Герасименко Т.

Буковинський державний фінансово-економічний університет

Науковий керівник: Богач Б.М.

ПРОБЛЕМИ ОЦІНКИ ТА ШЛЯХИ ПОКРАЩЕННЯ ДІЛОВОЇ АКТИВНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

Зміни у ринкових відносинах між суб’єктами господарювання в Україні приводять до відповідальності та самостійності підприємств та інших суб'єктів ринку у розробленні та ухваленні управлінських рішень. Їх ефективність значною мірою залежить від об'єктивної, своєчасної та всебічної оцінки фінансового стану підприємства загалом і ділової активності зокрема.

За умов перебування економіки України в ринкових відносинах, суттєвого розширення прав підприємств у галузі фінансово-економічної діяльності, значно зростає роль своєчасного та якісного аналізу ділової активності - основи, на якій ґрунтуються оптимальні рішення про обсяги майна підприємства та раціональність його використання.

Проблеми визначення та оцінки ділової активності підприємства досліджуються в працях таких зарубіжних вчених-економістів, як Д.А. Даккер, Е.Дж. Долан, К.Д. Кембел, А.Д. Шеремет, В.В. Ковальов, О.І.Дедіков та інші. В вітчизняній практиці це питання досліджується такими вченими, як М.Д. Білик, О.В. Павловська, Л.М. Петренко, Н.І.Власюк, А.М.Лебедєва та інші.

Оцінка ділової активності підприємства залишається проблемним питанням сьогодення оскільки кожен з авторів пропонує різні набори коефіцієнтів, методики розрахунку ділової активності, які в основному показюють лише окремі аспекти ефективності діяльності суб’єктів господарювання.

Найчастіше аналіз ділової активності здійснюють за кількісними та якісними характкристиками, що точно не відображають положення підприємства на ринку. Проблемою оцінюванання ділової активності за якісними показниками є тяжкість визначення репутації підприємства, яка залежить не лише від роботи самого підприємства, а в першу чергу від думки покупців, конкурентів, дебіторів, постачальників [5].

При оцінці ділової активності за кількісними показниками зтикаються з проблемою складових показників системи визначення ступеня виконня плану за темпами зростання, ефективності використання ресурсів та складовими загальних показників господарської діяльності. При цьому до загальних показників включають показник прибутку, який є недоречним в процесі використання нових положень П(С)БО та що вкладається в це поняття невідомо.

При розрахунку ефективності використання ресурсів різні автори по-різному визначають склад коефіцієнтів розрахунку. Так Мних Є.В. включає лише коефіцієнти оборотності вкладеного капіталу; оборотності оборотних активів; строк окупності інвестицій; ставки дивідендів на акціонерний капітал, яких є недостатньо [3]. Костирко Р.О., хоч і використовує вичерпий перелік даних коефіцієнтів, вживає термін «Основні фонди» замість «Основні засоби», що суперечить П(С)БО 7[2].

Найчастіше при оцінці ділової активності підприємства використовують «золоте правило економіки»:

Тп >Тр >Та>100%;

де Тп — темп зростання (зменшення) прибутку;   

Тр — темп зростання (зменшення) обсягу реалізації:

Та — темп зростання (зменшення) вартості активів (валюти балансу).

Дана нерівність є бажаною для більшості підприємств, проте порушується вона при впровадженні нових перспективних напрявків застосування капіталу, реконстукції та модернізації виробництва, впровадження продуктових нововведень тощо, що досить часто є характерним у роботі підприємства. Дані зміни необхідно враховувати при розрахунках [7].

При розрахунку ділової активності також користуються різними методиками, застосовують різноманітні формули однак лише в одиноких випадках можна знайти розрахунок резервів підвищення ділової активності. Для цього доцільно визначити додаткові показники оборотності: коефіцієнт оборотності запасів, тривалість оборотності запасів, коефіцієнт оборотності коштів у розрахунках, тривалість обігу коштів у розрахунках, коефіцієнт оборотності власного капіталу, коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості, тривалість оборотності кредиторської заборгованості та тривалість операційного циклу.

Так для коефіцієнта оборотності кредиторської заборгованості резервом буде сума кредиторської заборгованості на кінець року, несплаченої в строк. При розрахунку коефіцієнту власного капіталу резервом збільшення власного капіталу, буде резерв збільшення прибутку від звичайної діяльності.

Необхідно також скорочувати фінансовий цикл, тобто період обороту чистого оборотного капіталу при збереженні відповідного співвідношення між термінами погашення дебіторської та кредиторської заборгованості. Одночасно з цим будуть вивільнятися додаткові грошові кошти, що необхідно враховувати у процесі діяльності підприємства [8].

Враховуючи перелічені проблеми та шляхи пошуку резервів підвищення ділової активності, можна зробити наступні висновки. На сьогодні залишаються значні ризики нестабільності, особливо у площині раціонального використання та залучення позикового капіталу підприємства. Для запобігання вірогідності виникнення внутрішніх ризиків, які сумісні з макроекономічними ризиками, портібно оперативно аналізувати ключові показники діяльності підприємства.Підвищувати ефективність діяльності підприємства можна за рахунок прискорення обертання ресурсів, що у свою чергу відбувається за рахунок збільшення числа оборотів за допомогою скорочення терміну виробництва або скороченнч періоду обігу.

Таким чином, проблема оцінки ділової активності полягає у можливості підприємства мобілізувати з різних джерел фінансові ресурси, а також ефективно їх використовувати та нарощувати при цьому прибуток і капітал. Важливим напрямом залишається пошук додаткових резервів підвищення рівня ділової активності, через розрахунок додаткових коефіцієнтів.

Список використаних джерел:

1. Ковалев В.В. Финансовий анализ: методы и прооцедуры. – М. Финансы и статистика, 2009. – 476 с.

2. Костирко Р.О. Фінансовий аналіз Навч. Пос. – Х.: Фактор, 2009. – 725 с.

3. Мних Є.В. Економічний аналіз / Підр. – К.: ЦНЛ, 2010. – 520 с.

4. Власюк Н.І. Оцінка ділової активності підприємства // Вісник УДЛУ. – 2009 - №14. - с. 172-175

5. Комаріст О.І. Оцінка ділової активності підприємств у ринкових умовах // Науковий вісник ПУСКУ. – 2011. – №1. – с. 76-79

6. Лебедєва А.М. Методичні аспекти аналізу ділової активності підприємства // Вісник ОНУ – 2010. - №2. – с. 138-145

7. Петренко Л.М. Оцінка та напрямки покращення ділової активності підприємства // [www.econa.at.ua]

8. Ямборко Г. Аналіз ділової активності підприємства в умовах економічної кризи // [www.econa.at.ua]