Вдовиченко Р.П., к.п.н., доцент
Кучеренко М.В., студент заочної форми навчання, VI курс
Напрям підготовки 0502 «Менеджмент»
Спеціальність 8.050201 «Менеджмент організацій»
Освітньо - кваліфікаційний рівень «магістр»
-
Сутність поняття «інформаційного забезпечення»
в діяльності підприємства
Постановка проблеми. Сучасний етап розвитку
вітчизняної економіки характеризується значним посиленням конкурентної
боротьби. Для управління підприємством, підвищення його економічної
ефективності необхідно мати відповідну інформацію, причому вона має бути
максимально достовірною, спиратись на облікові та звітні дані, складені на їх
основі аналітичні та планові розрахунки. Саме тому необхідною умовою успіху
будь-якого підприємства стає доступ до актуальної, своєчасної, достовірної та
добре структурованої інформації, яка в подальшому дасть можливість визначити
оптимальну стратегію її розвитку в умовах конкурентного швидкозмінного
ринкового середовища. За наявності доступу до такої інформації та можливості її
обробки можна створити конкурентні переваги, які неможливо купити і досить
важко копіювати. Отож, підприємство не
зможе досягти успіху на ринку, бути конкурентоспроможним без належного
інформаційного забезпечення своєї діяльності.
Аналіз останніх досліджень і
публікацій . Проблеми інформації та інформаційного забезпечення діяльності підприємства
досліджувалися у працях багатьох вітчизняних та зарубіжних вчених, а саме:
Алачевої Т.І., Баззела Р.Д., Брауна Р.В., Бучацької І.О., Близнюка С.В.,
Богданової Є.Л., Ваніфатової М.М., Войчака А.В., Голубкова Є.П., Дайновського
Ю.А., Єжової Л.Ф., Зозульова О.В., Котлера Ф., Кокса Д.Ф., Маршала К.,
Полторака В.А., Серкутан Т.В., Ситника В.Ф., Сохацької О.М., Старостіної А.О.,
Степанової О.М., Черчілля Г.А., Чубукової О.Ю., Шкардуна В.Д. та ін. Одним з
найбільш перспективних напрямків розвитку підприємства є використання сучасних технологій в усіх сферах його
діяльності. Оптимізація способів отримання, збереження й обробки інформації з
використанням засобів обчислювальної техніки і телекомунікацій істотно підвищує
ефективність їх управлінської діяльності.
Формулювання завдання
дослідження: здійснити комплексний аналіз наукових категорій «інформація»,
«інформаційне забезпечення», що передбачатиме уточнення понятійного апарату,
вдосконалення класифікації інформації, розподіл джерел інформації та методику
оцінки рівня її якості.
Виклад основного матеріалу дослідження. На підставі літературних джерел проаналізуємо наукові підходи щодо
визначення сутності понять “інформація”, “інформаційне забезпечення”. Зіткнення різноманітних точок зору свідчить,
що дана сфера досліджень є досить привабливою та проблематичною. Погляди
сучасних науковців на поняття “інформація” сформовані під впливом розвитку
нових сфер життєдіяльності людського суспільства і носять дещо прагматичний
характер з комерційним забарвленням. Окрім того, запропоновані ними визначення
випускають з уваги важливий аспект: не всі повідомлення мають інформативний для
споживача характер. З урахуванням даного уточнення вважаємо, що інформація – це
система повідомлень, на яку усвідомлено звернено увагу конкретного споживача
для складання повного уявлення про будь-яке явище чи подію.
Сутність поняття «інформаційного
забезпечення» у діяльності підприємства
можна розкрити через семантику термінів
«інформація» та «забезпечення». В усі часи інформація відігравала значну роль у
будь-якому суспільстві, але вивчати поняття «інформація» почали лише в 20-х
роках нашого століття, при чому спочатку в межах гуманітарних наук, що
досліджували масові та індивідуальні комунікації. Теорія та практика
журналістики були тією першою сферою, де почався пошук підходів, що вплинули
потім не лише на теорію масових комунікацій, але й на теоретико-інформаційні
уявлення в межах кібернетики.
