Педагогічні науки / 2.Проблеми підготовки спеціалістів
К.п.н.
Онишків З.М.
Тернопільський
національний педагогічний університет
імені
Володимира Гнатюка, Україна
Ознайомлення майбутніх учителів з особливостями роботи
різних типів сільських початкових шкіл
Складовою частиною підготовки
майбутніх учителів початкових класів у вузі є підготовка їх до умов роботи в
різних типах сільських початкових шкіл. Тому в процесі вивчення педагогічних
дисциплін, методик викладання навчальних предметів початкової школи доцільно
ознайомлювати студентів із особливостями функціонування та організацією навчально-виховного процесу
в умовах багатоваріантності типів сільських початкових шкіл.
Дослідники даної проблеми
(О.Я. Савченко, В.В. Мелешко, М.П. Гур’янова, М.І. Зайкін, Ж.Г. Калєєва,
А.Є. Кондратенко та ін.) вважають, що сільська початкова школа – поняття
комплексне, яке включає сукупність різних типів загальноосвітніх закладів,
розміщених у сільській місцевості, що різняться наповнюваністю, соціальним
оточенням, національним складом,
територіальною віддаленістю від
великих культурних центрів. «Сільська школа далеко не те, що школа
міська, – писав В.О.Сухомлинський. – На
неї тепер покладається зовсім особлива місія. Сільська школа – найважливіший,
головний, іноді, в силу умов, що складаються, єдиний осередок культури. Вона
задає тон всьому інтелектуальному, культурному і духовному життю села» [8, с. 418
– 419].
У сільській місцевості можуть функціонувати різні типи
початкових шкіл. Вони відрізняються такими показниками: а) за кількістю учнів (загальноосвітній
навчальний заклад І ступеня з окремими класами, малочисельні початкові школи);
б) за місце розташування (приміські початкові школи, початкові школи, віддалені
від великих населених пунктів); в) за географічними особливостями (гірські
початкові школи, школи степової зони, сільські початкові школи); г) за
національним складом; ґ) інноваційні (початкова школа – родина, початкова школа –
дитячий садок).
Загальноосвітній навчальний
заклад І ступеня – це
початкова школа, в якій кожен клас функціонує окремо і з ним займається окремий
учитель.
Для малочисельної початкової школи
характерним є наявність окремих класів малої наповнюваності ( від 5 до 7-8
учнів), класів-комплектів або з окремими учнями вчитель займається за індивідуальною формою навчання.
Освітній округ – це добровільне об’єднання
у межах адміністративно-територіальних одиниць навчальних закладів, спрямоване
на створення умов для здобуття громадянами загальної середньої освіти,
поглиблене вивчення окремих навчальних предметів, здійснення профільного
навчання.
Метою створення освітнього округу
є:
« організації в межах адміністративно-територіальної одиниці ефективної
системи освіти;
·
ефективного
використання творчого потенціалу педагогічних працівників навчальних закладів;
·
раціонального
використання навчально-методичної, матеріально-технічної бази суб’єктів округу,
її зміцнення та модернізації» [6].
Суб’єктами
освітнього округу можуть бути дошкільні навчальні заклади, загальноосвітні
навчальні заклади (у тому числі навчально-виховні комплекси, навчально-виховні
об’єднання), міжшкільні навчально-виробничі комбінати, позашкільні та професійно-технічні
навчальні заклади, вищі навчальні заклади, установи культури (бібліотеки,
музеї, будинки культури, центри дозвілля молоді та ін.) та охорони здоров’я,
підприємства, громадські організації.
У
разі потреби один із даних навчальних закладів може виконувати функції опорного
закладу.
Як зазначає В.В. Мелешко, «в умовах функціонування освітнього округу формується цілісний навчально-виховний простір для координації освітньої та виховної політики на певній території, забезпечується наступність у змісті й організації навчально-виховного процесу, використовуються педагогічні можливості кількох навчальних закладів, їхній кадровий потенціал, матеріально-технічна база та фінансові ресурси» [2, с. 55].
На практиці модернізація навчальних закладів
реалізується через різні моделі та структури: «Дошкільний навчальний заклад –
загальноосвітній навчальний заклад», «Школа – родина», «Соціокультурний
комплекс», «Школа активної спільноти» та ін.
