Черненко М.І., Мельник О.В., Фурманова О.В.

Дніпропетровський державний інститут фізичної культури і спорту

КП Міська лікарня № 5 м.Дніпропетровська

ФІЗИЧНА РЕАБІЛІТАЦІЯ В ГОСТРОМУ ПЕРІОДІ РОЗСІЯНОГО СКЛЕРОЗУ

Розсіяний склероз (РС) є хронічним прогресуючим демієлінізуючим захворюванням центральної нервової системи (ЦНС), що має переважно хвилеподібний перебіг з періодами загострення та ремісіями, або ж з постійним прогресуванням хвороби. РС на сьогоднішній день розглядається як мультифакторне захворювання в розвитку якого та в причинах загострення суттєву роль відіграють вірусні інфекції, спадкова схильність, екологія, травми нервової системи, вагітність і ін.. В основі РС лежить руйнування мієліну – білково-ліпідної мембрани клітин нервової системи а потім і аксонів. Хворіють цим захворюванням частіше жінки у віці від 20 до 35 років.

Розрізняють 4 типи перебігу РС: 1) дебют захворювання; 2) рецидивуючий-реміттуючий (РРРС); 3) первинно-прогресуючий (ППРС); 4) вторинно-прогресуючий (ВПРС).

У світі нараховується близько 3 мільйонів хворих на РС і число їх з кожним роком збільшується. Чим дальше від екватору до полюсів кількість хворих стає більше. В Україні на 100 000 населення приходиться 47,8 осіб, що хворіють цим захворюванням, в Дніпропетровській області – 47,4.

По даним Всесвітньої організації охорони здоров’я РС є основною причиною інвалідизації осіб молодого віку. Через 10 років від початку захворювання 30-37% пацієнтів можуть рухатися лише із посторонньою допомогою, а через 15 років - 50%.

В зв’язку із вищевикладеним, особливу значимість мають реабілітаційні заходи при загостренні процесу та при проведенні профілактики таких загострень хвороби. Медикаментозне лікування в період загострення хвороби включає використання кортикостероїдів і АКТГ (пульс-терапія), проведення плазмафереза, введення інтерферона та бетаферона, цитостатиків, імуноглобулінів, неогемодеза, вітамінів групи В, мексидола, нейропротекторів ( семакс, церебролізіна, солкосерила ), антиоксидантів і ін.. Із методів і засобів фізичної реабілітації використовується в основному лікувальна фізична культура. Однак чітко розробленої програми фізичної реабілітації хворих на РС в доступній нам літературі ми не знайшли, а тому її розробка є актуальною та своєчасною.

Під нашим спостереженням знаходились дві групи хворих у віці від 20 до 45 років в період загострення РС: основна група в кількості 34 чол.: РРРС - 17 (50,0%), ППРС - 1 (2,9%), ВПРС - (47,1%); контрольна група - 15 чол.: РРРС - 7 (46,7%), ППРС - (6,6%), ВПРС – (46,7%). Як в основній , так і в контрольній групах переважали жінки, які не працювали і були визнані в подавляючій більшості інвалідами П та Ш груп.

Клінічні прояви захворювання в основній і контрольній групах були однаковими (р>0,05): ураження пірамідної системи (переважно помірні та виражені зі значною спастичністю геміпарези, парапарези, рідше - тетрапарези та монопарези); мозочкові порушення у виді статико-локомоторної та динамічної атаксії ( порушення рівноваги, ходи, дисметрії, ністагм і ін.), ураження черепних нервів та стовбура мозку; порушення функції зору; розлади чутливості і ін..

Медикаментозне лікування в основній та контрольній групах було ідентичним.

Фізична реабілітація в контрольній групі хворих здійснювалась по загальноприйнятій методиці: лікувальна фізична культура, що проводилась інструктором, масаж паретичних кінцівок, а при необхідності – рефлексотерапія.

Програма фізичної реабілітації в основній групі включала наступне:

1) лікувальна фізична культура із різних вихідних положень в залежності від індивідуальних особливостей хворих і від тяжкості функціональних порушень:

а) ранкова гігієнічна гімнастика від 5 до 10 хвилин з обов’язковим виконанням дихальних вправ;

б) денна лікувальна гімнастика (ЛГ) з добором вправ для спастичних і в’ялих парезів і паралічів, на зменшення сінкінезій, на відновлення координації, точності рухів та рівноваги, вправ, що відновлювали і підсилювали м’язово-суглобне та ін. види відчуття; в комплекс ЛГ обов’язково включали загальнозміцнюючі і дихальні вправи;

в) денна лікувальна гімнастика тривала від 7 до 20-25 хвилин (поява болі, стомленості були сигналом для припинення гімнастики);

г) комплекси денної ЛГ проводились 3-4 рази на день і складались в залежності від стану функціональних порушень у хворого; ці комплекси вивчались хворими і продовжували виконуватися після виписки пацієнта із стаціонару в домашніх умовах;

д) враховуючи множинне ураження нервової системи комплекси складались із урахуванням ураження тієї або іншої частини нервової системи і чергувались на протязі дня або через день;

2) дозована ходьба проводилась з індивідуальною швидкістю, довжиною і рівномірністю шага з певним нахилом тулуба, переносом центра ваги тіла та ін.;

3) механотерапія парезів та розладів координації здійснювалась на спеціальних тренажерах;

4) лікувальний масаж: погладжування та розтирання м’язів проводили в повільному темпі при спастичних парезах і паралічах; розтирання, розминання, вібрації і постукування здійснювали при в’ялих парезах і паралічах; тривалість перших процедур близько 5-10 хвилин, а потім збільшується при хорошій переносимості і доброму самопочутті до 20 хвилин;

5) рефлексотерапія при спастичних парезах і паралічах проводилась по гальмівному методу, а при в’ялих парезах і паралічах - по збуджуючому методу;

6) фізіотерапія: при порушенні функції тазових органів використовували електричний вібромасаж та дарсонвалізацію області сечового міхура; в початкових стадіях РС використовували електросон.

Ефективність удосконаленої і систематизованої нами програми фізичної реабілітації хворих в гострому періоді розсіяного склероза оцінювали по даним неврологічної симптоматики та розширеній шкалі інвалідизації ЕDSS у пацієнтів основної групи. Така ж оцінка ефективності проводилась до та після проведеної реабілітації у хворих контрольної групи.

Поліпшення неврологічної симптоматики та зменшення кількості балів інвалідизації мало місце в контрольній групі в 47,8% випадків, а в основній експериментальній групі – в 65,4%, що статистично достовірно більше (р<0,05).

Таким чином, проведення методів та засобів фізичної реабілітації в гострому періоді РС поліпшує ефективність лікування цього контингенту хворих.