Найбільш значного розвитку проблема визначення поняття
«інформація» набула в межах теорії інформації та кібернетики. Ці наукові галузі
уточнили, визначили кількісні методи вимірювання інформації, поглибили, збагатили
її зміст. Теорія інформації, що розвинулася в межах кібернетики, почалася з
робіт К. Шеннона (1948 р.), в яких під інформацією розумілися не будь-які
відомості, а лише ті, які зменшують невизначеність у користувача інформації.
Невизначеність же, згідно із Шенноном, є лише тоді, коли відбувається вибір
однієї із кількох можливостей [1]. Завдяки своєму загальному характеру, праці
Шеннона суттєво стимулювали всі дослідження, суть яких полягала в передаванні
та зберіганні будь-якої інформації в природі чи техніці.
Вінер Н. ототожнює інформацію зі
змістом, який ми використовуємо із зовнішнього світу в процесі пристосування до
нього та приведення у відповідності з ним нашого мислення [3, с. 31].
Синонімами слова «інформація» А. Моль вважає оригінальність,
новітність, зауважуючи при цьому, що інформація може бути мірилом складності
структур [4, с. 406].
Інформація (від латинського слова – informatio – роз’яснення,
викладення) – це відомості (або їх сукупність) про предмети, явища та процеси
оточуючого нас світу [5, с. 126].
У перекладі з французької мови слово «інформація» (information,
informo– надаю форму, створюю уявлення про щось, зображаю) – це повідомлення
про які-небудь події, чиюсь діяльність; відомості, що є об’єктом зберігання,
накопичення, переробки і передавання [6, с. 481].
За радянських часів інформацію визначали як відомості, що
передаються людьми усно, письмово або іншим способом (за допомогою умовних
сигналів, технічних засобів і тощо); з середини 20 століття «інформація» –
загальнонаукове поняття, яке включає обмін відомостями між людьми, людиною і
автоматом, автоматом і автоматом; обмін сигналами в тваринному й рослинному
світі; передавання ознак від клітини до клітини, від організму до організму;
одне з основних понять кібернетики [7, с. 499].
Конторов Д.С., Конторов М.Д. та Слока В.К. [8,с. 54–60]
наголошують на тому, що у терміна «інформація» складна історія, схожа на
історію терміна «енергія» до відкриття закону про її збереження.
Підхід до визначення інформації як до передачі відомостей, зберігався
протягом більше ніж двох тисячоліть майже до середини ХХ століття. У зв’язку з
прогресом технічних засобів масових комунікацій (телеграф, телефон, телебачення
тощо), особливо із зростом обсягів переданих відомостей, виникла потреба у їх
вимірі.
Розвиток соціального прогресу, науки, техніки, обсяги інформації
обумовили необхідність уточнення поняття «інформація» та кількісної оцінки
переданих відомостей, виявлення найбільш характерних якостей інформації, що
призвело до принципових змін і в трактуванні самого поняття «інформація».
Так, Беляков К.І. робить зауваження, що інформація – це не самі
собою предмети, процеси та явища, а їхні суттєві та визначальні характеристики,
які можуть мати вигляд чисел, формул, креслень, образів [10, с. 223].
ЮНЕСКО ж визначає інформацію як універсальну субстанцію, що
охоплює всі сфери людської діяльності та слугує провідником знань та думок,
інструментом спілкування, взаєморозуміння та співробітництва, ствердження
стереотипів мислення та поведінки.
Юридична енциклопедія та Закон України «Про інформацію» визначають
інформацію як документовані або публічно оголошені відомості про події та
явища, що відбуваються у суспільстві, державі та навколишньому природному
середовищі [11; 12, с. 717].