Навчально-виховний комплекс
«початкова школа-дитячий садок» – це навчальний заклад, що забезпечує реалізацію права громадян на
здобуття дошкільної та початкової освіти. Комплекс означає сукупність
предметів, явищ, дій, властивостей, що становлять одне ціле [3, с. 305]. У
своїй діяльності він керується «Положенням про навчально-виховний комплекс
«дошкільний навчальний заклад – загальноосвітній навчальний заклад»,
«загальноосвітній навчальний заклад – дошкільний навчальний заклад». Даний
навчальний заклад створюється за рішенням місцевих органів виконавчої влади та
органів місцевого самоврядування і складається з двох підрозділів: дошкільного
і шкільного.
Перші навчально-виховні комплекси «початкова
школа-дитячий садок» починають створювати в Україні на початку 80-х років ХХ
століття з метою зберегти «неперспективні села», розв’язати не тільки соціальну
проблему, але й педагогічну, адже створюють можливості для інтеграції
педагогічного процесу в дошкільній і початковій ланках освіти.
Основними завданнями
навчально-виховного комплексу «початкова школа – дитячий садок» є «створення умов
для різнобічного розвитку дитини дошкільного віку, учня, формування гармонійної
особистості, збереження та зміцнення її фізичного та психічного здоров’я;
формування основних норм загальнолюдської моралі; створення умов для здобуття
дітьми дошкільного віку, учнями безперервної дошкільної та загальної середньої
освіти в обсязі державних стандартів дошкільної та загальної середньої освіти,
розвиток їхніх творчих здібностей і нахилів» [5, с. 203].
Навчально-виховний процес у
дошкільному підрозділі здійснюється на основі програм розвитку, виховання і
навчання дітей дошкільного закладу, затверджених МОН України, у шкільному – на
основі навчального плану, складеного на основі типових навчальних планів для
початкової школи.
Мережа навчально-виховних комплексів «початкова школа-дитячий садок» за останні 5 років зросла майже на 400 одиниць, а кількість учнів у них – на 32,1 тисячі. У сільській місцевості приріст мережі таких закладів становить 40%, а охоплення дітей зросло на 27,5% [4].
В
умовах комплексу “дошкільний навчальний заклад – початкова школа” полегшується процес адаптації дітей до умов
шкільного життя. Діти мають можливість отримати належну психологічну підготовку
до школи, спокійно, без страху перед невідомим сісти за шкільну парту.
Дотримання принципу наступності значно полегшує адаптацію дитини до виконання
нової ролі – школяра. В.О.Сухомлинський вказував, що “школа не повинна вносити
різкий перелом у життя дітей. Нехай, ставши учнем, дитина продовжує робити сьогодні
те, що вона робила вчора. Нехай нове з’являється в її житті поступово і не
приголомшує зливою вражень” [9,
с. 96].
«Педагогічний
ефект комплексу «школа – дитячий садок»,
як зазначає дослідник даної проблеми В.Г. Кузь, – полягає в тому, що:
1) навчально-виховний
комплекс «школа – дитячий садок» інтегрує виховні можливості малого села
(дошкільну підсистему, школу, батьків, мудреців села, всіх його трударів) і стає
йог виховним, культурним, духовним центром;
2) об’єднання в
досліджуваному комплексі двох підсистем (дошкільної, шкільної разом з дорослими
жителями села) значно посилює його виховні зусилля, розширює амплітуду
можливостей дитячого колективу, збагачує стосунки, спілкування, діяльність
(комунікативну, пізнавальну, ігрову, трудову, суспільно корисну) між
вихованцями;
3) успішно
вирішується проблема наступності між дошкільною та шкільною підсистемами» [1,
с. 22].
Загальноосвітній навчальний заклад
І ступеня «школа-родина» – це загальноосвітній навчальний заклад з малою
наповнюваністю учнів, що створюється у сільській місцевості для надання якісних
освітніх послуг учням молодшого шкільного віку, які перебувають на території зі
складною демографічною ситуацією [7]. Сьогодні такий тип навчального закладу
проходить експериментальну перевірку.
Заняття в загальноосвітньому
навчальному заклад «школа-родина» дає можливість здійснювати індивідуалізацію
навчально-виховного процесу, створює умови для розвитку здібностей кожної
окремої особи, сприяє формуванню навичок спілкування та взаємодопомоги.
