Економічні науки/9. Економіка промисловості

 

Гроза Н.В.

Одеська національна академія харчових технологій

Формування прибутку підприємств молокопереробної

галузі України

Молочна галузь належить до провідних у харчовій та переробній промисловості та формує привабливий за обсягами виробництва ринок. Це безпосередньо пов'язано з тим, що продукція цієї галузі займає важливе місце у споживанні населення. Частка витрат на молочні продукти становить 15 % від загальних витрат на харчування (це четверте місце після витрат на хлібобулочні, м'ясні, борошняні та макаронні вироби). Серед галузей харчової промисловості молочна галузь займає третє місце за обсягами виробництва після м'ясної та хлібопекарської галузей.
Україна має всі можливості стати провідним гравцем на світовому ринку молока. Для цього у нас є сприятливий клімат та погодні умови, достатні кормові ресурси, сформовані традиції молокопереробки та доступ до новітніх світових технологій. 
Проте існують окремі чинники, які негативно впливають на подальший розвиток вітчизняної молочної галузі.  
По-перше -  нестабільність цінової ситуації на свіже молоко. Так за 2011 рік закупівельні ціни на молоко зросла на 14-23%. Що негативно вплинуло на ціну переробки і відповідно зменшила купівельну здатність населення. 
По-друге - потреба в переході до інноваційного господарювання з урахуванням того, що значна частка виробленої молочної продукції має експортне спрямування, а вимоги до якості продукції в країнах-імпортерах значно вищі за вітчизняні. Тому виникає потреба в проведенні модернізації виробничих процесів у громадському секторі та вдосконаленні технологій виробництва і збуту молока в особистих селянських господарствах.  
По-третє - дефіцит належних управлінських кадрів. Світовий молочний ринок створює непогані перспективи для української продукції за умови підвищення її конкурентоспроможності. Тому до подальших напрямів розвитку вітчизняного молочного сектору слід віднести: збільшення концентрації виробництва молока через поступовий перехід від сировинної бази господарств населення до створення великих фермерських господарств та будівництва молочних комплексів; адаптацію молокопродуктового підкомплексу до вимог законодавства ЄС з гігієни та безпеки продукції; створення сприятливого бізнес-середовища для залучення інвестицій;  підвищення професійного рівня та інформаційного забезпечення управлінських кадрів. 
Збалансована система ціноутворення може забезпечити позитивні результати за умови удосконалення інших складових економічного механізму: фінансово-кредитної, податкової, валютно-грошової систем, митно-тарифного регулювання та насамперед впровадження сучасних технологій управління виробничими і міжвиробничими відносинами. Останні можна доручити міжгалузевим узгоджувальним комісіям. Крім того впровадження інформаційно-фінансової системи також дає змогу об’єднати учасників ринку і впровадити електронну торгівлю в оперативному режимі. У перспективі нарощування молочної сировини сприятиме зростанню надходжень її молокопереробним підприємствам і відповідно збільшенню доплат сільськогосподарським виробникам за реалізоване молоко. Створення позабюджетного фонду, куди наприклад можуть спрямовуватися кошти від імпорту молокопродукції дозволить впровадити систему компенсаційних платежів або забезпечити підтримку виробництва експортної продукції. 
Зміна еко­номічних показників за будь-який часовий період відбувається під впливом безлічі різноманітних факторів. Різноманіття факторів, що впливають на прибуток, вимагає їхньої класифікації, що у той же час має важливе значення для визначення основних напрямків, пошуку резервів підвищення ефектив­ності господарювання. Виявлення факторів, що впливають на прибуток, при­пускає вивчення економічних умов її формування.
На зміну прибутку впливають дві групи факторів: зовнішні й внутрі­ш­ні. У свою чергу внутрішні фактори підрозділяються на позавиробничі і ви­робничі (екстенсивні й інтенсивні).

Проведені дослідження діяльності підприємств молочної галузі дають змогу виділити такі основні чинники зміни прибутку:

Зовнішні чинники:

1. Зростання темпів попиту на молочну продукцію і, як наслі­док, – поступове зростання цін.

2. Посилення конкуренції на ринку.

3. Зростаюча проблема забезпечення галузі сировиною.

4. Сезонність розвитку ринку: впродовж холодної пори року відбуваєть­ся скорочення обсягів виробництва молочної сировини та зростання його ва­ртості.

Внутрішні чинники:

1. Висока собівартість продукції через застарілі технології.

2. Низька якість молочної продукції, що пропонується на українському ринку.

3. Висока питома вага матеріальних витрат в структурі собівартості продукції, що багато в чому зумовлено надлишковими витратами.

4. Низька питома вага в структурі собівартості витрат на оплату праці, що свідчить про слабку мотивацію працівників до процесу праці і, як наслідок, веде до порушення виробничої і технологічної дисципліни.

Проведений аналіз свідчить про наявність великого кола проблем мо­лочної галузі. Тому питання дослідження факторів прибутковості підпри­ємств є дуже гострим.

Дослідження сучасної молочної галузі підкреслюють зростання попиту на дану продукцію. Проте на вітчизняному ринку молока спостерігається скорочення його виробництва на душу населення. Причини цього негативного явища, перш за все, необхідно шукати на ринку, тому доцільно вважати попит і пропозицію невід’ємними, взаємопов’язаними і взаємозалежними категоріями ринку, які відображають об’єктивні економічні проблеми товарного виробництва. Так, ціни на молочну продукцію залежать від цін на сировину, ціни на сировину – від кількості поголів’я корів, їх продуктивності, структури сільського господарства. В ринкових умовах попит на молочну продукцію, як економічна категорія, виражає суспільну потребу населення в товарах першої необхідності.  Розмір попиту залежить від кількості продукції, обсяг якої купують споживачі за ціною встановленою виробником. Попит, зазвичай, розглядається з боку відношення споживачів, які спроможні до придбання продукції за різними ринковими цінами. Тому можна вважати, що в умовах жорсткої конкуренції на ринку вітчизняної молочної продукції стратегічно важливим є формування раціонального асортименту, визначення «реальних шляхів» збільшення обсягу реалізації, а також розроблення та оцінювання цінової політики, яка концентрує увагу на пріоритетних напрямах зниження собівартості продукції. 

 

Література:

1. Державний комітет статистики України: веб–сайт. [Електронний ресурс]. Режим доступу до ресурсу : http://www.ukrstat.gov.ua. – Заголовок з екрану.

2. Економіка виробництва молока і молочної продукції в Україні : монографія / [П.Т. Саблук, В. І. Бойко, Т. Л. Мостенецька та ін.]; під ред. П. Т. Саблука і В. І Бойка. – К.: ННЦ ІАЕ, 2009. – 340 с.

3. Ільчук М.М. Ринок молока: проблеми сільськогосподарських товаровиробників / М. М. Ільчук // Агроінком. – 2010. – №8. – С. 40–43