Кубрак Л.

Донецький національний університет економіки і торгівлі ім..М.Туган-Барановського

УДОСКОНАЛЕННЯ МІЖБЮДЖЕТНИХ ВІДНОСИН В УКРАЇНІ

Аналіз бюджетного законодавства та міжбюджетних відносин в Україні виявив основні проблеми та суперечності розвитку місцевих бюджетів, до яких належать: зменшення дохідної бази місцевих бюджетів, постійні зміни в податковому законодавстві, невідповідність обсягів податкових надходжень власним і делегованим повноваженням місцевих бюджетів, непрозорість міжбюджетних трансфертів, недоліки формульного підходу та значної централізації повноважень держави до розподілу обсягів міжбюджетних трансфертів, відсутність відповідальності за надання конкретних суспільних благ на місцевому рівні, неможливість середньо термінового бюджетного планування на рівні місцевих бюджетів у зв'язку зі змінами в законодавстві.

Вирішенням проблем з реформування міжбюджетних відносин займалися такі вчені як: Рябошлик В., Луніна О.І., Юшко С., Щвецов А.Н., Цимбаленко Я.В та інші.

Для того, щоб виокремити конкретні пропозиції з реформування міжбюджетних відносин в Україні звернемося до праць відомих вітчизняних науковців. Так, В. Рябошлик [2, c 14-15] пропонує включити до доходів місцевих бюджетів 20% податку на додану вартість та залишити трансферти з місцевих бюджетів держбюджету у регіонах.

І.О. Луніна, в свою чергу, звертає увагу на те, що реформування системи міжбюджетних відносин повинне носити не тільки кількісний характер. Це реформування має складатися з таких послідовних заходів[1]:

- розмежування компетенцій між усіма рівнями публічної влади одночасно, чітке визначення функціональних повноважень органів державної влади і місцевого самоврядування, у тому числі районних та обласних рад, яке виключало б їх дублювання;

- перерозподілу об'єктів загальнодержавної та комунальної форм власності, відповідно до функціональних повноважень органів влади: передання соціальної сфери підприємств місцевим органам влади;

- розподілу видаткових зобов'язань між різними видами бюджетів. Такий розподіл повинен якнайбільше відповідати розподілу функціональних повноважень, тобто як видатки, так і повноваження мають належати одному й тому ж рівню влади. Це дозволяє встановити чітку відповідальність органів влади за надання суспільних послуг та ефективність бюджетних витрат, а також здійснювати належний контроль за роботою апарату управління;

Для регулювання міжбюджетних відносин необхідно більше уваги приділяти таким напрямам, як диверсифікація напрямів фінансової підтримки регіонів на підставі застосування різноманітних важелів впливів та відповідних інститутів; впровадження розширеного контролю щодо використання фінансових ресурсів у межах міжбюджетних відносин; розробка підходів до оцінювання розвитку окремих регіонів, визначення ефективності міжбюджетного перерозподілу фінансових ресурсів, застосування механізму бюджетного вирівнювання [4].

Для формування нових міжбюджетних відносин в Україні необхідно враховувати такі напрями їх вдосконалення:

– чітке розмежування повноважень між центром, регіонами та місцевим самоврядуванням у бюджетній сфері, що сприятиме подальшому розвитку взаємодії різних рівнів бюджету;

– розмежування доходів і видатків між бюджетами має бути здійснене таким чином, щоб забезпечити відповідність між видатками, покладеними на кожний бюджет, і необхідними для їх фінансування дохідними джерелами;

– збільшення прав і посилення відповідальності регіонів щодо реалізації фінансово – економічної політики, що сприятиме розвитку бюджетної дисципліни та посилить зваженість рішень, які приймаються;

– жорстке регламентування міжбюджетного перерозподілу фінансових ресурсів, особливо щодо вилучення профіцитного результату на користь вищого бюджету. Це сприятиме більш чіткому застосуванню наявних коштів, контролю за витрачанням коштів та ефективним їх використанням;

– нормативно – правове забезпечення організації міжбюджетних відносин, причому незмінним воно має бути хоча б у середньостроковій перспективі (3–5 років), що сприятиме стабільності і прозорості у формуванні бюджетів усіх рівнів [3].

Подальший процесс реформування міжбюджетних відносин має забезпечити поступове досягнення територіальної відповідності між повноваженнями органів місцевого самоврядування, доходами, які передано в їхнє розпорядження, та видатками відповідних бюджетів. Цей процес має носити покроковий характер з урахуванням розвитку економіки України, збільшення доходів держави, удосконалення системи державного правового контролю, а також формування інститутів громадянського суспільства, що забезпечуватимуть контроль з боку населення за бюджетними рішеннями органів місцевого самоврядування та відповідальність останніх перед своїми виборцями.

Список використаних джерел:

1. Луніна І.О. Районні бюджети у контексті ефективної системи міжбюджетних відносин/І.О. Луніна//Економіка України. 2009. - № 5. - С. 43-47

2. Рябошлик В. Щодо формування міжбюджетних відносин - п'яту частину ПДВ варто залишати на місцях / В. Рябошлик // Економіст. - 2007. - №3. - С. 13-16

3. Щвецов А.Н. Сучасні умови реформування міжбюджетних відносин / А.Н Щвецов // Держава та регіони Серія: Державне управління – 2010. – №2.- С.91 -98.

4. Юшко С. Організація міжбюджетних відносин в Україні: стан, проблеми і перспективи // Фінанси України. - 2009. - №1. - С. 86 – 97.