Економічні нуки/7.Облік та аудит

Аспірантка Коцеруба Н.В.

Київський торговельно – економічний університет, Україна

Системи внутрішньогосподарського обліку

Відомо, що внутрішньогосподарський облік є основним джерелом формування первинної інформації стосовно підприємства. Спрямування внутрішньогосподарського обліку на забезпечення  інформаційних потреб господарюючого суб’єкта є причиною існування різноманітних підходів до його організації. Разом з тим інтеграційні процеси, що характеризують розвиток світової економіки, визначають основні вимоги до створення інформаційних систем, які мають обслуговувати процеси інтеграції. Облікова система як основне джерело економічної інформації є ключовою ланкою інформаційної системи управління підприємством. Таке положення обліку в системі управління призводить до необхідності узгодження облікової політики з інформаційними потребами зовнішнього оточення.

Підвищення якості облікової інформації ґрунтується на застосуванні аналізу результатів діяльності та перспектив зростання підприємства, обумовлених зовнішніми та внутрішніми факторами. На цей час існують підходи до побудови інформаційного забезпечення, згідно з якими аналіз віднесено до облікової системи, у якій він відіграє роль однієї з функцій внутрішньогосподарського обліку. Таким чином, контроль як наступне джерело інформації використовує нарівні з обліковими і плановими даними дані економічного аналізу. До того ж виокремлення аналізу у самостійну функцію управління суттєво збіднює інформаційний потенціал внутрішньогосподарського обліку. Одним з аргументів є також те, що персонал планово-аналітичних служб підприємств роздрібної торгівлі на цей час не завжди може правильно інтерпретувати інформацію, яка надходить з облікових джерел.

На момент становлення внутрішньогосподарського обліку як самостійної функції управління його побудова здійснювалась за ознакою інтеграції до бухгалтерського обліку [1]:

·                   інтегровані системи побудовано відповідно до концептуальних засад бухгалтерського обліку;

·                   автономні системи формуються за концепцією, принципово відмінною від концепції бухгалтерського обліку.

Застосування інтегрованої та автономної систем внутрішньогосподарського обліку залежить від багатьох чинників, серед яких чільним є інформаційні потреби управління. Оскільки інтегрована та автономна системи внутрішньогосподарського обліку є концептуально відмінними, вони принципово  відрізняються за своєю організацією та методичним забезпеченням. Разом з тим, в умовах посилення інтеграційних процесів в економіці виявились недоліки кожної з концепцій.

Інтегрована система внутрішньогосподарського обліку ґрунтується на континентальній концепції, яка передбачає відображення внутрішньооблікової інформації на рахунках бухгалтерського обліку, тобто інтегрує внутрішньогосподарський облік у систему бухгалтерського обліку на основі деталізації даних бухгалтерського обліку за окремими структурними підрозділами шляхом відкриття відповідних аналітичних рахунків, а також на основі введення до плану рахунків спеціальних розділів, призначених для рахунків внутрішньогосподарського обліку. Орієнтація інтеграційної системи на бухгалтерський облік суттєво обмежує реалізацію таких надзвичайно важливих для антикризового управління функцій внутрішньогосподарського обліку, як аналітична та прогнозна. Надання переваги обліку затрат при недостатній увазі розрахункам і обґрунтуванню величини доходу від реалізації товарів призводить до обмеження інформації стосовно операційних ризиків підприємств роздрібної торгівлі і негативно впливає на ефективність запобігання кризовим загрозам. Важливим аргументом проти впровадження інтегрованої системи є також необхідність обліку кризових чинників ринкової економіки, що  неможливо без створення інформаційної бази внутрішньогосподарського обліку стосовно процесів, які не є предметом бухгалтерського обліку: вплив зовнішнього середовища на формування і використання ресурсного потенціалу підприємства та на результати його діяльності; оцінка та передбачення (планування, прогнозування) впливу зовнішніх та внутрішніх кризових чинників на результати діяльності та фінансовий стан підприємства; формування поточних і капітальних затрат на основі бюджетування; створення збалансованої системи показників як інструменту стратегічного і оперативного планування; застосування порівняльного конкурентного аналізу (бенчмаркінгу); забезпечення безперервного планування.

