К.е.н. Козловський В.О., Хуторний А.В.

Тернопільський національний економічний університет

Вінницький інститут економіки, Україна

Інвестиційна безпека в системі антикризового управління

Проблеми забезпечення безпеки були і залишаються головними складовими забезпечення загального стійкого розвитку. Тому, як зазначено в роботі [1], наявність специфічного понятійного апарату з використанням невластивих класичній економічній науці термінів, формування відповідного йому методологічного інструментарію аналізу привели до створення окремої підгалузі економічних досліджень.

Зазначені проблеми у розвитку вітчизняної економіки знайшли своє відображення у працях науковців: О.І. Барановського, О.С. Власюка, В.О. Василенко, В.М. Гейця, В.П. Горбуліна, В.І. Мунтіяна, С.І. Пирожкова, А.І. Сухорукова, В.О. Точіліна, Я.А. Жаліло та ін.

У роботах вищезазначених авторів більше уваги приділяється дослідженню даного напрямку на макрорівні. Але слід відмітити, що сьогодні більшість українських промислових підприємства, які працюють в нестабільному економічному суспільно-політичному середовищі, переживають спад виробництва і знаходяться в нестійкому фінансовому стані. Тому забезпечення економічної безпеки промислових підприємств є важливою передумовою забезпечення економічної безпеки держави загалом [2, 3].

Головна мета економічної безпеки підприємства полягає в тому, щоб гарантувати його стабільне та максимально ефективне функціонування. Окремою підсистемою економічної безпеки підприємства є її інвестиційна складова.

Забезпечення економічної стабільності підприємства і активізація на цій основі інвестиційних процесів є сьогодні найважливішою передумовою підвищення конкурентоспроможності підприємства. Однак не вирішеним на сьогоднішній день залишається питання місця інвестиційної безпеки в системі антикризового управління підприємством. Дослідженню цього питання присвячена дана наукова стаття, в якій основну увагу зосереджено на розгляді методологічних основ забезпечення інвестиційної безпеки в системі антикризового управління підприємством [5].

На основі дослідження літературних джерел нами встановлено, що вироблення та прийняття стратегічних рішень включає: постановку цілі, вивчення проблеми на основі збору, аналізу інформації, вибір і обґрунтування критеріїв ефективності і можливих наслідків прийнятого рішення і т.п.

Забезпечення інвестиційної безпеки підприємства та основні заходи антикризового управління повинні бути спрямовані на забезпечення ліквідності, платоспроможності підприємства на підставі оптимального поєднання власних і залучених джерел, отримання прибутку, забезпечення відповідного рівня рентабельності, достатнього для задоволення всіх потреб при здійсненні основної, інвестиційної і фінансової діяльності.

На сьогодні існує два основних підходи щодо оцінки рівня інвестиційної безпеки: а) індикативний, який спирається на визначення порогових значень інвестиційних індикаторів; б) оцінка ступеню небезпеки загроз.

Стосовно першого підходу, то застосування індикативного аналізу носить моніторинговий характер і при ретельному аналізі ситуації визначає потребу у розвитку й адаптації до конкретних умов, можливостей керування технологічними, організаційно-управлінськими і соціально-економічними параметрами підприємства. У цьому випадку для оцінки стану безпеки використовується система індикаторів, які характеризують ступінь впливу визначених загроз та вразливість об'єктів безпеки при їх дії. Така система індикаторів безпеки, особливо в кількісному вимірі, повинна визначити рівень якості прийняття стратегічних рішень та своєчасно сигналізувати про економічну небезпеку, передбачити заходи щодо запобігання її негативного впливу або зниження негативних наслідків її дії [4].

Індикатори інвестиційної безпеки підприємства повинні задовольнятися таким основним критеріям:

– мати однозначну інтерпретацію для осіб, що ухвалюють рішення;

– мати кількісне вираження;

– не вимагати значних витрат для збирання інформації та розрахунків;

– опиратися на наявну систему національної статистики;

– придатні для прогнозу;

– мати можливість оцінки в часовій динаміці;

– відображати зміни в стратегічній політиці підприємства тощо.

Повна сукупність даних критеріїв є ідеальною, і знайти індикатор, що відповідає всім поставленим умовам, досить складно.

Норматив порогового значення показника інвестиційної безпеки - це, насамперед, інструмент сигналізації (попередження) про майбутню загрозу безпеці. При цьому слід зазначити, що чим раніше такі загрози або потенційне наближення до них будуть визначені, тим ефективніше будуть визначені та реалізовані заходи щодо запобігання їх негативного впливу.

Для визначення граничних значень показників інвестиційної безпеки запропонуємо наступні підходи:

– аналоговий (полягає у виборі відповідних показників граничних значень індикаторів на підставі порівняння з країнами-аналогами);

– законодавчий (полягає у встановленні граничних значень індикаторів на підставі їх прямого або непрямого визначення в законодавчих актах);

– досвід інших країн світу (полягає у використанні методологічних підходів та значень, які застосовуються в інших країнах світу);

– експертні оцінки (полягають у використанні суб'єктивних рівнів, встановлених експертами);

– порівняльний (полягає у визначені граничних значень індикаторів безпеки на підставі їх порівняння з показниками окремих регіонів світу (інтегральних значень));

– розрахунки фахівців міжнародних організацій та інші.

На нашу думку, в умовах інвестиційної кризи актуальність розробки методології дослідження економічної безпеки підприємства і такої важливої її складової як інвестиційна безпека викликана практичними завданнями реформування української економіки, виробленням нової сучасної політики забезпечення національної безпеки, яка відповідала б життєво важливим інтересам громадян країни та підприємства.

Розробка системи індикаторів інвестиційної безпеки підприємства, особливо в кількісному вимірі, повинна визначити рівень якості при прийнятті управлінських рішень та своєчасно сигналізувати про небезпеку, передбачити заходи щодо її уникнення або зниження негативних наслідків її дії.

Питання, пов’язані з розглядом загроз інвестиційної безпеки підприємства, способів їх ідентифікації та оцінки рівня економічної безпеки на сьогодні практично не отримали необхідного практичного вирішення та потребують подальшого дослідження, але надані нами пропозиції дозволять частково вирішити цю проблему.

Список використаних джерел

1.  Жаліло Я.А. До формування категоріального апарату науки про економічну безпеку// Стратегічна панорама №3, 2004 р. , с. 97 – 105.

2.  Мунтіян В.І. Економічна безпека України / монографія, - К., КВІЦ, - 1999, - 464с.

3.  Новікова О.Ф., Покотиленко Р.В. Економічна безпека: концептуальне визначення та механізми забезпечення / Монографія, - Донецьк: КІНД ІЕПНАНУ, - 2006, - 408с.

4.  Методика розрахунку рівня економічної безпеки України / Мінекополітики України, - К., 2003, - 31с.

5. Василенко В.О. Антикризове управління підприємством: Навч. посібник. — Київ: Центр навчальної літератури, 2005. — 504 с.