Економічні
науки/Облік і аудит
Студентки гр. ОБП-41Сакали Х. Б., Кальницька Є. О.,
студентка групи ОБ- 41 Кулініч В. В.
Національний
університет державної податкової служби, Україна
Помилки і шахрайства в сфері аудиту
В умовах
нестабільного законодавства, великої кількості різновидностей господарських
операцій на підприємстві існує можливість відхилень у фінансовій звітності
підприємства-клієнта. На керівництво покладається обов’язок з попередження та
виявлення фактів шахрайства та помилок,
що здійснюється шляхом безперервної роботи ефективних систем
бухгалтерського обліку і системи внутрішнього контролю, тощо.
Метою дослідження є
наукове обґрунтування механізму оцінки помилок, шахрайства, розгляд основних
випадків помилок і шахрайств на прикладі роботи відомих аудиторських фірм та їх
наслідків, а також визначення раціональних дій аудиторів при їх виявленні.
У процесі аудиту достовірності фінансової
інформації, правильності ведення бухгалтерського обліку аудитори повинні
виявляти факти перекручування даних бухгалтерського обліку та неправильного
складання форм звітності. Основними причинами перекручень та порушень є свідомі
та несвідомі дії посадових осіб, які готують вихідні дані про результати
діяльності підприємства та обробляють цю інформацію. Свідомі дії призводять
до обману як держави, так і власників підприємства. Несвідомі дії можуть бути
викликані недобросовісним ставленням до виконання службових обов'язків під час
підготовки інформації, що зумовлює виникнення перекручень, які в теорії і на
практиці називають помилками.
Проте, як зазначається у МСА № 240
«Відповідальність аудитора по розгляду шахрайства і помилок аудиту фінансової
звітності», аудитор не несе відповідальності за запобігання фактам шахрайства і
помилок, оскільки ці функції покладаються на керівний орган економічного
суб’єкта. Проведення щорічного аудиту дозволяє з деякою мірою запобігти
вищезгаданим фактам і сприяти підвищенню достовірності бухгалтерської
(фінансової) звітності. [5]
Проблема шахрайства та помилок на даний час
знаходиться в центрі уваги міжнародних аудиторських компаній «великої
четвірки», адже наслідками шахрайств і помилок на підприємствах є: втрата
репутації, конкурентного становища на ринку та величезних коштів.
Попит на послуги
«великої четвірки», тобто компаній: Ernst and Young, Price Waterhouse Coopers, Deloitte, KPMG щорічно збільшується удвічі. Головна причина звернень – бажання максимально
понизити фінансові втрати від шахрайств.
За даними
міжнародної аудиторської компанії Price Waterhouse Coopers, 32 з 65 опитаних керівників українських підприємств, які в основному
представляють фінансовий сектор і
виробництво стверджують, що
кількість випадків шахрайства у них зростає.[1]
Дуже цікавим є матеріал щодо перевірки владою
США угод на сотні мільйонів доларів, які найбільші американські банки укладали
з британським Barclays під час кредитного буму. Ці операції використовувалися
для мінімізації податків .
Угоди, які перевіряють Міністерство юстиції США
та податкове управління США (IRS), відомі за абревіатурою STARS, яка позначає
угоди, які укладалися зі структурними інструментами через спеціально створений
траст. У них, зокрема, брали участь шість великих банків США: BB&T, Bank of
New York Mellon, Sovereign (тепер входить до структури Santander), Washington
Mutual, Wells Fargo і Wachovia (тепер - частина Wells Fargo). Їх партнером був
Barclays, який розробляв стратегії, що використовували невідповідності
податкових систем США і Великобританії. За цими угодами Barclays заощадив на
податках у Великобританії 800 млн доларів.
Угоди, в яких брали участь BB&T і Wells
Fargo, були "шахрайством". У випадку Wells Fargo інструменти STARS
розроблялися, щоб "весь прибуток повністю і виключно проходив через
іноземні податкові пільги", зазначено в судових документах. Розробляти
стратегії Barclays іноді допомагали найбільші аудиторські фірми - KPMG і
Ernst&Young.
