ФРАНЧАЙЗИНГ ЯК ФОРМА ВЕДЕННЯ БІЗНЕСУ

Глубока О. П., студентка

Науковий керівник:Табенська О. І.

ННІ менеджменту, адміністрування та права ВНАУ

В статті розглянуто умови поширення франчайзингу в Україні, основні тенденції та проблеми його розвитку.

Ключові слова: франчайзинг, франчайзер, франчайзингова компанія, франшиза.

Постановка завдання. Оскільки підприємницький успіх залежить від багатьох факторів тому придбання готової перевіреної бізнес - технології не знімає відповідальності за успішність розвитку проекту, а в деяких випадках є і додатковим джерелом ризику. Тому проблемою здійснення господарської діяльності малим підприємством на засадах використання відносин франчайзингу може стати обмеження ініціативи та самостійності за рахунок контролю з боку підприємства - франчайзера, а також можливе збільшення витрат у результаті користування додатковими послугами франчайзера.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідженнями теорії та практики франчайзингу займаються як зарубіжні, так і вітчизняні автори, зокрема, Котлер Ф., Мендельсон М., Шейн С., Ковальчук Н., Ляшенко В., Широбокова Н., Шкромада В. та ін. Однак, незважаючи на достатню кількість публікацій з питань франчайзингу, питання щодо запровадження принципів франчайзингу в Україні лишаються відкритими.

Мета. Полягає в розгляді умов поширення франчайзингу в Україні. Головну увагу зосереджено на вивченні основних тенденцій розвитку ринку франчайзингу та висвітленні головних проблем ведення франчайзингової діяльності в Україні.

Виклад основного матеріалу. Суть франчайзингу полягає у наданні одним суб'єктом підприємницької діяльності (франчайзером) права на здійснення певної діяльності із використанням його торговельної марки, технологій, ноу-хау та інших об'єктів інтелектуальної власності іншому суб'єкту підприємництва (франчайзі) протягом встановленого терміну на обмеженій території і на визначених умовах. Таке право має назву франшизи.

На ринку франчайзингу в Україні найприбутковішими є компанії, які розвивають іноземні франшизи. Адже за критеріями розвитку та грошовим оборотам лідерами ринку франчайзингу є компанії, що представляють західні товари та послуги, такі як "Coca Cola", "Pepsi", "Carlsberg", "InBev", "TNK-BP", "Lukoil", "Empik", "Ліга Інвест", "Дельта Спорт". Однак до десятки найприбутковіших лідерів ввійшла також одна українська компанія-франчайзер – "Система швидкого харчування" (FFS). Цей факт вказує на те, що українські компанії в майбутньому можуть стати конкурентами іноземним франшизам. Найбільша частка ринку належить франчайзинг-компаніям Майстер франчайзі, які на території України контролюють 30 % грошового обігу. До таких компаній належать такі: "EMPIK", "Дельта Спорт", "Ліга Інвест", "Helen Marlene"[1, с.61-63].

Франчайзер позбавляється проблем щодо управління персоналом, керівництвом компанії, та їх фінансуванням. Більше того, суб’єкт господарювання - франчайзі має високу мотивацію, оскільки він як менеджер та керівник бізнесу прямо зацікавлений в отриманні прибутку. Законодавство повинно спрямовувати діяльність франчайзі на беззастережне виконання умов договору не лише задля отримання вигоди, а й з метою дотримання законодавства про захист інтелектуальної власності.

Заступник голови державного комітету з питань регулярної політики та підприємництва О.Т. Сохар стверджує, що головною проблемою сьогодні є саме відсутність законодавчої бази з франчайзингу, яка б регулювала відносини між партнерами, тому ця проблема потребує якомога швидшого вирішення [3].

Дійсно, в українському законодавстві навіть відсутнє визначення категорії «франчайзинговий договір». Саме тому компаніям доводиться використовувати кілька типів договорів для закріплення франчайзингових відносин (ліцензійні договори, договори комерційної концесії, про спільну діяльність). Очевидним є те, що багато іноземних компаній не вважають такий стан речей сприятливим для розвитку власного бізнесу.

Вважаємо слушною думку віце-президента Федерації розвитку франчайзингу, гостинності та інфраструктури України О.Ф. Ногачевського, що вдосконалення національного законодавства прямо вплине на збільшення інвестиційного притоку в Україну в десятки раз на рівні середнього та малого бізнесу.

Зростання зацікавленості українських підприємців до запровадження франчайзингових технологій зумовлено тим, що навіть починаючий підприємець у разі придбання франшизи, отримує можливість працювати під іменем відомого бренда. Крім того, вагомою перевагою для франчайзі є використання вже налагодженої франчайзером логістики, а також усталених відносин з постачальниками.

На сьогодні франчайзингові технології використовують у 15 галузях, основними з яких є: роздрібна торгівля, громадське харчування, виробництво, сервіс тощо. У перспективі є ще чимало галузей в Україні, що будуть діяти на умовах франчайзингу, зокрема, сільське господарство, операції з нерухомістю, дизайн і архітектура, дистрибуція, логістичні послуги, юридичні послуги тощо [2].

Однак, незважаючи на зазначені переваги, ринок франчайзингу в Україні, на думку віце-президента Міжнародного інституту бізнесу А. Ногачевського, має ряд проблем, що потребують вирішення:

¾ недосконалість нормативно-правової бази;

¾ невідповідність переважної більшості вітчизняних компаній міжнародним вимогам франчайзингу;

¾ відсутність практики апробації бізнесу;

¾ відсутність достатньої кількості кваліфікованих кадрів у сфері франчайзингу;

¾ висока вартість франшизи;

¾ відсутність державної підтримки.

Проте зазначимо, що франчайзинг в Україні є перспективним напрямком економічної діяльності та найближчими роками ми будемо спостерігати зростання цього сегменту. Також можна констатувати, що економічна криза стала однією з причин стрімкого розвитку франчайзингу в Україні. Адже за умови, коли більшість бізнес-проектів почали бути збитковими, франчайзинг залишається прибутковим бізнесом, як для франчайзера так і для франчайзі.

Загалом, система франчайзингу має низку переваг, які дають змогу ефективніше організувати бізнес з меншими затратами, що підвищує конкурентоспроможність вітчизняної економіки.

Висновки. У сучасних умовах ведення бізнесу ризиковим є будь - яке вкладання коштів у підприємницьку діяльність. Незважаючи на те, що у 2009р. більшість бізнес - проектів стали збитковими, франчайзинг лишається прибутковим бізнесом, як для франчайзера, так і для франчайзі. При поступовому виході економіки з найгострішої фази кризи франчайзинг стане одним із найбільш прогнозованих і перспективних напрямків економічної діяльності. Придбання готової бізнес - технології дозволяє започаткувати власний бізнес під брендом вже відомої в країні або у світі компанії, що вважається менш ризикованим вкладенням коштів порівняно із самостійним створенням власної справи.

Список використаних джерел

1. Cуховатий О.В. Особливості реалізації франчайзингу в Україні // Проблеми науки. – 2010. – №2. – С.62-64.

2. Франчайзинг, як метод ведення бізнесу [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.triarh-franchising.com.

3. [Електронний ресурс].– Режим доступу: http://www.franchising.org.ua.