників [3].

Враховуючи недостатній розвиток ринкової інфраструктури, держава повинна втрачатися в процес ціноутворення на головні види державної продукції.

Щодо механізму ціноутворення,то на сьогоднішній день в сільському господарстві, механізм ціноутворення має бути системою, одним з елементів якої є визначення цільових цін, що забезпечують сільськогосподарським товаровиробником доходи, достатні для здійснення простого відтворення, а також розширення виробництва в темпах, які визначені аграрною політикою держави. При цьому встановлюються цільові ціни (нормативні індекатори), вони встановлюються для паритетного співвідношення між цінами на промислову та аграрну продукцію. Саме вони повинні покривати всі витрати та забезпечити прибуток для розширеного відтворення виробництва. На основі цільових цін можна впроваджувати гарантовані, орієнтовані, заставні, порогові ціни слід також встановити чіткий порядок формування державних і регіональних фондів сільськогосподарської продукції на основі контрактів.

На даний час об’єктами державного цінового регулювання згідно Закону України «Про державну підтримку сільського господарства країни» є такі товари (табл.1).

Таблиця 1

Товари, що є об’єктами державного цінового регулювання

Код УКТ ЗЕД	Назва товару
1001	Пшениця і суміш пшениці із житом
1002000000	Жито
100300	Ячмінь
1004000000	Овес
1005	Кукурудза
110100	Борошно пшеничне або з суміші пшениці та жита
120100	Соєві боби тільки не подрібнені
120400	Насіння льону тільки не подрібнене
120500	Насіння ріпаку тільки не подрібнене
120600	Насіння соняшнику тільки не подрібнене
1210	Шишки хмелю свіжі або сухі
170112	Цукор із цукрових буряків

Джерело: [4]

Отже сьогодні сам механізм ціноутворення в аграрному секторі повинен базуватися як на врахуванні внутрішніх складових щодо формування кінцевої ціни, так і на застосуванні зовнішніх важелів впливу з метою забезпечення оптимального рівня доходності сільськогосподарських товаровиробників.

Висновки. Таким чином, ціна на основні продукти харчування та сільськогосподарську сировину повинні регулюватися. Основним регулятором має виступати держава. Важливо також ввести державне регулювання цін на основні види матеріально – технічних ресурсів. Перш за все слід ввести граничні ціни на енергоносії і найважливіші види промислової продукції, що використовується в АПК. Такі ціни слід індексувати з урахуванням інфляції.

Основними напрямками удосконалення цінового механізму АПК є: комплексний підхід до формування цін на всіх стадіях відтворювального циклу із застосуванням єдиної у народному господарстві методологічної бази; обмеження ціни на продукцію монополій; поступове наближення внутрішніх цін до цін світового ринку.

На рівні держави необхідно розробити механізм своєчасної виплати бюджетних дотацій та сум ПДВ. Тому ціна на сільськогосподарські товари повинна встановити рівновагу не тільки на ринку, а й між виробничими витратами та економічними можливостями сільськогосподарського підприємства.

Література.

1. Балабанова Л.В. Маркетинг / Балабанова Л.В. – К.: Знання-Прес, 2004. – 564с.

2. Болдуєв М.В. Усунення диспаритету цін на ринку агропромислових товарів як важлива складова державної економічної політики України / М.В. Болдуєв // Держава та регіони. Серія: Державне управління. – 2010. - №3. С. 28 – 32.

3. Електронний ресурс: Гудак В.В. механізм ціноутворення в аграрному секторі як чинник забезпечення дохідності сільськогосподарських підприємств [режим доступу] - http://www.nbuv.gov.ua.

4. Електронний ресурс: Закону України «Про державну підтримку сільського господарства країни» [режим доступу] - http://zakon2.rada.gov.ua.