Автономна система внутрішньогосподарського обліку в своїй основі має англо-американську концепцію, яка вимагає абсолютної незалежності внутрішньогосподарського обліку від організаційних та концептуальних засад бухгалтерського (фінансового) обліку. Автономна система закладає підвалини перетворення внутрішньогосподарського обліку на процес пошуку і обґрунтування альтернативних управлінських рішень і утверджує принципову відмінність внутрішньогосподарського (управлінського) обліку від бухгалтерського (фінансового) обліку.

Той факт, що автономна система внутрішньогосподарського обліку не є інтегрованою у бухгалтерський облік не означає її абсолютної відокремленості у інформаційній системі антикризового управління. Інтеграція автономної системи внутрішньогосподарського обліку в єдину інформаційну систему антикризового управління здійснюється на принципах рівності та взаємодії з іншими складовими інформаційної системи.

Існують два незалежні підходи до побудови автономної системи внутрішньогосподарського обліку.

Перший підхід, висвітлений у ряді вітчизняних і закордонних джерел [1, 2, 3, 4 та ін.], передбачає розширення загальної системи внутрішньогосподарського обліку шляхом включення до неї таких функцій управління, як нормування, планування, бухгалтерський (фінансовий) облік, аналіз, внутрішньогосподарський контроль, прогнозування. Застосування такого підходу призводить до поглинання внутрішньогосподарським обліком всіх основних функцій управління, включаючи і прийняття управлінських рішень. На наш погляд, створення такої облікової системи занадто централізує проходження інформації від місць її виникнення до кінцевого результату її використання - прийняття управлінських рішень. Крім того, внутрішньогосподарський контроль, інтегрований до автономної системи внутрішньогосподарського обліку, втрачає набутий в процесі розвитку статус самостійної функції управління, що негативно впливає на його ефективність стосовно контролю облікових систем.

Другий підхід, також докладно описаний у вітчизняній та закордонній літературі, сформувався як відповідь на вимоги до інформаційних систем, обумовлені потребами інтеграційних процесів, що відбуваються у світовій економіці. Цей підхід ґрунтується на входженні автономного  внутрішньогосподарського обліку до інформаційної системи антикризового управління нарівні з такими функціями як нормування, планування, бухгалтерський (фінансовий) облік, аналіз, внутрішньогосподарський контроль, прогнозування.

Концептуальні засади об’єднання інформаційних функцій управління обумовлюються специфікою діяльності суб’єктів економіки і можуть мати суттєві відмінності. Проте основною метою створення таких систем в умовах економічної інтеграції є не тільки встановлення інформаційних взаємозв’язків між керівниками і персоналом структурних та функціональних підрозділів підприємства, але і забезпечення взаєморозуміння з зовнішніми суб’єктами економіки. Сучасним уособленням єдиної інформаційної системи антикризового управління є контролінг, організація та методологія якого привертає увагу вітчизняних і закордонних вчених   [3, 4, 5, 6, 7]. 

Отже, розглянуто особливості інтегрованої та автономної систем внутрішньогосподарського обліку та визнано недоцільним інтеграцію внутрішньогосподарського обліку в систему бухгалтерського обліку.

Література:

1.  Нападовська Л.В. Управлінський облік: Підруч. для студ. вищ. навч. закл. – К.: Книга, 2004. – 544 с.

2.  Соколов Я. В., Соколов В.Я. История бухгалтерского учета: Учебник. – М. Финансы и статистика, 2004. – 272 с.

3.  Майер Э. Контроллинг как система мышления и управления. М.: Финансы и статистика, 1983. – 483 с.

4.     Хорват П. Концепция контроллинга: Управленческий учет. Система отчетности. Бюджетирование.//Horvath & Partners: Пер. С нем. – М.: Альпина Бизнес Букс, 2005. – 269 с.

5.   Контроллинг как инструмент управления предприятием / Е.А. Ананькина, С.В. Данилочкин, Н.Г. Данилочкина и др.: под ред. Н.Г. Данилочкиной. – М.: Аудит, ЮНИТИ, 1999. – 297с.

6. Бардаш С.В. Економічний контроль в Україні: системний підхід: монографія. – К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2010. – 656 с.

7.           Івахненков С.В. Фінансовий контролінг: методи та інформаційні технології / С.В. Івахненков, О.В. Мелих. – К.: Знання, 2009. – 319 с.