Вербовецька Я.Ю., Кубай О.Г.

Вінницький національний аграрний університет, Україна

Особливості регулювання ринку цінних паперів в Україні

Вступ. Процес формування інфраструктури і розвитку цінних паперів сьогодні в Україні є дуже активним. Кількість нормативно-правових актів, що регулюють діяльність органів управління ринку цінних паперів нараховує понад сто нормативних документів і має комплексний характер.

Аналіз досліджень та публікацій. Серед українських вчених-економісти, які присвятили свої дослідження регулюванню та ефективності функціонування ринку цінних паперів в Україні, можна виділити таких, як : Г. Багратян, М. Заблоцький,О. Корнійчук, А. Ковальчук А. Окунєв, Л. Панова, С. Хоружий, І. Кравцова, Г. Калач, С. Степанчук та інші.

Виклад основного матеріалу. Державне регулювання та організація ринкового нагляду визначають основні напрямки розвитку ринку цінних паперів. Основні напрями державного регулювання зосереджені на: зростанні інвестицій у реальний сектор економіки; створенні системи захисту прав та інтересів інвесторів; сприянні створенню та розвитку інститутів спільного інвестування; формуванні надійної системи операцій з цінними паперами; антикризове та стабілізаційне регулювання [2].

Створення та розвиток ринку цінних паперів в нашій державі вимагає врахувати такі загально-визначенні світові принципи:

· соціальна справедливість – забезпечення створення рівних можливостей та спрощення умов доступу інвесторів та позичальників на ринок фінансових ресурсів, недопущення монопольних проявів дискримінації прав і свобод суб'єктів ринку цінних паперів;

· надійність захисту інвесторів – створення необхідних умов (соціально-політичних, економічних, правових) для реалізації інтересів суб'єктів фондового ринку та забезпечення захисту їх майнових прав;

· регульованість – створення гнучкої та ефективної системи регулювання фондового ринку;

· контрольованість – створення надійно діючого механізму обліку й контролю, запобігання і профілактики зловживань та злочинності на ринку цінних паперів;

· ефективність – максимальна реалізація потенційних можливостей фондового ринку щодо мобілізації та розміщення фінансових ресурсів у перспективні сфери національної економіки, що сприятиме забезпеченню її прогресу та задоволенню життєвих потреб населення;

· правова упорядкованість – створення розвиненої правової інфраструктури забезпечення діяльності фондового ринку, яка чітко регламентує правила поведінки і взаємовідносин його суб'єктів;

· прозорість, відкритість – забезпечення надання інвесторам повної та доступної інформації, що стосується умов випуску й обігу на ринку цінних паперів, гласності фінансово-господарської діяльності емітентів, усунення проявів дискримінації суб'єктів фондового ринку;

· конкурентність – забезпечення необхідної свободи підприємницької діяльності інвесторів, емітентів і ринкових посередників, створення умов для змагання за найбільш вигідне залучення вільних фінансових ресурсів і встановлення немонопольних цін на послуги фінансових посередників за умов контролю дотримання правил добросовісної конкуренції учасниками фондового ринку [3].

Поступово РЦП стає центральною ланкою національної фінансової системи. Проте існуюча система забезпечення інформацією на РЦП та її недоступність для всіх верств населення поступово стає гальмом для повноцінного функціонування РЦП.

Закритий характер функціонування РЦП та фактичне вилучення з процесу ринкової оцінки широких кіл населення, а також значних верств потенційних інвесторів значно знижує його ефективність. Створення сучасної системи управління та інформаційного забезпечення РЦП поступово стає найактуальнішою проблемою широкого діапазону ще невирішених проблем, які гальмують подальший розвиток РЦП.

До характерних особливостей РЦП в Україні потрібно віднести низку ознак, які значно впливають на ефективність його функціонування (рис. 1).

Значне переважання неорганізованої торгівлі над організаційною біржовою торгівлею

Переваги первинного ринку над вторинним

Значна роль НБУ на ринку державних цінних паперів

Переважаючі масштаби використання облігацій в структурі цінних паперів

Невелика питома вага акціонерного ринку

Випуск емітентами своїх акцій

Недосконала система розкриття інформації

Відсутність механізмів та інструментів для залучення масових інвесторів

Низький рівень забезпеченості майбутніх доходів

Рис.1. Основні особливості ринку цінних паперів в Україні [2].

З урахуванням особливостей становлення в Україні ринку цінних паперів формування правових методів його державного регулювання має здійснюватися на основі таких принципів:

а) принцип державного регулювання ринку цінних паперів щодо захисту прав учасників ринку цінних паперів на основі ліцензування і регулювання всіх видів професійної діяльності на цьому ринку;

б) принцип єдності нормативної правової бази, режиму і методів регулювання ринку на всій території;

в) принцип обмеженого державного втручання, але максимального саморегулювання;

г) принцип рівних можливостей;

д) принцип спадкоємності державної політики на ринку цінних паперів[4].

Сучасне законодавство України – це значний масив нормативних актів, що містять як питання регулювання діяльності органів управління ринку цінних паперів у цілому, так і окремих складових елементів.

Аналіз нормативно-правових актів дає можливість навести їх додаткову класифікацію, що регулюють діяльність органів управління ринку цінних паперів:

1. За територіальною сферою дії: акти національного законодавства; міжнародні нормативно-правові акти;

2. За змістом виокремлюють: нормативно-правові акти матеріального характеру; нормативно-правові акти загальної дії;

3. За колом осіб, нормативно-правові акти в цій сфері поділяються на: нормативно-правові акти загальної дії; нормативно-правові акти, що регулюють діяльність емітентів; нормативно-правові акти, що регулюють діяльність органів управління цінними паперами тощо .

Основним нормативно-правовим актом у сфері організації діяльності органів управління ринку цінних паперів є Закон України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні». Цей Закон визначає поняття державного регулювання ринку цінних паперів, під яким розуміється здійснення державою комплексних заходів щодо упорядкування, контролю, нагляду за ринком цінних паперів та їх похідних, запобігання зловживання і порушення у цій сфері [1].

Висновки. Отже, на основі вище наведеного, можна зробити висновок, що у сучасних умовах державне регулювання РЦП має базуватися на таких принципах: принципі єдності; принципі обмеженого державного втручання; принципі рівних можливостей; принципі спадкоємності державної політики; принципі захисту прав учасників РЦП. Держава повинна допомагати у встановленні та розвиткові ефективної та стійкої системи платежів для обслуговування договорів по цінних паперах. А це можливе через проведення активної державної політики та свідомої діяльності учасників ринку цінних паперів в Україні.

Література:

1. Гуренко-Вайцман М.М. Особливості організаційно-правового регулювання на ринку цінних паперів/М.М. Гуренко-Вайцман, А.А. Мусін// Юридичний вісник. – 2009. – №2(11) – с.47-51.

2. Гончарук В.І. Регулювання та ефективність функціонування ринку цінних паперів в Україні/ І.В. Гончарук// Науковий вісник НЛТУ України. – 2011. – Вип.21.7 – с.188-193.

3. Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського: [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua

4. Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського: [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua