Івлєва Ю.В., Сидоренко О.О.

Харківський торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

Пріоритетні напрями зміцнення доходної бази місцевих бюджетів

Проблема формування дохідної бази місцевих бюджетів перебуває в центрі уваги науковців, працівників органів виконавчої влади і місцевого самоврядування та фінансових органів, тому що саме місцевим бюджетам як основній фінансовій базі органів місцевого самоврядування належить особливе місце в бюджетній системі України. Формування місцевих бюджетів є водночас умовою і результатом соціально-економічного розвитку територій. Тому створення ефективного механізму їх формування є однією з актуальних проблем, від вирішення якої залежить стабільність розвитку економіки країни і регіонів.

Згідно з Бюджетним кодексом України, до доходів місцевих бюджетів відносяться податкові надходження, неподаткові надходження, доходи від операцій з капіталом, цільові фонди та офіційні трансферти. Основною частиною доходів місцевих бюджетів в Україні є державні податки, що зараховуються до бюджету відповідного рівня згідно з нормативами відрахувань або закріплюються за державним та місцевими бюджетами.

За період 2005 – 2011 років частка місцевих бюджетів у доходах зведеного бюджету України знизилася від 32,3 % до 24,6 %, а у ВВП збільшилася – від 8,3 % у 2005 р. до 9,3 % у 2011 р. Відбулися певні зміни у формуванні структури доходів місцевих бюджетів – зменшилася частка податкових надходжень (від 68,8 % до 56,7 % відповідно), натомість збільшилася частка офіційних трансфертів (від 31,2 % у 2005 році до 43,3 % у 2011 році), що свідчить про зниження стійкості доходної бази місцевих бюджетів в Україні та зниження рівня фінансової самостійності місцевих бюджетів. Чільне місце серед податкових надходжень посідає податок на доходи фізичних осіб, обсяги якого мають стійку тенденцію до зростання і становлять 60 % від загальних. У структурі податкових надходжень в Україні

частка місцевих податків і зборів у 2011 році не перевищує 2,2 %, що є одним із негативних аспектів розвитку власної дохідної бази місцевих бюджетів. Джерелами неподаткових надходжень місцевих бюджетів України є власні надходження бюджетних установ і організацій, державне мито, платежі за оренду майна цілісних майнових комплексів. Проте, їх розміри не забезпечують достатнього розвитку власної дохідної бази органів місцевого самоврядування.

В Україні понад 90 % усіх бюджетів дотаційні й лише 8 % – це бюджети, які є донорами в умовах чинної системи бюджетного регулювання. За відсутності в достатньому обсязі власних доходів видатки місцевих бюджетів забезпечуються за рахунок надання трансфертів із державного бюджету, які відіграють важливу роль у формуванні доходів місцевих бюджетів. Отже, питома вага трансфертів у доходах місцевих бюджетів має сталу тенденцію до зростання.

Практика надання місцевим бюджетам власних доходів в обсязі, не достатньому для фінансування видатків, успадкована ще з часів соціалізму, коли вважалося, що обмежений обсяг власних доходів місцевих бюджетів спонукатиме місцеві органи влади до їх збільшення та пошуку додаткових джерел фінансування.

Але реалізація гарантій самостійності органів місцевого самоврядування залежить сааме від законодавчого закріплення достатніх та стабільних власних джерел доходів місцевих бюджетів, оскільки тільки стосовно власних доходів органи місцевого самоврядування

мають реальні повноваження щодо їх запровадження та збирання. Це дасть змогу значно скоротити кількість дотаційних місцевих бюджетів за рахунок підвищення зацікавленості органів місцевого самоврядування в розвиткові власного податкового потенціалу на території відповідних регіонів.

З метою надання місцевим бюджетам достатніх податкових надходжень, що більше відповідатимуть обсягу покладених на них функцій, варто розглянути можливість передачі в розпорядження місцевих органів влади частини надходжень від загальнодержавних податків та зборів, рівень мобілізації яких залежить від податкових зусиль місцевих органів влади

(ПДВ і податок на прибуток державних підприємств).

Можно погодитись з точкою зору вчених-економістів, які вважають, що заміна розщеплених з фіксованими нормативами податків дотаціями вирівнювання та іншими трансфертами є нераціональною, оскільки посилює залежність економічного розвитку регіонів від центральної влади.

Особливої уваги заслуговують інститути місцевих позабюджетних фондів. Завдяки діяльності таких фондів не лише посилюється, але й суттєво диверсифікується сфера бюджетного інвестування на рівні територіальних громад. У системі місцевих позабюджетних фондів найбільший інтерес становлять гарантійні та страхові фонди. Перші створюються для надання гарантій повернення кредитів, виданих новоствореним фірмам. Створюються вони, як правило, при кредитних установах. Другі створюються органами місцевого самоврядування для забезпечення повернення коштів, залучених ними від муніципальних позик. Варто зазначити, що найчастіше йдеться про запозичення, що не мають забезпечення (застави, поруки тощо).

Для зміцнення фінансової бази органів місцевого самоврядування і надання їм досить широких повноважень варто акцентувати увагу на досягнення реальної бюджетної самостійності та фінансової децентралізації. Для вирішення цих проблем доцільно зміцнити фінансову складову органів місцевого самоврядування, удосконалити систему регулювання міжбюджетних відносин, посилити інвестиційну складову місцевих бюджетів, а також підвищити ефективність управління коштами місцевих бюджетів та посилити контроль і відповідальність за дотримання бюджетного законодавства. Визначення вектору перетворення і удосконалення системи формування місцевих бюджетів буде сприяти зміцненню дохідної бази і забезпечувати виконання соціальних завдань розвитку регіонів.