Російський фахівець з інформаційного права В.А. Мінаєв зауважив,
що інформація може бути об’єктом зберігання, передачі та перетворення [13, с.
8].
Ми бачимо, окремі автори різних наук надали досить велику
кількість визначень поняття «інформація», але найбільш доцільним для використання
є на даний момент те, що подано в Законі України «Про інформацію». «Інформація
- це документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що
відбуваються у суспільстві, державі та навколишньому природному середовищі»
[11]. Але, на нашу думку, зазначені слова «події та явища» є не досить
конкретними і вичерпними, тому пропонуємо визначити поняття «інформація» так:
це відомості про осіб, предмети, факти, явища та процеси, що відбуваються у
суспільстві, державі та навколишньому природному середовищі, незалежно від
форми їх надання.
На нашу думку, доцільно погодитись з Пелепей Н.П. в тому, що
сьогодні, поряд з фінансами, інформація стає основною рушійною силою розвитку,
набуває соціального і політичного характеру. Комп’ютерні технології пронизують
практично всі сфери діяльності людини: промисловість, бізнес, державне
управління [15, с. 219].
Діяльність підприємства нерозривно пов’язана з інформацією. Без
інформації не можна ефективно керувати системою, забезпечити її раціональне
функціонування та успішний розвиток, зазначають Касьяненко М.М., Гринюк М.В.,
та Цимбал П.В. і виділяють завдання, які виконує інформація в управлінні
підприємством, а саме:
– є специфічною формою взаємозв’язку, взаємодії компонентів
системи, а також системи в цілому з навколишнім середовищем;
– обслуговує всі рівні та функції управління – від підготовки та
прийняття рішення до підведення підсумків виконання;
– є безпосередньою причиною, яка визначає вибір системного того чи
іншого варіанта поведінки, переводу системи в новий стан, що забезпечує її рух
до заданої мети [16, с. 77–78].
Зазначене вище дозволяє не тільки конкретизувати поняття
інформації, а й створити відповідне уявлення про основний предмет, який є
фундаментальним для розгляду в межах цього дослідження галузі суспільних
відносин. У процесі діяльності
підприємств використовуються різні види інформації, передусім, провідну роль у
названих вище процесах відіграє економічна інформація. Визначити економічну
інформацію, встановити її особливості можна лише розглянувши спочатку більш
широко поняття інформації,
Розкриття предметно-галузевої
значущості поняття «інформаційного забезпечення» потребує перш за все
з’ясування семантичної сторони слова «забезпечення».
На цю обставину звернули увагу А.В. Іщенко, І.П. Красюк та В.В.
Матвієнко. Вони розглянули застосування словосполучення інформаційне
забезпечення у військовій справі, економіці, управлінні та юридичній науці [19,
с. 5–34].
У довідкових виданнях термін «забезпечення» тлумачиться у близьких
значеннях, але вони мають певні відмінності. Наприклад, у Новому тлумачному
словнику української мови він розглядається у двох значеннях: 1) надання чи
створення матеріальних засобів і 2) гарантування чогось[20, с. 684].
У Великому тлумачному словнику термін «забезпечення» пояснюється
через дієслово «забезпечувати», яке вживається у декількох значеннях:
«створювати надійні умови для здійснення чого-небудь»; «гарантувати щось»;
“захищати, охороняти кого -, що - небудь від небезпеки”[21, с. 280–281]. Крім
того, забезпечення можна розглядати як те, чим забезпечують кого-небудь,
що-небудь (засоби).
Сукупність інформаційних
ресурсів, які сприяють ефективному проведенню всього процесу управління, у тому
числі розробці та реалізації управлінських рішень, складає сутність інформаційного
забезпечення управлінської діяльності. Визначено, що інформаційне забезпечення
процесу управління – це також діяльність, пов’язана з наданням оптимально
необхідного обсягу інформації конкретному споживачеві з метою прийняття
управлінського рішення.
