Экономические науки/7. Учет и аудит 

Дембіцька А.О.

Науковий керівник: к.е.н., доц. Разборська О.О.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Методологічні засади підвищення ефективності проведення судово-бухгалтерської експертизи

Розвиток бухгалтерського обліку та підвищення рівня розуміння його ролі призвели до значного розширення сфер застосування облікових даних. Серед них особливе місце належить процесу слідства,  у ході якого для з’ясування всіх обставин справи економічного напряму,  характерним є призначення судово-бухгалтерської експертизи. Якісна організація процесу експертного дослідження, застосування ефективних методів оцінки надійної інформації є запорукою ефективного проведення судово-бухгалтерської експертизи.

Окремі питання теорії організації та методики судово-бухгалтерської експертизи знайшли відображення у працях таких вітчизняних і зарубіжних вчених як Білухи М.Т., Бутинця Ф.Ф., Кірейцева Г.Г., Кіндрадцької Л.М., Кузьмінського Ю.А., Кужельного М.В., Панченко І.А. та інших. Проте, залишається низка невирішених питань щодо організації і підвищення ефективності судово-бухгалтерської експертизи.

 Метою дослідження є з’ясування організаційно-методичних засад підвищення ефективності судово-бухгалтерської експертизи в сучасних умовах.

Організація судово-бухгалтерської експертизи передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на її підготовку та проведення, що включає окремі дії з її налагодження та впорядкування. Базовими рівнями організації судово-бухгалтерської експертизи слід вважати організацію експертної діяльності та організацію судово-бухгалтерської експертизи за конкретною справою [3].

Необхідно звернути увагу, що під ефективністю судово-економічної експертизи розуміють відповідність досягнутих у процесі її здійснення результатів поставленим завданням (встановленим вимогам до порядку проведення експертизи та узагальнення результатів) і витратам на її проведення.

Ефективність судово-бухгалтерської експертизи - це характеристика, яка визначає її результативність. Напрями оцінки судово-бухгалтерської експертизи визначаються її суб’єктами залежно від поставлених цілей.

Ефективність судово-бухгалтерської експертизи передбачає отримання таких ефектів: соціального ефекту – який полягає в тому, що за результатами експертизи на основі винесених вироків до суб’єктів, що допустили порушення законодавства, застосовуються каральні заходи; економічного ефекту – полягає в тому, що за результатами розгляду судових справ забезпечується повернення коштів, використаних не з а цільовим призначенням, до державного бюджету або суб’єктам господарювання [2].

Оцінка ефективності роботи експерта-бухгалтера забезпечується за допомогою наступних показників:

1. Коефіцієнту завантаженості експертів-бухгалтерів, які працюють в експертних установах, що враховує кількість проведених окремим експертом-бухгалтером експертиз та кількість експертиз, що направлені для проведення в експертну установу.

2. Коефіцієнт результативності роботи експерта-бухгалтера, що враховує кількість успішних експертиз проведених експертом-бухгалтером, тобто експертиз, за результатами яких не було призначення додаткових чи повторних експертних досліджень, та загальну кількість експертиз, які були проведені експертом-бухгалтером [4].

Для визначення економічної ефективності проведеної експертизи доцільним є визначення коефіцієнту окупності витрат на судово-бухгалтерську експертизу, що враховує обсяг коштів, повернутих до бюджету чи господарюючим суб’єктам за результатами судового розгляду справи на підставі експертного висновку, витрати на проведення експертизи та індекс інфляції.

Ефективність судово-бухгалтерської експертизи повною мірою залежить від її якості. Якість судово-бухгалтерської експертизи - це ступінь придатності застосування її результатів у ролі доказів за справою. Критеріями якості експертизи слід вважати: наявність помилок у експертному висновку, наявність документально обґрунтованих заперечень сторін у справі або третіх сторін, кваліфікація експерта – бухгалтера, дотримання ним процесуальних вимог, обрана експертом методика експертного дослідження [2].

Тому, для підвищення якості проведення судово-бухгалтерської експертизи в Україні має застосовуватися комплексний підхід до її організації з чітким розмежуванням таких рівнів як: 1) організація експертної діяльності загалом (загальнодержавний рівень); 2) організація судово-бухгалтерської експертизи за конкретною справою (сукупність взаємопов’язаних дій з проведення судово-бухгалтерської експертизи, призначеної за конкретною справою). Виділення та дотримання вказаних рівнів забезпечує підбір кваліфікованих експертних кадрів, контроль за їх діяльністю, сприяє системному та послідовному проведенню експертизи, а також є передумовою удосконалення її нормативного регулювання [4].

Таким чином, все розглянуте нами вище доводить, що підвищення ефективності проведення судово-бухгалтерських експертиз, яке характеризується їх результативністю та підвищенням якості, сприятиме наданню допомоги працівникам правоохоронних органів у оцінці результатів проведених експертних досліджень та  розробці заходів з попередження правопорушень.

 

Література:

1.   Про судову експертизу: Закон України від 25 лютого 1994 року ВРУ № 4038-XII (зі змінами і доповненнями).

2.     Мисака Г.В., Данильченко Г.М. // Теоретико-організаційні засади підвищення ефективності проведення судово-бухгалтерських експертиз // Економічний форум. – 2011. – №2. – С.46-50.

3.     Натуркач Н.Є. Посилення організаційно-методичних засад проведення бухгалтерської експертизи // Облік і фінанси АПК. – 2011. – №1. – С.63 – 65.

4.     Панченко І.А. Підготовка експертів-бухгалтерів в Україні: проблеми організації та проведення // Вісник ЖДТУ. Економічні науки. – 2006. – № 1 (35). – С. 97-104.