ПЕДАГОГИКА/ 2. Проблемы подготовки специалистов

Євтєєв В.В. 

Вінницький державний педагогічний університет імені

Михайла Коцюбинського, Україна

Контроль знань студентів засобами комп’ютерно орієнтованих навчально-методичних комплексів циклу дисциплін професійної та практичної підготовки

Першочерговим завданням сучасного суспільства є створення умов для реалізації потенціалу кожної людини – головного ресурсу розвитку суспільства, в якому найбільшою цінністю постають їхні творчі, інтелектуальні, духовні здібності. Проте, не одна з галузей людської діяльності не здатна функціонувати без інформаційного забезпечення.

Криза стереотипів наукових парадигм і перехід до нового типу загальнолюдських цінностей, вплинули на появу нового погляду на цілі освіти і виховання сучасної молоді в умовах ВНЗ. Нині основним орієнтиром освіти стає формування мислячої творчої особистості, що має здатність саморозвитку і самореалізації. Крім того, освіта має бути неперервною, тобто людина одержує її не раз і назавжди, а впродовж усього життя, коли навчання виступає як процес її постійної самоосвіти. Сучасному суспільству потрібна нова система навчання людини впродовж усього її життя. В процесі швидких змін інформаційного освітнього середовища люди повинні мати можливість час від часу здобувати нову освіту. В майбутньому періоди робочої діяльності людини чергуватимуться з періодами її перепідготовки.

Теоретичні й експериментальні дослідження вітчизняних і зарубіжних науковців з питань застосування засобів ІКТ у навчальному процесі засвідчують можливість підвищення ефективності навчання.

Використанню комп’ютерно орієнтованих навчально-методичних комплексів у навчально-виховному процесі присвячено роботи Н.А. Амінова, М.М. Берулави, Ю.С. Брановського, С.Г. Григорьєва, М.Ю. Кадемії, Ш.М. Каланової, О.Л. Коношевського, В.М. Кухаренка, В.С. Ледньова, А.В. Могильова, Н.І. Пака, Ю.А. Первіна, Л.С. Подимової, В.І. Пугача, І.А. Рум’янцева, В.І. Сафронової, А.Н. Тихонова, А.Ю. Уварова, О.А. Філатова, С.С. Фоміна, А.В. Хорошилова, Н.С. Чванової, Л.С. Шевченко.

Відзначаючи безперечну цінність проведених у цій галузі досліджень, варто наголосити, що в них недостатньо розглядаються питання реалізації, створення і використання комп’ютерно орієнтованих навчально-методичних комплексів у педагогічних ВНЗ.

Комп’ютерно орієнтований навчально-методичний комплекс циклу дисциплін професійної та практичної підготовки дозволяє застосовувати ІКТ для підвищення ефективності навчального процесу, використовувати як традиційні, так і нові прийоми, методи та форми навчання.

Відповідно до принципу модульності комп’ютерно орієнтований навчально-методичний комплекс циклу дисциплін професійної та практичної підготовки розділяється на певну кількість модулів. Кожний із них характеризується однотипно: має зміст, цілі навчання, забезпечує дидактичний процес відповідно до цілей навчання, „улаштований“ у технологічному відношенні, а також організаційно – „оснащений“ необхідними формами навчання. І завершується вивчення кожного модуля, проведенням підсумкового (вихідного) контролю та коригуванням навчально-пізнавальної діяльності студентів.

Науковцями розроблено програмно-методичний комплекс, в який входять методичні рекомендації, що включають інформаційну частину, завдання, призначені для самостійного розв’язання; комп’ютерні тести; додаткові довідкові матеріали [3].

Отже, якщо основним засобом навчання є комп’ютер і він використовується на всіх технологічних етапах (планування, настанова на досягнення мети, організація засвоєння знань, контроль і коригування), то таку навчальну технологію можна назвати комп’ютерною. Очевидно, що термін „інформаційна навчальна технологія“ не є правильним, оскільки не відображає суттєвої ознаки навчальної технології. Інформація є невід’ємною ознакою будь-якої технології, а ось засоби її поширення та засвоєння можуть бути різними (педагог, підручник, комп’ютер тощо). Комп’ютерна навчальна технологія – це цілісний алгоритм організації засвоєння знань, умінь і навичок, у якому основним засобом навчання є комп’ютер [5].

Сучасний педагогічний процес, зазначає Г.Б. Гордійчук, має на меті використання не лише навчальної літератури, котра інтегрує навчальну інформацію й дидактичні інновації, а й ІКТ для організації систем комп’ютерної підтримки інноваційної діяльності. Результат такого поєднання – якісно нова педагогічна діяльність, у якій знаходить свою реалізацію схема „навчальна інформація + дидактичні інновації + комп’ютерна підтримка“. Остання складова включає сукупність ІКТ, інструментальних оболонок і середовищ, що забезпечують допомогу в розробці інноваційних навчальних матеріалів і їх інтерактивних версій. У результаті ця підтримка приводить до диверсифікації інноваційної педагогічної діяльності в напрямі розв’язання проблем інформатизації освіти [4, с. 149].