Високоефективне інформаційне
забезпечення керівництва підприємства досягається шляхом створення
управлінських інформаційних систем. Визначено, що під інформаційною системою
управління (ІСУ) підприємством необхідно розуміти сукупність каналів постачання
інформації на всі рівні управлінської ієрархії з метою здійснення ефективного
управління підприємством.
Взагалі, кожний процес управління
за своєю суттю є інформаційним [25]. Саме на підставі тієї чи іншої інформації
здійснюється одна із головних функцій управління – формування управлінських
рішень. Таким чином, ефективність управління в такій складній соціальній
системі, залежить від ефективності інформаційного забезпечення управлінського
процесу. Але сама по собі інформація не може слугувати основою для підготовки
та прийняття управлінських рішень. Для цього її необхідно відповідно обробити.
А. Тривайло [26], вивчаючи проблеми формування системи
інформаційного забезпечення управлінської діяльності керівника, зокрема
наголошував, що в системі управління першочергового значення набуває вторинна,
оброблювана інформація. Він розробив системну модель комплексу завдань та
інформаційних потреб керівника, запропонував шляхи оптимізації кількісних та
якісних характеристик інформаційного забезпечення процесу управління. Поняття
«інформаційне забезпечення» вже увійшло і до наукового, і до практичного обігу,
і на даний момент досить широко використовується при висвітленні тих чи інших
проблем. Проте необхідно зазначити, що це поняття належить до дискусійних,
нестійких і неоднакових у трактуванні в різних галузях знань.
Поняття «інформаційне
забезпечення» вже увійшло і до наукового, і до практичного обігу, і на даний
момент досить широко використовується при висвітленні тих чи інших проблем.
Проте необхідно зазначити, що це поняття належить до дискусійних,
нестійких і неоднакових у трактуванні в різних галузях знань. Так, представники
інформатики розуміють під інформаційним забезпеченням організацію великих
масивів інформації, що зберігається, а також і сукупність процедур її обробки.
Доцільно погодитися з авторами «Основ інформаційних систем» за
редакцією В.Ф. Ситника, які вважають, що «…інформаційне забезпечення містить у
собі не лише інформаційні ресурси як предмет праці та інформацію як продукт
праці, а й засоби і методи ведення усієї інформаційної бази – об’єкта
управління». На їх думку, «до інформаційного забезпечення належать також методи
класифікації і кодування інформації, способи організації нормативно-довідкової
інформації, побудови банків даних, зокрема побудови і ведення інформаційної бази
і тощо» [27, с. 38].
Р.А. Калюжний та В.О. Шамрай
виділяють три основні значення поняття «інформаційне забезпечення»:
– забезпеченість системи управління відповідною множиною
інформації;
– діяльність, пов’язана з організацією збору, реєстрації, передачі,
зберігання, опрацювання і представлення інформації;
– діяльність щодо формування цілеспрямованої суспільної й
індивідуальної свідомості суб’єктів суспільних відносин щодо управління у
конкретній сфері суспільних відносин (у сучасній літературі ця сутність
визначається такими категоріями, як реклама, паблик-рилейшн, формування
суспільного іміджу суб’єкта управління, інформаційні операції, інформаційна
боротьба, пропаганда і контрпропаганда та ін.)
На відміну від більшості авторів,
які наполягають на тому, що інформаційне забезпечення – це, перш за все,
діяльність, Твердохліб М.Г. акцентує увагу на формі його вираження,
підкреслюючи, що це сукупність форм документів різних видів призначення,
нормативної бази та реалізованих рішень щодо обсягів, розміщення і форм
існування інформації, яка використовується на об’єкті управління. З таким
визначенням важко погодитись, тому що самі по собі матеріальні форми вираження
інформації, що складають інформаційне забезпечення, є результатом людської
діяльності щодо її збору, фіксації на носіях і збереження.
