Козак Н. Ю., Шевчук О.Д.

Вінницький національний аграрний університет

Теоретичні аспекти податкового контролю

Державний податковий контроль є суттєвим елементом державного регулювання економіки й обов’язковою умовою ефективного функціонування фінансової системи та економіки країни в цілому. Його основна мета – сприяння реалізації податкової політики держави в процесі формування бюджетів різних рівнів і цільових державних фондів.

Проблематиці та напрямам удосконалення податкового контролю присвячено роботи багатьох вчених. Зокрема, питання теорії досліджували Іванов Ю.Б., Лебедзевич Я.В., Карпінський Б.А., Залуцька Н.С., Тищенко М., Андрійко О., Шахов І., Пухальська Г.В. та багато інших.

Відповідно до Податкового кодексу України податковий контроль – це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи [2].

О. Андрійко, виходячи з розуміння сутності державного контролю у сфері управління, зазначає, що податковий контроль – це спостереження за відповідністю діяльності керованого об’єкта принципам, які він отримав від керуючого суб’єкта, та виконанням прийнятим рішенням, він є конкретним видом роботи [1].

Лебедзевич Я.В. розглядає податковий контроль, як одну з вимог підтримання режиму законності, дисципліни, порядку й організованості, забезпечення прав і свобод громадян у процесі діяльності держави [3].

Пухальська Г.В. Литвинчук Т. В. визначають податковий контроль як правову форму діяльності [4].

У зарубіжній практиці прийнято трактувати податковий контроль дещо ширше - не лише як проведення податкових ревізій і перевірки, а й систему спостереження за платником податків.

.Отже, податковий контроль виступає як функція, оскільки функція – це

основний напрям діяльності суб’єкта.

Податковий контроль має ряд особливостей, які розкривають його зміст [3]:

- це спеціальний державний контроль, аналіз якого передбачає такі аспекти: здійснюється спеціальними суб’єктами, наділеними державою особливою компетенцією саме в галузі оподаткування;

- здійснюється відносно спеціального об’єкта – централізованих і децентралізованих фондів;

- включає контроль за дисципліною у сфері оподаткування, що припускає широкий підхід до змісту податкового контролю;

- податковий контроль характеризується чіткою цілеспрямованістю;

- податковий контроль пов'язаний не тільки з грошовими, а й з матеріальними ресурсами;

- податковий контроль відображає відносини влади й підпорядкування, що базується на фіскальних функціях держави, особливістю реалізації яких є чітко виражений імперативний характер;

- податковий контроль реалізується через сукупність активних дій як зобов’язаних, так і власних суб’єктів.

Суб’єктами податкового контролю є контролюючі органи:

· органи ДПС – щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби;

· органи державної митної служби – щодо справляння мита, акцизного податку, ПДВ, інших податків, які відповідно до податкового законодавства.

Можна виділити такі основні завдання податкового контролю [4]:

Ø перевірка повноти та своєчасності сплати податків та зборів до бюджету та державних цільових фондів;

Ø контроль правильності визначення бази оподаткування;

Ø перевірка правомірності застосування податкових пільг за податками та зборами;

Ø контроль за своєчасність подання до органів ДПІ податкової звітності за податками та зборами;

Ø аналіз податкових надходжень;

Ø виявлення, усунення та попередження порушень законодавства.

Отже, можна зробити висновок, що податковий контроль – це цілеспрямована діяльність державних контролюючих органів у сфері оподаткування, що реалізується через владні відносини обов’язкового характеру, направлену на підвищення ефективності та покращення роботи державних функцій, пов’язаних із грошовими та матеріальними ресурсами.

Він має постійно удосконалюватись як цілісна система, що означає необхідність визначення орієнтирів і норм контролю, встановлення взаємодії між суб’єктами податкового контролю,чіткого спрямування контрольних дій у середовище, яке перевіряється, регламентація контрольних процедур, оскільки дозволяє мінімізувати податкові ризики й потенційні санкції за порушення податкового законодавства, що справляють істотний вплив на загальний фінансовий стан підприємства.

Список використаної літератури

1. Андрійко О.Ф. Державний контроль: теорія і практика: Наукова доповідь О. Ф. Андрійко. / НАН України, Інститут держави і права імені В. М. Корецького НАН України . – К.: Наукова думка, 2004. – 115с.

2. Податковий кодекс України № 2756-VI від 2 грудня 2010 року.

3. Лебедзевич Я.В. Теоретико-організаційні засади податкового контролю / О. Ф. Андрійко // Вісник ЖДТУ. – 2010. – № 2. – С. 342-346.

4. Пухальська Г.В. Литвинчук Т. В. Податковий контроль в Україні в контексті проекту податкового кодексу/ Г.В. Пухальська. Т. В. Литвинчук // Вісник ВХНУ. – 2010. – № 5. – С. 177-181.