Экономические науки / Инвестиционная деятельность и фондовые рынки

Двуреченська А.В.

Національний університет „Львівська політехніка”

СТАН ТА РОЗВИТОК МІЖНАРОДНОГО ІНВЕСТУВАННЯ В УКРАЇНІ

Становище на інвестиційному ринку України є проблематичним, це пов’язане з переходом до нової системи ринкових взаємозв'язків. Перед Україною стоїть завдання довершити реформування економіки та оволодіти можливостями міжнародного ринку. Залучення іноземних інвестицій допомагає державі ввійти в лад світового господарства, покращити розвиток ринкової інфраструктури, а також зумовить високу якість життя населення.

Дослідження можливостей залучення інвестицій є досить актуальною проблемою, не дивлячись на здобутки, недостатньо вивченими залишаються умови та напрямки надходження інвестиційних потоків в країну.

Існує багато джерел інвестування, проте основним є залучення іноземного капіталу. Для вирішення економічних та соціальних проблем Україна потребує притягнення іноземних інвестицій, оскільки не має достатньої кількості власних фінансових ресурсів. Закон України «Про режими іноземного інвестування» розглядає іноземні інвестиції як цінності, які вкладають іноземні інвестори в об’єкти інвестиційної діяльності, з метою отримання прибутку або досягнення соціального ефекту [1].

Проблему інвестування досліджують економісти протягом довгого часу та в залежності від стану світової економіки, визначають основні напрями зацікавленості інвесторів. Зазвичай інтереси інвестора, держави та споживача досить відрізняються і поєднати їх буває досить складно тому, що кожен з учасників хоче отримати прибуток і менший ризик втрат.

На сьогодні існує тенденція інвестування в країни зі зростаючою економікою. В Україні є перспективні галузі для інвесторів, адже вона має стратегічно зручне географічне розташування, що зумовлює високий рівень експортного потенціалу, наявність більшості наземних транспортнихта морських шляхів, які поєднують Європу та Азію, а також виходи до Чорного і Азовського морів [2].

Важливою перевагою України є родючі чорноземи, ліси, водні ресурси та запаси корисних копалин, а також розвинутий туристичний бізнес. Розширення економічної співпраці між закордонними та вітчизняними підприємствами, зумовлене виходом на міжнародні товарні ринки капіталу, приваблює іноземних інвесторів в країну. Увагу інвесторів привертають підприємства, що здійснюють операції з нерухомим майном, інжиніринг, оренда, фінансова діяльність. Інтерес інвесторів зумовлений наявністю кваліфікованої робочої сили, дешевих і якісних ресурсів та широким ринком збуту товарів.

Негативний вплив на залучення інвесторів здійснює високий рівень чиновницької корупції та недоліки у законодавстві, нестабільність курсу національної валюти, зростання інфляції та безробіття, а також кризовий стан світової економіки.

Для поліпшення ситуації необхідно визначити та розвивати найбільш пріоритетні галузі, які цікавлять інвесторів, підсилити контроль та покарання за корупційні дії, розробити політику діяльності кожної галузі економіки. Важливим аспектом є вдосконалення системи оподаткування, яка б орієнтувалась на усіх учасників, а не підтримувала інтереси окремих членів. Держава повинна заохочувати, здійснюючи фінансову підтримку, надаючи субсидії та пільги для іноземного контрагента. Світовий досвіт показує, що досить ефективним є створення вільних економічних зон. Така зона є обмеженою територією де діють особливі пільги та умови для підприємств, які допомагають вирішити зовнішні та внутрішні задачі. В Україні до 2005 року функціонувало 8 з 11 вільних економічних зон, проте, після прийняття Верховною Радою змін до бюджету на 2005 рік, пільги раніше надані ВЕЗ, ТПР та технопаркам були скасовані. Такі дії мотивувались тим, що з 626 підприємств вільних економічних зон лише 4 в повному обсязі виконували взяті на себе зобов’язання [3].

Вкладання іноземного капіталу необхідно здійснювати залежно від регіону та його потреб. Наприклад на сході країни потрібна реконструкція шахт та впровадження екологічно чистих технологій, в центрі та на півдні – розвиток харчової та господарської галузі, а також морське та річкове перевезення. Західна Україна багата на поклади нафти та газу, також є такі корисні копалини як золото, свинець, цинк, алюміній, ртуть, германій та неметалічні поклади, а саме сірка, фосфорит, сіль, гіпс, родоніт та багато інших.

Для багатьох розвинутих країн, та країн що розвиваються, корисні копалини, які користуються попитом на світовому ринку, вже стали «золотим джерелом». Україна, яка за своєю мінерально-сировинною базою займає далеко не останнє місце в світі, у цьому напрямку свій потенціал не розвиває. Адже, щоб досягнути рентабельності у використанні родовищ, потрібні немалі фінансові вливання та врегулювання нормативно-правової бази, чого у нашої держави наразі немає.

Література:

1. Закон України «Про режим іноземного інвестування» №93/26 – ВР від 19.03.1996р. - Офіційний сайт Верховної Ради - www.rada.gov.ua

2. Шапошнікова Е. Н. / Менеджер / науковий журнал. Вісник Донецької державної академії управління, 2009 р.

3.www.rbc.ua/ukr/top/show/v_seminozhenko_ukraine_vozobnovyat_svobodnye_ekonomicheskie_zony19032010