Друга за величиною американська
телекомунікаційна компанія WorldCom заявила,
що через «бухгалтерську помилку» прибуток компанії у звітах
за минулі 15 місяців (2001 рік і перший квартал 2002-го) було
завищено на 3,8 млрд. дол. Рух готівки на рахунках компанії був майже
на 4 млрд. меншим, ніж повідомлялося в офіційних звітах.
Фінансовий регулюючий орган США — Комісія з цінних паперів
і бірж — назвала це «бухгалтерськими порушеннями
в безпрецедентних розмірах». Проте найцікавішим в цьому скандалі було те, що компанію WorldCom обслуговувала аудиторська фірма — Arthur Andersen.
Проте остання вже в перші години скандалу заявила, що від неї
приховувалася важлива інформація і що її аудиторська робота
виконувалася на високому професійному рівні.[3]
Не менш цікавим є факт банкрутства американської
енергетичної корпорації Enron, однієї з наймогутніших
у світі, стало найбільшим скандалом у фінансовій історії
Сполучених Штатів. Коли міністерство юстиції розпочало кримінальне
розслідування і зажадало від аудиторської фірми Andersen документи, які
стосуються перевірок рахунків Enron, виявилося, що частину їх уже
знищено. Протягом 10 років Andersen був і аудитором Enron,
і його фінансовим консультантом, за що останніми роками заробляв
майже 1 млн. доларів на тиждень у вигляді комісійних винагород.
Рада штату Техас із публічного аудиту звинувачує відому аудиторську фірму
Andersen в аудиторських помилках, бракові професіональної чесності
та знищенні документів, які належать до аудиторських перевірок Enron.
[2]
Отже, ми
дійшли висновку : для того, щоб запобігти небажаним результатам своєї
діяльності і не відправитися дорогою, прокладеною Arthur Andersen, аудитор
повинен у разі виявлення фактів помилок та шахрайства обов’язково повідомити
про це керівництву підприємства, навіть якщо він лише припускає, що помилки чи
факти шахрайства можуть існувати або ефект від них неістотний і не впливає на
фінансову звітність підприємства. У практиці аудиту не існує поняття «незначне
шахрайство», це просто шахрайство, що не доведене до кінця. Шахрайство, раз
здійснене, буде здійснюватися і надалі, його розміри будуть зростати, доки воно
не буде виявлено і призупинено. На думку автора, у випадку, коли шахрайство або
помилка могли бути попереджені або виявлені, але цього не сталося, аудитор повинен переглянути свою
попередню оцінку цієї системи, ступінь довіри до неї, розширити обсяг
інформації, яка має бути перевірена.
З огляду на
проблематику данного дослідження,
доречним буде запропонувати вітчизняним
аудиторам діяти у відповідності з
існуючими «золотими правилами»
аудиторів західних країн щодо виявлення
шахрайства:
- намагатись
з’ясувати причини відхилень;
-
не слід питання довіри до людей розглядати тільки в залежності від їхнього
становища
в суспільстві;
-
не припускатися думки, що шахрайство неможливе на цьому підприємстві;
- відчувати особисту відповідальність за виявлення шахрайства;
- при виявленні потенційних проблем посилити контроль з метою зниження ризику;
- знати ситуації, що супроводжуються значним ризиком шахрайства, та їх ознаки.
Література
2.
Загоруйко Ю. На Волл-Стріт чергова неприємність/Ю.
Загоруйко//Дзеркало тижня. – 2002. – №23. – с. 39.
3. Загоруйко Ю.
Новий тиждень — новий скандал. Американський телеком-велетень WоrldCom зізнався у власному шахрайстві/Ю. Загоруйко//Дзеркало тижня. –2002. – №24. – с. 39.