Экономические науки/5.Управление трудовыми ресурсами

Щоткіна М.М.

Науковий керівник Артем’єв Б.В.

Східноукраїнський національний університет ім. В. Даля

Проблеми мотивації праці на сучасних підприємствах

В сучасних умовах розвитку господарювання матеріальному стимулюванню працівників підприємств як основній складовій частині загальної системи мотивації притаманні риси адміністративно - командної системи господарювання. Через відсутність прямої залежності розміру премії від конкретних результатів роботи працівників структурних підрозділів підприємства вона перестала виконувати свою головну – стимулюючу функцію, і перетворилась на просту надбавку до посадового окладу. Відсутність науково обґрунтованої системи планування, організації, мотивації та контролю діяльності підприємства, а також виважених критеріїв роботи працівників його структурних підрозділів призвели до зрівняння в системі преміювання.

У промисловій сфері України спостерігаються соціально-економічні негаразди, що призводять до значного зниження престижу праці на промислових підприємствах, скорочення зайнятості у промисловості, безробіття, спаду виробництва промислової продукції. Тому дослідження проблемних питань мотивації праці на промислових підприємствах та вдосконалення системи соціально – економічних стимулів трудової діяльності є актуальним та пріоритетним особливо в період організаційно-економічних змін, які відбуваються в економіці України. Отже, виникає об’єктивна необхідність створення науково обґрунтованого механізму мотивації праці персоналу підприємств, тобто можливості за допомогою дієвих важелів і стимулів підвищити зацікавленість працівників продуктивно і якісно працювати, сприяти піднесенню їх конкурентоспроможності, забезпечити якісне оновлення трудового менталітету.

Політика винагороди за працю організовується так, щоб свідома ініціатива працівника була спрямована на підвищення продуктивності праці, удосконалення своєї кваліфікації, надавала працівнику можливість збільшувати працею свій дохід. Мотивуюча сила заробітку на українських підприємствах зростатиме за умов оптимізації зусиль з боку керівників.

Трансформації, що відбуваються у промисловості України, вимагають докорінних змін в економічних та соціально-трудових відносинах. Під час економічної кризи спостерігаються депресія соціально-економічного добробуту, подальше зниження зацікавленості працівників не тільки у високопродуктивній праці, але й у праці взагалі. Можна констатувати руйнацію мотивації трудової діяльності на промислових підприємствах, адже діяльність людини зумовлюється реально існуючими у неї потребами, які мають бути задоволені. Прагнення працівника отримати певні блага за допомогою трудової діяльності і являє собою основу механізму мотивації праці. При вивченні мотивації доцільно зосередити увагу на дослідженні особливостей стимулювання праці з точки зору психології людини, на виявленні у працівників внутрішніх спонукань до роботи (захопленість працею, задоволення від неї, збагачення можливостей і змісту роботи).

На сьогодні через невиконання заробітною платою стимулюючої функції та  відсутність  реальних можливостей поліпшення соціально-економічного стану працівників промисловості, значну вагу для зайнятих  у виробництві відіграють мотиваційні основи менеджменту підприємств.

Загальним фактором впливу мотивації праці на виробництво промислової продукції є зміна форм власності та господарювання, удосконалення організації системи матеріального стимулювання праці з урахуванням умов, які  складаються у кожному конкретному випадку. Щоб повернути заробітній платі втрачену нею стимулюючу функцію, необхідно демократизувати економічний механізм нових підприємств.

Також в покращенні якостей соціально-трудових відносин важлива роль відводиться профспілкам, оскільки суспільні відносини регулюються системою договорів між суб’єктами соціально-трудових відносин та інтересами  найманих працівників, що  захищаються  насамперед профспілками.

Завдяки урахуванню вищенаведених принципів у процесі вдосконалення існуючого механізму управління трудовою мотивацією на промислових підприємствах різних форм власності можливо відкоригувати вплив внутрішніх факторів на ставлення працівників до праці і  відповідно поліпшити ефективність мотиваційних механізмів виробничих підприємств.

Отже, у контексті забезпечення добробуту працівників і подолання наслідків економічної кризи в період продовження трансформаційних процесів, необхідно привести заробітну плату у відповідність до встановленого мінімального розміру, наближатись до рівня прожиткового мінімуму та обґрунтувати мінімальну погодинну оплату праці, а також опрацювати тарифні сітки, відрядні розцінки і схеми посадових окладів працівників різних підприємств. Стимулювання персоналу на підприємствах має здійснюватись комплексно, тобто моральне заохочення та забезпечення має бути еквівалентним виконаній роботі, а оплата праці – сприяти створенню умов оптимізації та підвищення ефективності мотиваційного механізму. Необхідно акумулювати творчі, інтелектуальні сили, сприяти ефективній зайнятості молоді на підприємствах, адже давно назріла потреба створити якісно новий суспільно-психологічний клімат на промислових підприємствах, який би  сприяв соціально-економічним новаціям та більшій самореалізації працівників промисловості. Також на промислових підприємствах різних форм господарювання слід відкоригувати вплив внутрішніх факторів на ставлення працівників до праці і відповідно поліпшити ефективність мотиваційних механізмів виробничих підприємств.

Використані джерела літератури

1. Єськов О. Мотивація і стимулювання праці // Економіка України. – 2008.

2. Пахулюк М.О., Нікіфорова Л.О. Генезис потреб людини // Проблеми формування нової економіки ХХІ століття. – 2008. − №3. – с.94.

3. Яновский А. Поощрение клиентов и мотивация сотрудников // Менеджмент и кадры. – 2006. – №2. – С.19.