16.Променева діагностика

Корреляція ультразвукових ознак змін в щитоподібній залозі і серці у хворих з патологією щитоподібної залози

Данилейченко І.В.

Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького

За останні роки значно збільшилась частота захворювань щитоподібної залози, зокрема тиреоідитів, токсичного зобу, аутоімунних захворювань, тому перед практикуючим лікарем щодня постає питання про можливу причетність цих патологічних станів до наявних у пацієнта симптомів, зокрема ураження серцево-судинної системи. Навіть субклінічне порушення функції щитоподібної залози веде до виникнення біохімічних розладів, в тому числі таких відомих серцево-судинних ризиків, як збільшення рівней холестеритну, ліпопротеідів низької щільності (ЛПНЩ), ліпопротеідів дуже низької щільності (ЛПДНЩ), зниження рівня холестерину ліпопротеідів високої щільності (ЛПВЩ), адипонектину, що є відомимии проатерогенними факторами і сприяють зниженню якості і тривалості життя.

Тому своєчасне діагностування різноманітних патологічних змін функції щитоподібної залози може допомогти більш швидшему виявленню можливих ускладнень з боку серцево-судинної системи.

Мета цього дослідження – провести паралель між дисфункцією щитоподібної залози і виникненням патологічних змін з боку серця, які засвідчуює ехокардіографія і ультразвукове дослідження щитоподібної залози.

Матеріали та методи.

Було обстежено дві групи хворих.

Перша група складалась з 287 хворих віком від 17 до 51 років, які були скеровані ендокринологами у зв’язку із наявністю симптомів захворювання щитоподібної залози або з підозрою на них.

Друга група складалась з 232 хворих в віковій категорії від 17 до 51 років, які обстежувались в стаціонарі, або були скеровані на ехокадіографічне обстеження терапевтом.

Хворі переважно скаржились на порушення ритму серця, тахікардію або брадікардію, підвищення АТ, задишку. У 140 (53%) в біохімічних аналізах крові спостерігалась гіперхолістеринемія абл дисліпідемія.

Дослідження щитоподібної залози та ехокардіографію проводили на апараті „Siemens versa pro” з використанням датчиків 7,5 МГц та 3,5 МГц, а також виконувались обстеження в режимі допплерографії.

Результати та обговорення.

У 265 (92,3%) пацієнтів першої групи з підтверженною патологією щитоподібної залози при проведенні ехокаріографії зафіксовані наступні патологічні ознаки:

- збільшення порожнини серця – 75 (28,9%);

- діастолічна дисфункція лівого шлуночка – 62 (31,1%);

- випіт в перикард – 37 (14,4%);

- діастолічна дисфункція лівого шлуночка та випіт в

перикард – 37 (14,4%);

- діастолічна дисфункція лівого шлуночка і збільшення порожнини

серця -25 (9,6%);

- збільшення поржнини серця і випіт в перикард – 11 (0,5%).

Пацієнтам другої групи з виявленою ехокардіографією патологією серцево-судинної систем в свою чергу було проведено ультразвукове обстеження щитоподібної залози.

У 118 пацієнтів (89,45) було діагностовано наступні патологічні прояви:

- дифузно-паренхіматозний зоб – 28 (23,7%);

- дифузно-токсичний зоб 36 (30%);

- хронічний тиреоідит 18 (16,1%);

- дифузно-вузловий зоб -30 (25,2%);

- аденома доброякісна щитоподібної залози -12 (1%).

Висновки.

Таким чином, данне дослідження демонструє зв’язок між захворюваннями щитоподібної залози і розвитком патологічних змін в серці, що підтверджується данними ехокардіографії та ультразвуковим обстеженням щитоподібної залози.

Данилейченко Інна Валеріанівна

+380503717385

merencov@ukr.net