"Педагогічні науки"

2. Проблеми підготовки фахівців.

СВИРИДЕНКО Ю.Ф., КУНЦОВ В.П.

ПФ НУБіП "Кримський агротехнологичний університет"

НАВЧАННЯ ПОВИННЕ БУТИ ГАРМОНІЧНИМ

Формування фахівця складається із сукупності всіх знань, які засвоюються в період навчання у вузі, а надалі - у практичній діяльності (але, зрозуміло, не механічної їхньої переробки). У великому каталозі наук нема ні однієї, яка б давала нам певне поняття про цілісність предмета. Візьміть людину, тварину, порошину, рослину. Науки "розірвали їх на частини: кому дісталася хімічна будова, кому математична....Ц.і штучно розірвані частини назвали спеціальностями. Для того, щоб скласти поняття про кожен із цих предметів, необхідно зібрати всі "розібрані частини", що дісталися різним наукам. Але для зручності людство розклало всі знання по поличках: предметам, курсам, кафедрам, підручникам. Природа ж являє собою гармонічне ціле.

Мета вузу - підготувати фахівця до конкретної галузі, сформувати цільну картину обраної спеціальності. Для цього кожне заняття повинне сприяти формуванню фахівця.

Навчальний план повинен гармонійно враховувати кількість необхідних дисциплін.

Загальноосвітні дисципліни створюють базу для вивчення дисциплін професійної орієнтації. При цьому провідна роль у досягненні освітніх і виховальних цілей належить викладачеві. А для цього необхідні творчі зусилля (вибір найкращої форми проведення занять у конкретних умовах), щоб створити установку на одержання знань, генеруючи інтелектуальну активність студентів.

Дисципліни професійної орієнтації (загально технічні, загально біологічні, соціально-економічні), формують, необхідний рівень підготовки тих, яких навчають, по широкому напрямку діяльності. При цьому пізнавальна діяльність студентів повинна стати переважної. І основне завдання викладача - організація такої навчальної діяльності студентів, у процесі якої формується пізнавальний підхід, творче відношення до справи.

Спеціальні дисципліни забезпечують професійну підготовку, спеціалізацію в конкретній області діяльності. Студент засвоює нову для нього інформацію, здобуває навички й уміння в ситуації рішення наближених до виробничих умов професійних завдань. Провідна роль при цьому в ефективному досягненні освітніх цілей належить самим тим, яких навчають. Викладач усе більш приймає на себе функції організатора й консультанта, демонструючи приклад професійної компетентності. Широко використаються активні форми навчання: - ділові ігри, ігрове проектування й ін.

Будь-яка діяльність вимагає вміння правильно спостерігати й порівнювати, знаходити залежність між окремими явищами, робити висновки й узагальнення з даних матеріалів, класифікувати. Багато чого з того, що засвоює студент, забувається, але далi залишається звичка певним чином працювати над матеріалом.

Усі методи й прийоми навчання можна розділити на проблемні й традиційні (інформаційні). Інформаційний метод необхідний там, де мова йде про факти, данi і взагалі матеріал, які студентам не можна одержати шляхом безпосереднього спостереження. Коли ж матеріал готовий, коли даних для висновку досить, тоді наступає черга проблемного методу навчання. Студенти самі роблять всі необхідні порівняння, самі відшукують подібність і розходження, самі класифікують, узагальнюють, роблять висновки, знаходять правила й закони, самі формують їх при "наведенні" викладачем. Коли висновок зроблен самостійно студентами, то можна знову перейти до інформаційного методу, щоб передати всі отримані відомості у зв'язній літературній формі.

Саме проблемність вимагає активізації пізнавальної діяльності. Для одержання відповідей на поставлені питання студенти змушені звертатися до різноманітних джерел інформації, обмінюються думками, конструюють методику рішення завдання й оцінюють отримані результати, вирiшувая проблемні ситуації, самі формулюють завдання й знаходять шляхи їхнього рішення.

Обидва методи доречні при вивченні того самого предмета, але "усякому овочу свій час", і треба добре знати, коли доречний один метод, коли - інший. В інформаційному методі головну роль грає слово. Застосування ж проблемного методу вимагає певних умов. Сполучення інформаційного й проблемного методів навчання дозволяє знайти оптимальну організацію навчального процесу з урахуванням курсу, дисципліни і специфіки факультету.

Розуміння студентами й викладачами особливостей при вивченні різних дисциплін - необхідна умова гармонійної організації навчального процесу. Змушувати студентів займатися "тільки своїм предметом" найчастіше змушує невідповідність програми навчальному графікові в рамках виділеного часу. Таке навчання веде до однобічності освіти. Пам`ятайте:«Кто нічого не знає, крім свого предмета, той і предмета свого добре не знає".