к.е.н., доц. Фаюра Н.Д., Терещук Т.О.

Вінницький Національний Аграрний Університет, Україна

 

ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ РИНКУ ФАКТОРИНГОВИХ ПОСЛУГ В УКРАЇНІ : ПРОБЛЕМИ ТА ШЛЯХИ ЇХ ВИРІШЕННЯ

 

У сучасних кризових умовах, які призвели до посилення інфляційних про­цесів, зростання економічної нестабільності, поглиб­лення конкурентної боротьби, а також збільшення проблем неплатежів і недостатності оборотних ко­штів, підприємства змушені шукати нові напрямки прибуткового і безпечного викорис­тання грошових ресурсів банківськими установами країни. До таких методів доцільно віднести факторинг - банківську торгово-комісійну послугу, що передбачає короткострокове фінансу­вання широкого спектра компаній, які мають тимча­сову потребу в обігових коштах [2].

Факторинг з'явився близько 100 років тому в США, а у 60-х роках XX ст. - і в Європі, витісняючи поступово комерційний кредит на основі векселів. Так, у Великобританії першу факторингову компанію було відкрито в 1960 р., у 1963 р. - в Німеччині, а у 1965 - у Франції. Особливо швидко факторинг розвивався у 80-х роках, коли за 10 років оборот за ним зріс в Італії в 74 рази, в Іспанії - в 14, Великобританії та Франції - в 7,5 рази.  Як свідчать дані, зараз міжнародна факторингова індустрія активно розвивається: у світі існує близько 1000 факторингових компаній. Майже 66% їх обороту припадає на Європу, 22% - на США, 11% - на країни Азії. 

В Україні факторинг фактично існує з 2001 р. До 2007 р. він досить динамічно розвивався - зростав споживчий ринок, підвищувався попит, а відповідно збільшувалась і кількість операторів. Однак за останні роки факторинг на вітчизняному грошовому ринку зазнав чимало змін. Деякі експерти навіть вважають, що через кризу ринок факторингових послуг повернувся на декілька років назад [4]. Розглянемо динаміку ринку послуг факторину в Україні у наступній таблиці 1.

Таблиця 1

Динаміка ринку послуг з факторингу

 

Послуги факторингу, млн. грн.

Укладено угод, шт.

Частка у сукупних фінансових послугах фінансових компаній, %

І квартал 2009 року

804,9

710

15,6

2 квартал 2009 року

69,6

676

1,2

3 квартал 2009 року

130,6

651

1,9

4 квартал 2009 року

589,8

563

8,9

І квартал 2010 року

560,0

442

9,9

2 квартал 2010 року

2109,8

1091

28,4

3 квартал 2010 року

1218,3

1212

15,6

4  квартал 2010 року

2519,8

1556

30,0

І квартал 2011 року

1055,6

1557

15,3

Джерело: http://rurik.com.ua/documents/research/non_banks_I_kv_2011.pdf

 

За даними Державної комісії з регулювання рин­ків фінансових послуг України, протягом 1 кварталу 2011 року фінансові компанії уклали 1562 договори факторингу загальним обсягом 1055,6 млн. грн., і виконали 1478 на суму 1055, 6 млн. грн. Діючими на кінець 1 кварталу 2011 року залишалось 2036 договорів факторингу. Кількість укладених договорів у 1 кварталі 2011 року збільшилась у 3,5 рази, порівняно з 1 кварталом 2010 [1].

Другий і третій квар­тали 2010 року також характеризувалися підвищенням ак­тивності на ринку факторингових послуг. Так, про­тягом третього кварталу 2010 року фінансові ком­панії уклали 1212 договорів факторингу із загальним обсягом 1218,3 млн. грн. і виконали 830 договорів на суму 994,8 млн. грн. Щодо динаміки кількості та вар­тості укладених договорів факторингу, то у 2010 році ці показники значно вищі від аналогічних у 2008 та 2009 роках, а також мають тенденцію до стрімкого зростання. При цьому, варто зауважити, що, почи­наючи з третього кварталу 2008 року, спостерігало­ся зменшення кількості укладених договорів, проте відбувалося підвищення їхньої вартості. Найменший показник кількості укладених договорів був зафік­сований у першому кварталі 2010 року, на рівні 442 договорів. Одночасно більшої активності набуває ринок купівлі фінансовими компаніями, які мають право надавати послуги з факторингу, проблем­них боргів юридичних осіб. У свою чергу, операції з факторингу зацікавлюють юридичних осіб з точки зору зменшення навантаження за витратами на ад­міністрування проблемних боргових зобов'язань та зосередження на нарощенні власних активів [3].

