Волонтир Л.О. КричківськаТ.М.

Вінницький національний аграрний університет, Україна

ОГЛЯД МОДЕЛЕЙ ПРОЦЕСУ ПІДТРИМКИ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ З

ВИКОРИСТАННЯМ БАЙЄСОВИХ МЕРЕЖ

Процес підтримки прийняття групових рішень (ППГР) – процес, який займає місце в інтерактивних автоматизованих системах, де забезпечує користувачам режим одночасного використання даних і моделей для ідентифікації та вирішення завдань і прийняття єдиного групового рішення [1, 2].

Актуальність розробки моделей процесів підтримки прийняття групових рішень спричинена потребою підвищення ефективності колективної взаємодії на етапі прийняття групових рішень за рахунок використання нових наукових підходів до розв’язання конфліктних ситуацій [3, 4].

Проблематикою розвитку, та використання моделей процесу підтримки та прийняття рішень з використанням Баєсових мереж займалися Петух А.М., Федоришин М.М., Войтко В.В.

Процес підтримки прийняття групових рішень повинен забезпечуватися засобами інтерактивної системи колективної взаємодії. Розроблювана система Пєтуха А.М. реалізує два альтернативних режими роботи користувачів: режим «за принципом більшості» та режим з використанням Байєсових мереж.[3]

Модель програмної реалізації засобів системи ППГР ілюструє взаємозв’язок головних об’єктів системи у процесі здійснення інтерактивної взаємодії користувачів.

Модель орієнтована на підвищення ефективності роботи системи у процесі підтримки групових рішень за допомогою використання Байєсових мереж. Такий підхід дозволяє спростити процес прийняття індивідуальних рішень користувачів, зменшити час прийняття групового рішення та розв’язати всі конфліктні ситуації за рахунок алгоритмізованої можливості системного прийняття кінцевого рішення.[2, 3]

Ієрархічну модель системи ППГР ілюструє взаємозв’язок фізичного, логічного та прикладного рівнів реалізації процесу підтримки групового вибору та аналізу індивідуальної роботи користувачів у режимі колективної взаємодії.

Процес прийняття групового рішення в інтерактивному середовищі характеризується алгоритмізованою структурою. Розглянемо послідовність виконання алгоритмічних кроків системи.[1]

1. Авторизація користувача-адміністратора та вибір режиму роботи системи. На цьому кроці відбувається ідентифікація користувача як адміністратора за його визначеним апаратним ідентифікатором USB-пристрою.

2. Авторизація користувачів системи, які задіяні у навчальному процесі. Користувачі приєднують свої USB-пристрої до системи. Відбувається їх ідентифікація (призначення користувачам унікальних ідентифікаторів, за якими вони будуть розпізнаватися системою, та індивідуальних курсорів для забезпечення умов комфортної роботи в системі). [3, 4].

3. Вибір режиму роботи системи. Адміністратор має право обрати режим роботи для підтримки процесу прийняття групових рішень («за принципом більшості» чи з використанням Байєсових мереж).

4. Отримання інформації від користувачів. Після ідентифікації користувачів та вибору режиму роботи адміністратор запускає систему відліку часу. На виконання кожного елементарного завдання користувачам відводиться чітко фіксований час.

5. Обробка системою інформації, отриманої на попередньому кроці. У випадку режиму роботи «за принципом більшості» система аналізує всі обрані альтернативи; визначає ту з них, яку обрала більшість користувачів; перевіряє правильність вибору; проводить оцінку роботи кожного користувача. Якщо альтернатива була обрана неправильно, рішення системою не приймається, а користувачам надається можливість повторного вибору.[4]

6. Формування результатів комплексного оцінювання. Система проводить моніторинг індивідуальних дій користувачів у процесі колективного виконання постановлених завдань.

Висновок. Розроблені моделі підтримки процесу реалізації прийняття групових рішень забезпечують два альтернативні режими роботи інтерактивної системи колективної взаємодії: «за принципом більшості» та з використанням Байєсової мережі. Вибір робочого режиму здійснюється адміністратором на початку роботи системи. Використання принципів формування Байєсової мережі у процесі підтримки групових рішень забезпечує підвищення ефективності колективної роботи групи користувачів за рахунок системного обмеження робочої кількості альтернатив методом аналізу їх апріорних ймовірностей.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Матеріали електронної техніки та сучасні інформаційні технології (МЕТІТ-3): зб. матеріалів третьої наук. – практ. конф. – Кременчук. – 2009. – C. 228.

2. Войтко В. В. Моделювання локальних людино-машинних систем колективної взаємодії. Монографія [Войтко В. В., Катєльніков Д. І.]. – Вінниця : УНІВЕРСУМ, 2009. – 162 с.

3. Пєтух А. М. Моделі режимів групового вибору користувачів в інтерактивній системі колективної взаємодії// Оптико-електронні інформаційно-енергетичні технології. – Вінниця: УНІВЕРСУМ. – 2010. –№1(13). – C. 80 – 86.

4. Федоришин М.М. Інтерфейсні елементи системи колективного тестуючого навчання// Вимірювальна та обчислювальна техніка в технологічних процесах. – 2009. – №1. – C. 98 – 106.