к.е.н., доцент, Мезенцева Надія Миколаївна

Криворізький факультет ДВНЗ «Запорізький національний університет»

Відмінності формування собівартості

у бухгалтерському та податковому обліку

Одним з найважливіших узагальнюючих показників ефективності виробництва є собівартість продукції (робіт, послуг), яка формується безпосередньо кожним суб’єктом господарювання. Витрати, які враховують рід та час визначення суми податку на прибуток суб’єктів господарювання відповідно до ПКУ, поділяються на дві групи: витрати операційної діяльності та інші витрати. Складовою витрат операційної діяльності є собівартість виготовлених, придбаних і реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Важливою складовою суб’єкта оподаткування податком на прибуток суб’єктів господарювання є собівартість реалізованих товарів (робіт, послуг), на яку зменшується оподатковуваний прибуток. Виходячи з об’єкта калькулювання ПКУ собівартість трактується як:

- собівартість придбаних та реалізованих товарів, тобто саме товарів, які придбані торгівельними підприємствами і призначені для їх подальшого продажу;

- собівартість виготовлених і реалізованих товарів (виконаних робіт, наданих послуг) промисловим підприємствам, де об’єкти калькулювання собівартості є готова продукція.

У результаті уніфікації обліку поняття «собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт і наданих послуг» у податковому законодавстві значною мірою відповідає такому самому поняттю в бухгалтерському обліку; основою визначення собівартості реалізованих товарів є визначення «виробничої собівартості продукції, робіт, послуг» (п.11 П(С)БО 16 «Витрати»). На сьогодні повністю показники собівартості, визначеної у бухгалтерському обліку та відповідно до податкового законодавства, не збігаються.

Це пов’язано з відмінностями обліку: суми амортизації можуть різнитися, наприклад, через бухгалтерську переоцінку, первісна вартість сировини може розходитися на суму некомпенсованого ПДВ, загальновиробничі витрати, згідно ПКУ, йдуть одразу до інших витрат та їх для податкових цілей розподіляти не треба, а у бухгалтерському обліку – потрібно. Податкова собівартість формується виключно з прямих витрат.

Для накопичення витрат, що формують податкову собівартість доцільно відкрити окремі субрахунки. Наприклад, субрахунок 239 «Податкова собівартість виробництва». До нього відкрити субрахунки третього порядку у відповідності до переліку витрат, що визначені у додатку СВ декларації. Наприклад, 2391 «Матеріальні витрати», 2392 «Витрати на оплату праці робітників, зайнятих у виробництві», 2393 «Амортизація обладнання, безпосередньо задіяного у виробництві», 2394 «Витрати на соцстрахування робітників», 2395 «Вартість придбаних послуг, робіт, пов’язаних з виробництвом». Потім сформована податкова собівартість виробництва може перекочувати на відкритий спеціально для цього підприємством субрахунок 261 «Податкова вартість виготовленої продукції». Із нього й можна буде списувати собівартість виготовленої продукції під час реалізації (визнання доходу від продажі).

Особливості діяльності торговельних підприємств суттєво відрізняються від промислових. Собівартість придбаних і реалізованих товарів може формуватися з ціни придбання товару, ввізного мита, витрат на доставку тощо.

ІІроте в ПКУ поняття «первісна вартість» не розкрито. Описано лише формування первісної вартості придбаних і реалізованих товарів та виготовлених і реалізованих товарів. В бухгалтерському обліку це рахунок 28 «Товари» та 26 «Готова продукція» відповідно. Про виробничі та інші запаси у ПКУ взагалі не згадується.

У бухгалтерів-практиків виникає низка запитань, якими нормами слід керуватись - положеннями ПКУ чи П(С)БО 9 «Запаси» [8] та П(С)БО 16 «Витрати» при визначенні первісної вартості виробничих запасів, безкоштовно отриманих виробничих запасів та визначенні, вартість яких виготовлених запасів включатиметься до складу матеріальних витрат, що, в свою чергу, є важливим при заповненні декларації з податку на прибуток. Зокрема, розподіл собівартості за елементами торговельними підприємствами неможливо здійснити, оскільки перелік таких витрат відповідно до податкового законодавства не затверджено. Ці витрати беруть участь лише у процесі формування показника собівартості виготовленої продукції, виконаних робіт, наданих послуг. Тому вирішення цих питань потребує подальших методичних розробок.