Одним із важливих показників, який характери­зує факторингові послуги, є джерела їх фінансування, які зазначені в табл. 2.

Таблиця 2

Джерела формування факторингових операцій

Джерела фінансування

І квартал 2009 року

І квартал 2010 року

І квартал 2011 року

Відхилення

(І кв. 2010 р./ І кв. 2011 р.)

млн. грн.

%

Банківські кредити

749,7

279,3

234,30

-45,00

-16,1

Власні кошти

0,7

87,4

715,5

628,1

718,6

Позичкові кошти юридичних осіб

35,5

181,8

105,3

-76,5

-42,1

Інші джерела

19

11,5

0,5

-11

-95,7

Всього

804,9

560

1055,60

495,6

88,5

Джерело: http://rurik.com.ua/documents/research/non_banks_I_kv_2011.pdf

 

Як бачимо, загальний обсяг фінансування факторингових операцій зріс за результатами 1 кварталу 2011 р. порівняно з підсумками аналогічного періоду 2010 р. на 88,5 % ( або на 495,6 млн. грн.) і склав 1055,6 млн. грн. Найбільш стрімким у абсолютному і відносному виразі було зростання фінансування за рахунок власних коштів – більше ніж у 8 разів( або на 628,1 млн. грн.). Фінансування за рахунок залучених банківських кредитів та позичкових коштів юридичних осіб зменшилось на 45,0 млн. грн. та 76,5 млн. грн. відповідно [1].

Розглянувши розподіл обсягу наданих фінансових послуг за укладеними договорами факто­рингу за основними галузями зо останні три роки, наведений у таблиці 3, бачимо, що на кінець першого кварталу 2011 р. 72,0% наданого факторингового фінансування припадало на категорії «інші».

 

Таблиця 3

Розподіл за основними галузями обсягу наданих фінансових послуг за укладеними договорами факторингу

Галузь

ІІІ квартал 2009 року

ІІІ квартал 2010 року

І квартал 2011 року

Металургія

-

29,20%

-

Машинобудування

-

11,50%

3,00%

Харчова промисловість

12,00%

1,20%

-

Сфера послуг

-

1,00%

24,00%

Легка промисловість

-

0,50%

-

Хімічна промисловість

1,00%

-

1,00%

Будівництво

1,00%

-

-

Інші

86,00%

56,60%

72,00%

Джерело: http://rurik.com.ua/documents/research/non_banks_I_kv_2011.pdf

 

Отже, можна зробити висновки, що хоча активний розвиток ринку факторингових операцій не є методом вирішення всіх питань економічного зростання, однак це реальне джерело для поповнення обігового капіталу фінансового сектору, що однозначно сприятиме оздоровленню бізнес-процесів у період виходу із кризи.

 

Література:

1.     Аналітичний огляд ринку небанківських фінансових послуг України за 1 квартал 2011 року. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://rurik.com.ua/documents/research/non_banks_I_kv_2011.pdf

2.     Васильчишин О.Б., Гринчак Н.Я. Факторинг як перспективний напрям розвитку банківського бізнесу / О.Б. Васильчишин, Н.Я Гринчак //  Вісник університету банківської справи НБУ. - № 2 (8). - червень 2010 р. – С. 162 - 169

3.     Кожель Н.О. Ринок факторингових операцій, реалії і перспективи розвитку /  Н.О. Кожель // Вісник університету банківської справи НБУ. -   № 2 (11). – 2011 р. – С. 212 - 215

4.     Стельмах М. Факторинг як форма управління дебіторською заборгованістю підприємства /  М. Стельмах // Економічний аналіз.  – Вип.8. Част.2. – 2011 р. – С. 327 - 332