«Школа-родина» може бути
комунальної та приватної форм власності і функціонує, як правило, у будівлі
загальноосвітнього навчального закладу. У разі відсутності будівлі вона може
функціонувати в орендованому приміщенні.
Кількість учнів у навчальному
закладі І ступеня «школа-родина» не повинна перевищувати 16 осіб, але не менше
2 осіб, причому у кожній віковій категорії не більше 4-х учнів. Якщо у кожній
віковій категорії буде 5 і більше учнів, то у цьому випадку приймається рішення
місцевими органами виконавчої влади щодо функціонування загальноосвітнього
навчального закладу І ступеня з відкриттям у ньому відповідних класів.
Організація навчально-виховного
процесу у «школі-родині» здійснюється, як правило, одним учителем, який працює
з учнями різновікових груп. Обсяг навчального навантаження вчителя не повинен
перевищувати 36 годин на тиждень. Учитель «школи-родини» виконує обов’язки
керівника згідно з наказом відповідного органу управління освітою. Органом
громадського самоврядування «школи-родини» є загальні збори батьків, що скликаються
за потребою не рідше одного разу на семестр.
Якщо вчитель «школи-родини»
захворів, його може замінити вчитель базової школи. У випадку, коли неможливо
організувати таку заміну, то у школі оголошуються канікули. Надолужити
навчальний матеріал можна здійснити шляхом інтенсифікації навчання.
Виховну роботу у «школі-родині»
здійснює вчитель за єдиним виховним планом. Гурткову роботу проводить учитель
або особа, які мають відповідну професійну освіту. До проведення виховної
роботи з учнями, організації їх змістового дозвілля можуть залучатися батьки.
Фінансування «школи-родини»,
ремонт приміщень, їх господарське обслуговування, оснащення приміщень меблями,
обладнанням та устаткуванням здійснює її засновник або уповноважений ним орган.
Таким чином, обізнаність майбутніх
учителів з основним засадами функціонування різних типів сільських початкових
шкіл сприятиме підвищенню ефективності організації навчально-виховного процесу.
Література
1. Кузь В.П.
Педагогічні умови функціонування навчально-виховного комплексу «школа-дитячий
садок» / В.П. Кузь // Наукові основи організації педагогічного процесу в
навчально-виховному закладі «Школа – дитячий садок»: збірник наукових праць / голов.
ред. В.Г. Кузь. – К.: Науковий світ, 2000. – С.6 – 23.
2. Мелешко В.В. Створення та функціонування
варіативних моделей загальноосвітніх навчальних закладів у сільській місцевості
/ В.В. Мелешко // Модернізація мережі сільських загальноосвітніх
навчальних закладів в Україні / за заг. ред. В.В. Мелешко. – К.:
Поліграфіст, 2010. – С.49-70.
3.
Новий тлумачний
словник української мови: у чотирьох томах / уклад. В.В. Яременко, О.М. Сліпушко.
– К.: «Аконіт», 1999. – 910 с.
4.
Освіта України –
запорука самореалізації особистості: Тези доповіді Міністра освіти і науки
України Станіслава Ніколаєнка на підсумковій колегії МОН України 17 серпня 2007
року / С. Ніколаєнко // Освіта України. – 10 липня 2007 р.
5.
Положення про
навчально-виховний комплекс «дошкільний навчальний заклад – загальноосвітній
навчальний заклад», «загальноосвітній навчальний заклад – дошкільний навчальний
заклад» // Книга керівника навчально-виховного закладу: довідково-методичне
видання / упоряд. Б.М.Терещук, В.В.Скиба. – Вид.2-е, доповн. – Харків: ТОРСІНГ
ПЛЮС, 2006. – С.203; с.203 – 205.
6. Положення про освітній округ. Затверджено Кабінетом
Міністрів України від 27 серпня 2010 р. № 777. – Режим доступу: http://osvita.ua/legislation/other/8841.
7.
Примірне
положення про "школу – родину". Наказ МОН України № 345 від
03.05.2006 р.
8.
Сухомлинський
В.О. Особлива місія / В.О. Сухомлинський // Вибрані твори: в 5 т. – К.:
Радянська школа, 1977. – Т.5. – С.418 – 422).
9. Сухомлинський
В.О. Серце віддаю дітям / В.О. Сухомлинський
//Вибр.
твори: В 5-ти томах. – К.: Радянська школа, 1977. – Т.3. – С.5 – 279.