Аналізуючи ці визначення, потрібно звернути увагу на те, що
інформаційне забезпечення означає все ж таки діяльність. Причому інформаційні процеси щодо
інформації, тобто пошук інформації, її збір, обробка, накопичення, зберігання,
надання, передача, використання, здійснюються у встановленому законом порядку.
Отже, інформаційне забезпечення – це діяльність підприємств у встановленому законом порядку
із застосуванням принципів, методів, способів, правил, схем та алгоритмів, за
якими здійснюється пошук даних, їх збір, обробка, накопичення та зберігання
тощо, спрямована на надання своїм підрозділам необхідних для вирішення такої
ситуації даних у обсязі, достатньому для функціонування системи.
З урахуванням усього зазначеного
вище та того, що термін «забезпечення» означає діяльність, а слова «діяльність»
та «робота» є синонімами, інформаційно-аналітичну роботу підприємств можна
визначити як постійну діяльність, що охоплює широкий комплекс дій та заходів,
на основі концепцій, методів, засобів і нормативно-методичних прийомів зі
збору, накопичення, обробки, вивчення, оцінки та використання даних,
відомостей, знань про стан дотримання законодавства, результати практичної
діяльності щодо виконання ними своїх завдань і функцій, на підставі
інформаційних технологій, з метою визначення найефективніших управлінських
рішень.
Висновки з даного дослідження. Отже, на підставі
літературних джерел у статті
проаналізовано розвиток наукових підходів щодо визначення сутності поняття
“інформація”, «інформаційне забезпечення». Зіткнення різноманітних точок зору
свідчить, що дана сфера досліджень є досить привабливою та проблематичною.
Погляди сучасних науковців на поняття “інформація” сформовані під впливом
розвитку нових сфер життєдіяльності людського суспільства і носять дещо
прагматичний характер з комерційним забарвленням. Окрім того, запропоновані
ними визначення випускають з уваги важливий аспект: не всі повідомлення мають
інформативний для споживача характер. З урахуванням даного уточнення вважаємо,
що інформація – це система повідомлень, на яку усвідомлено звернено увагу
конкретного споживача для складання повного уявлення про будь-яке явище чи
подію.
Література.
1. Шеннон. К. Работы по теории информатики и
кибернетики //Иностранная литература.М.,1963.–324с.
2. Ложе И. Информационные системы. Методы и
средства. М. Мир, 1979 .- С. 1020.
3. Віннер
Н. Кибернетика и общество. – М., 1958. С. 31.
4. Моль А.
Социодинамика культуры: Пер. с фр. М., 1973. – С. 406.
5. Суббот
А.І., Стаценко-Сургучова І.С., Жаров А.І. Забезпечення громадської та
інформаційної безпеки – правовий аспект
- Полтава: Вид-во «ІнтерГрафіка», 2005. – Т. 8. С.
125129.
6. Словник
іншомовних слів: 23000 слів та словосполучень / Уклад.: Л.О. Пустовіт, О.І.
Скопенко, Г.М. Сюта, Т.В. Цимбалюк. – К.: Довіра, 2000. – 1018 с.
7. Советский энциклопедический словарь/Гл. ред.
А.М. Прохоров. – 4-е изд. – М.: Сов. Энциклопедия, 1986. – С. 56. –1600 с., ил.
8.
Конторов Д.С., Конторов М.Д., Слока В.К. Радиоинформатика–М.: Радио и связь,
1993.– С. 54–60.
9. Фатьянов А.А. Правовое обеспечение безопасности
информации: Дис.… д-ра юрид. наук: 12.00.02. — М., 1999. – 503 с.
10.Беляков
К.И. Управление и право в период информатизации.– К.: КВІЦ, 2001. – 308 с.
11. Про інформацію: Закон України від 02.10.1992
р. // Відомості Верховної Ради України – 1992. - № 48. – Ст. 650.
12. Юридична енциклопедія: В 6 т. / Редкол.: Ю.С.
Шемшученко (голова редкол.) та ін. – К.: Укр. енцикл., 1998. – С. 717.