У педагогічній практиці розрізняють: самоконтроль і регламентний контроль, який прийнято ділити на вхідний, поточний і підсумковий. Як правило, увагу всіх дослідників займають саме ці види контролю.

Проте, на думку Ю.К. Бабанського „... практика навчання показує, що виключно важливий принцип оперативного контролю за ходом засвоєння учнями (студентами) знань, умінь і навичок спеціального і загальнонаукового характеру. Причому, особливо цінний він для оперативного виявлення типових утруднень, недоліків у засвоєнні навчального матеріалу учнями (студентами), для формування у них уміння здійснювати самоконтроль у навчанні ...“ [1, с. 24].

Аналіз підручників, навчальних посібників й іншої навчальної літератури приводить до висновку, що серед запитань, задач і завдань можуть бути як дуже прості, так і підвищеної складності (з „зірочкою“). У них, як правило, не виділені матеріали (запитання, завдання і задачі) для оперативного контролю (інколи вони просто відсутні). Крім того, кількість запитань, завдань і задач не дозволяє провести статистично достовірний оперативний контроль досягнень студентів на занятті.

У роботах [6; 7] показано, що для здійснення надійного і статистично достовірного оперативного контролю кожному студентові після вивчення матеріалу винесеного на заняття необхідно поставити не менше п’яти запитань (або задач, або завдань).

Суть технології полягає в тому, що навчальні матеріали відповідно до [2] поділені на три рівні складності. Причому, в навчальних матеріалах на першому рівні виділено запитання, завдання і задачі для оперативного контролю та підібрано таку їх кількість, яка достатня для того, щоб випадковим чином згенерувати індивідуальну показну вибірку для кожного студента. Вона включає не менше п’яти запитань (або завдань, або задач). Така вибірка задається кожному студентові після вивчення фрагмента навчального матеріалу рівня „пізнавання“ на практичному занятті. Важливо відзначити, відбувається це у міру готовності студента до контролю, а не фронтально. Тим самим, досягається індивідуальний підхід до студента, підтримується індивідуальний темп його роботи і забезпечується множинність індивідуальних освітніх траєкторій студентів. Отже, викладач має можливість надійно проконтролювати засвоєння навчального матеріалу, а кожний студент надійно засвоює навчальний матеріал рівня „пізнавання“.

Студенти, котрі пройшли оперативний контроль виконують завдання репродуктивного рівня. Викладач здійснює контроль, наприклад, традиційними способами і засобами.

Завдання наступного рівня (евристичного) видаються студентам на позааудиторну самостійну роботу. Контроль за виконанням виданого завдання доцільно проводити з використанням ІКТ (наприклад, сайт викладача, блог й ін.)

Порівняння навчальних досягнень за результатами рубіжного контролю студентів Інституту математики, фізики і технологічної освіти Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського, де викладання відбувалося за експериментальною методикою, показало, що рівень знань студентів-фізиків став вищим. Контроль залишкових знань студентів, який було проведено за матеріалами наданими ректором університету підтвердив, що рівень студентів експериментальних груп вищий ніж студентів контрольних.

Література:

1. Бабанский Ю. К. Оптимизация учебно-воспитательного процесса: Методические основы / Ю. К. Бабанский. – М. : Просвещение, 1982. – 192 с.

2. Беспалько В. П. Слагаемые педагогической технологии / В. П. Беспалько. – М. : Педагогика, 1989. – 192 с.

3. Брановский Ю. С. Информатика и информационные технологии обучения в учебном плане факультета педагогики и психологии педагогических вузов: метод. реком / Ю. С. Брановский. – Ставрополь, 1993. – 13 с.

4. Гордійчук Г. Використання освітнього інформаційного середовища навчального закладу як засобу підвищення якості професійної підготовки / Галина Гордійчук // Педагогіка і психологія професійної освіти: науково-методичний журнал. – 2008. – № 4. – С. 149-155.

5. Сікорський П. Психолого-педагогічні особливості моделювання нових технологій навчання у професійно-технічних закладах освіти / П. Сікорський, Н. Сікорська // Педагогіка і психологія професійної освіти. – 2008. – № 1. – С. 17-26.

6. Соловьева (Лебедева) Т. Н. Методика оперативного контроля уровня обученности на занятиях по информатике в военном вузе: Автореф. дисс. … канд. пед. наук / Т. Н. Соловьева (Лебедева). 20.01.06 – Воинское обучение и воспитание, боевая подготовка, подбор и расстановка кадров, управление повседневной деятельностью войск (в том числе по видам Вооруженных Сил, Тылу Вооруженных Сил, родам войск и специальным войскам) – Пермь, 2002. – 22 с.

7. Соловьева (Лебедева) Т. Н. Занятие в компьютерном классе: математические модели содержания, методики проведения и контроля / Т. Н. Соловьева (Лебедева), Н. И. Миндоров, О. И. Перескокова, С. В. Русаков; под общ. ред. С. В. Русакова, Н. И. Миндорова; Перм. ун-т. – Пермь, 2005. – 193 с.