Економічні науки/7. Облік і аудит

Кирилова О.С.

Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля

Методики оцінки запасів вітчизняних підприємств

 

Управління запасами підприємства - це вивчення і регулювання рівня запасів продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання з метою виявлення відхилень від норм запасів і прийняття оперативних заходів що до ліквідації цих відхилень .

Управління запасами підприємства передбачає тісне переплетіння фінансового менеджменту, виробничого менеджменту та маркетингу.

Для забезпечення безперервного процесу виробництва і реалізації продукції підприємству необхідно певну частину власного капіталу вкладати у виробничі запаси.

Вважається, що за рахунок власних джерел повинна бути покрита мінімальна (але достатня) потреба в оборотних коштах, додаткова потреба покривається за рахунок залучення в оборот підприємства позикових ресурсів. Надлишок або нестача планових джерел коштів для формування запасів і витрат (постійної частини оборотних активів) є одним з критеріїв оцінки фінансової стійкості підприємства.

Мета управління запасами полягає в забезпеченні підприємства різними видами запасів у необхідних кількостях і в потрібний час, щоб забезпечити нормальний перебіг виробничого процесу на рівні, близькому до оптимуму, і при цьому мати мінімальні витрати.

Для ефективного управління запасами менеджмент підприємства, у особі фінансового директора або іншої відповідної особи, повинен визначити оптимальні фінансові потреби.

Ефективність управління запасами підприємства, також може бути досягнута за рахунок визначення факторів впливу на розмір поточних фінансових потреб, використання та посилення позитивного впливу цих факторів, а також за рахунок зниження негативного факторного впливу.

При визначенні величини оборотних коштів, вкладених у виробничі запаси, підприємство повинно вирішувати проблему оптимізації запасів, знаходження такої їх величини, при якій: витрати по обслуговуванню запасів повинні бути мінімальні; розмір запасів повинен бути достатній для стабільної роботи підприємства. Витрати, пов'язані з обслуговуванням запасів, включають в себе витрати по зберіганню, розміщення та виконання замовлень. Витрати з розміщення та виконання замовлень у більшості випадків є постійними, тобто не залежать від розміру запасів.

В сучасних ринкових умовах господарювання основна увага менеджменту підприємства повинна приділятися визначенню потреби в запасах поточного зберігання, тому що на більшості підприємств вони створюють єдиний вид запасів товарно-матеріальних цінностей.

Розрахунок ведеться по кожному з видів запасів. Підсумовування результатів розрахунків дозволяє отримати показник загальної потреби у фінансових ресурсах, авансованих на формування запасів, тобто визначити розмір оборотних активів, які обслуговують цю стадію виробничо-комерційного циклу.

Мінімізація поточних витрат з обслуговування запасів є оптимізаційним завданням, яке вирішується у процесі нормування цих запасів.

Для виробничих запасів таке завдання полягає у визначенні оптимального розміру партії поставляється сировини і матеріалів. Чим вище розмір партії, тим нижче розмір поточних витрат з розміщення замовлення, доставки товарів та їх приймання. Однак високий розмір партії поставки визначає високий середній розмір запасу: якщо закуповувати сировину один раз в два місяці, то середній розмір запасу складе 30 днів, а якщо розмір партії скоротити вдвічі, тобто закуповувати сировину один раз на місяць, то середній розмір запасу складе 15 днів. У цих умовах знизиться розмір поточних витрат із зберігання запасів.

Своєчасне залучення в господарський оборот додаткових запасів товарно-матеріальних цінностей здійснюється на основі моніторингу поточної фінансової діяльності (зіставлення нормативного і фактичного розміру запасів). Заходи в цьому випадку розробляються спільно зі службою виробничого менеджменту (при нормалізації запасів сировини і матеріалів) або зі службою маркетингу (при нормалізації запасів готової продукції). Основна мета цих заходів - вивільнення частини фінансових коштів, що не мають відповідного руху, за рахунок знаходження у наднормативних запасах. Обсяг запасів певним чином здійснює вплив на фінансовий стан підприємства.

Важливим показником, який характеризує фінансовий стан підприємства і його стійкість, є забезпеченість запасів (матеріальних оборотних активів) стабільними джерелами фінансування, до яких належить не тільки власний оборотний капітал, а також короткострокові кредити банку під товарно-матеріальні цінності, не прострочена заборгованість постачальникам, отримані аванси від покупців.

Підсумовуючи все вище надане, можна визначити, що для ефективного управління запасами і підвищення стійкості фінансового стану необхідно:

- прискорити оборотності капіталу за поточними активами, в результаті чого відбудеться відносне його скорочення;

- зменшити запаси і затрати підприємства (до нормативу);

- ефективне управління основними даними по складських запасах;

- перманентна інвентаризація;

- поповнення запасів підприємства за рахунок внутрішніх джерел.