Реформування місцевих бюджетів для ефективного функціонування регіонів

Чудік А.А., Сидоренко О.О.

Централізована бюджетна система, притаманна Україні, стримує економічну активність регіонів, що спричиняє низький рівень забезпечення органів місцевого самоврядування фінансовими коштами і, як наслідок, стримує соціально-економічний розвиток регіонів і країни в цілому.

Питання формування місцевих бюджетів досліджувалися в працях українських вчених: О.Д. Василика, О.П. Кириленко, В.М. Опаріна, К.В. Павлюка, В.М. Федосова та ін.

Метою даної роботи є визначення напрямків реформи місцевих бюджетів в Україні, спрямованої на формування реального підґрунтя для економічного піднесення регіонів України та, в підсумку, – досягнення позитивних зрушень у підвищенні рівня життя населення.

Як показують дослідження, у розвинутих країнах, обсяги місцевих бюджетів постійно зростають, що зумовлюється децентралізацією влади і делегуванням частки економічних та соціальних повноважень від центральних органів влади місцевим органам, розширенням їх завдань та підвищенням ролі у розвитку територій. Але в Україні, з кожним роком, відбувається зменшення частки обсягу доходів місцевих бюджетів у структурі доходів зведеного бюджету. Так, за даними Рахункової палати України та Міністерства економіки України у 2011 році у порівнянні з 2010 роком частка доходів місцевих бюджетів у доходах зведеного бюджету зменшилась на 13,5 %.

В Україні спостерігається значна диференціація регіонів за рівнем економічного розвитку та якістю життя людей. Існуюча державна фінансова політика у сфері місцевих бюджетів не в змозі подолати асиметрії у розвитку країни. Натомість, постійний перерозподіл ресурсів від економічно більш спроможних регіонів до менш спроможних веде до міжрегіональної напруженості, водночас позбавляє регіони стимулів до економічного зростання. Основою нової моделі формування місцевих бюджетів в України має стати комплексна бюджетна децентралізація. Передача повноважень має супроводжуватися передачею відповідних фінансових ресурсів на виконання цих повноважень через запровадження місцевих податків або трансформацію чи закріплення частини загальнодержавних податків за місцевими бюджетами, що отримали нові повноваження.

Розширення фінансової бази регіонів і за рахунок передачі їм з центрального бюджету потужних фінансових є одним із ключових чинників високої ефективності бюджетної системи. Центральний уряд має обмежити свою діяльність стратегічними функціями управління, а також загальнодержавними функціями, які важко диференціювати щодо потреб конкретного громадянина, який проживає на конкретній території. Держава також повинна взяти на себе функцію фінансового вирівнювання або забезпечення приблизно однакового рівня надання одних і тих самих послуг на території всієї країни.

Згідно з Програмою економічних реформ на 2010-2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава» необхідними мірами з реформування міжбюджетних відносин мають бути:

- впровадження програм розвитку регіонів на середньострокову перспективу;

- прийняття методичної бази для програмно-цільового методу й середньострокового планування на рівні місцевих бюджетів;

- зміна законодавства для забезпечення фінансово-організаційної кооперації на місцевому рівні;

- прийняття законодавства для впровадження зовнішнього аудиту місцевих бюджетів;

- запровадження середньострокового бюджетного планування на місцевому рівні.

Зволікаючи з реформою місцевих бюджетів, влада лише загострює нинішню кризову ситуацію, яка характеризується слабкістю органів місцевого самоврядування та диспропорцію у розвитку регіонів, що негативно впливає на економічний розвиток і рівень життя населення.

Реалізація реформ на рівні місцевих бюджетів сприятиме:

- збільшенню питомої ваги загального фонду місцевих бюджетів у зведеному загальному фонді держбюджету ;

- збільшенню частки власних доходів у загальному фонді місцевих бюджетів;

- відсутності повноважень на місцевому рівні, що не забезпечені ресурсом.

Отже, перед Україною сьогодні постає складне завдання – розробити нові пріоритети регіональної політики, надати допомогу економічно проблемним територіям, не порушуючи ринкових принципів; зберігаючи економічні стимули територіальних громад до оптимального залучення внутрішнього потенціалу розвитку, раціонального використання наявних місцевих ресурсів, ефективного господарювання, формування розвиненого конкурентного середовища.

Має бути переглянутий розподіл повноважень, відповідальності та фінансів між різними рівнями влади. Реформи мають бути спрямовані на надання органам місцевого самоврядування реальної влади і достатніх фінансових ресурсів для своєї діяльності, що сприятиме значному підвищенню ефективності бюджетної системи. Це дозволить мінімізувати існуючі проблеми та створити умови для динамічного економічного підйому країни. На місцевому рівні децентралізація сприятиме значному покращенню якості публічних послуг, соціально-економічного становища регіонів, розвитку депресивних регіонів, уповільненню міграційних процесів, обумовлених економічними факторами.