13. Основы информационной безопасности: Учебник /
В.А. Минаев, С.В. Скрыль, А.П. Фисун, В.Е. Потанин, С.В. Дворянкин. – Воронеж,
- С. 8.
14. Фисун
А.П. Теоретические основы информатики и информационная безопасность : Под ред.
В.А. Минаева, В.Н. Саблина. – М., 2000. – С. 124–132.
15. Пелепей Н.П. Формування інформаційної культури
державних службовців в Україні // – Ірпінь: Національний університет ДПС
України, 2006. – 384 с.
16. Касьяненко М.М., Гринюк М.В., Цимбал П.В.
Організація роботи та управління органами державної податкової служби України:
Навч. посібник. – Ірпінь, 2001. – 229 с.
17. Франчук В.И. Основы построения организационных
систем. – М.: Экономика, 1991. – 111 с.
18. Мацюк В.Я. Використання інформаційного ресурсу
підрозділами податкової міліції для прийняття інформаційного рішення: Дис. …
канд.юр. наук: 12.00.07. – Ірпінь, 2004. – 208 с.
19. Проблеми криміналістичного забезпечення
розслідування злочинів / А.В. Іщенко, І.П. Красюк, В.В. Матвієнко: В.Д. Сущенко
(заг. ред.)
20. Новий тлумачний словник української мови: У 4
т.: Для студ. вищих та серед. навч. закл. / В. Яременко, О. Сліпушко (уклад.).
– К.: Аконіт, 1999. – (Нові словники).; Т. 2: Ж – ОБД. – 1999. – 9111 с.
21.
Великий тлумачний словник сучасної української мови: 170000 слів і словосполучень
/ В.Т. Бусел (уклад. і голов. ред.): - К.; Ірпінь: Перун, 2004. – 1440 с.
22. Ієрусалимов Ігор Олександрович. Інформаційне
забезпечення використання науково-технічних досягнень у розслідуванні злочинів:
Дис... канд. юрид. наук: 12.00.09. – К., 1998. – 149 с.
23. Малиновський В.Я. Державне управління: Навч.
посібник – 2-ге вид., доп. І перероб. – Київ: Атіка, 2003. – 576 с.
24. Про
державну податкову службу в Українській РСР// Відомості Верховної Ради України.
– 1990. - № 34. – Ст. 499.
25. Вицин С.Е. Системный подход и преступность. –
М.: Академия МВД СССР, 1980.
26. Тривайло А.Ю. Оцінка кількісних та якісних
характеристик інформаційного забезпечення управлінської діяльності керівників
// Регіональні перспективи. – 2000. – № 2–3.
27. Основи
інформаційних систем: Навч. посібник / Ситник В.Ф., Писаревська Т.А., Єрьоміна
Н.В., Краєва О.С. / За ред. В.Ф. Ситника. – К.: КНЕУ, 1997. – 252 с.
Анотація . Показано особливу роль інформації в діяльності сучасних
підприємств, що обумовлена їх безпосередньою участю в економічних процесах і
постійно зростаючим рівнем інформатизації ринкового середовища та суспільства в
цілому. Визначено, що інформаційне забезпечення діяльності підприємств має ґрунтуватися на комплексному
використанні потенційних і наявних інформаційних ресурсів з урахуванням їх
основних особливостей.
Ключові слова: інформація, інформаційне забезпечення.
Аннотация Показана роль информации в деятельности современных
предприятий, обусловленная их непосредственным участием в экономических
процессах и постоянно растущим уровнем информатизации рыночной среды и общества
в целом.
Ключевые слова: информация, информационное обеспечение.
Annotation The role of information in
activity of modern enterprises, conditioned by their direct participation in
economic processes and constantly increasing level of informatization of market
environment and society on the whole, is shown. It is definite, that the
informative providing of activity of enterprise must be based on the complex
use of informative resources potential and present taking into account their
basic features. .
Keywords: information, informative
streams.