Рівень сформованості компонентів готовності до науково-дослідницької діяльності майбутніми магістрами гуманітарного профілю

Бопко І. З.

Мукачівський державний університет, Україна

На сучасному етапі розвитку системи вищої освіти науково-дослідницька діяльність майбутніх магістрів набуває все більшого значення і стає одним і з головних компонентів професійної підготовки майбутнього фахівця. Це, перш за все, обумовлено тим, що ефективність останньої значною мірою визначається рівнем сформованості дослідницьких знань, умінь, розвитком особистісних якостей, накопиченням досвіду творчої дослідницької діяльності. Крім того, вивчення навчальних дисциплін також вимагає від майбутніх магістрів володіння методами наукового пізнання та дослідницькими вміннями. Чисельні дослідження фахівців в галузі соціології, психології, педагогіки вказують на той факт, що одним з найефективніших способів виховання інтересу студентської молоді до майбутньої професії є залучення її до творчої, наукової, дослідницької діяльності, яка безпосередньо пов’язана із професійною освітою [1].

Чітка організація науково-дослідницької діяльності майбутніх магістрів гуманітарного профілю у навчальному процесі сприяє поглибленому засвоєнню фахових навчальних дисциплін, розвитку самостійності мислення, залученню студентів до збору, аналізу та узагальнення кращого практичного досвіду, проведення соціологічних та експериментальних досліджень, підготовки доповідей і повідомлень, дозволяє майбутньому фахівцю якнайповніше проявити свою індивідуальність. При цьому створюються чудові умови для безпосереднього спілкування магістранта з викладачем та індивідуального впливу на розвиток майбутнього фахівця. Науково-дослідницька діяльність спрямовує енергію молоді на корисні справи і надає їй можливість виразити і перевірити себе в обраному фаху.

Проведений автором констатувальний експеримент дав оцінку рівня сформованості компонентів готовності до науково-дослідницької діяльності майбутніми магістрами гуманітарного профілю. Критеріями і показниками, що виступили основою оцінки, були взяті із дисертаційного дослідження М. Князян [2]:

- системно-внутрішньомотиваційний, що передбачає виявлення майбутнім магістром позитивного ставлення до самостійно-дослідницької діяльності та утворення системи внутрішніх мотивів (інтересів, цінностей). Показником цього критерію є система ціннісних орієнтацій, яка відбиває прагнення особистості до пізнання, творчості, власного щастя та інших, продуктивного життя, саморозвитку, а також внутрішні мотиви (інтерес до фахових дисциплін й процесу науково-дослідницької діяльності, прагнення до самореалізації засобами цієї діяльності);

- конструктивно-знаннієвий, який відображає синтезованість і конструктивність інформації, набутої студентом у процесі науково-дослідницької діяльності. Показники конструктивно-знаннієвого критерію: повнота і системність науково-педагогічних знань, які виявляє майбутній магістр в результаті виконання самостійно-дослідницьких завдань;

- продуктивно-дієвий, що віддзеркалює правильність, точність застосування науково-дослідницьких дій, які забезпечують досягнення студентом високого результату дослідження. Показником виступає вільне володіння студентами всіма комплексами науково-дослідницької діяльності;

- контрольно-самооцінний відображає вміння здійснювати майбутнім магістром самодіагностику, проектування власного розвитку та контроль за ефективністю втілення своїх сил у науково-дослідницькій діяльності. Показниками є оволодіння вміннями самоаналізу, самооцінки, самоконтролю, програмування свого становлення як дослідника, розробки засобів оптимальної самореалізації.

Відповідно до означених критеріїв і ступеня вияву їх показників у навчально-виховному процесі М. Князян [2] було конкретизовано типологію рівнів самостійно-дослідницької діяльності: низький, нижчий за середній, середній, вищий за середній, високий, яких дотримано під час констатувального експерименту.

Отримані результати відображені у табл. 1.

Таблиця 1

Результати сформованості готовності до науково-дослідницької діяльності майбутніми магістрами гуманітарного профілю

Рівень сформованості	Результати опитування
Рівень сформованості	Абсолютна кількість	Відсоток
Низький	14	15,5
Нижчий за середній	24	26,7
Середній	32	35,6
Вищий за середній	9	10
Високий	11	12,2
Всього брало участь	90	100

Результати констатувального експерименту дозволили дійти висновку, що рівень сформованості готовності до науково-дослідницької діяльності майбутніми магістрами гуманітарного профілю в інформаційному середовищі досить низький і проявляється у:

· недостатність отриманого досвіду науково-дослідницької діяльності протягом навчання на 1-4 курсах ВНЗ;

· недостатня кількість педагогічних заходів науково-дослідницького спрямування;

· низький рівень мотивації магістрів гуманітарного профілю та неусвідомлення значущості науково-дослідницької діяльності у майбутній професійній діяльності;

· недостатнє використання інформаційно-комунікаційних технологій та інших можливостей інформаційного середовища у процесі магістерської підготовки;

· недостатнє насичення навчального матеріалу науковою інформацією;

· відсутність пропаганди важливості участі майбутніх магістрів у наукових гуртках, семінарах, конференціях, проблемних групах;

· невеликою кількістю проведення досліджень у межах співпраці магістрантів, викладачів кафедр, факультетів.

· недостатнє педагогічне стимулювання самоосвіти магістрів.

Таким чином, у результаті проведених діагностичних зрізів, спрямованих на виявлення вихідного рівня сформованості готовності до науко-дослідницької діяльності майбутніми магістрами гуманітарного профілю виявлено такі недоліки в реальних умовах професійної підготовки магістрів у ВНЗ, а саме у відсутності належного рівня загальнотеоретичних вмінь (аналіз теоретичних явищ; обґрунтування проблеми дослідження; застосування теоретичних знань на практиці; уміння застосовувати науково обґрунтовані рішення); методичних вмінь (проводити експеримент; використовувати методи наукового дослідження; будувати систему операцій дослідження); технічних вмінь (користуватися бібліографічним, довідковим каталогами; працювати з технічними засобами при дослідженні; ілюструвати таблиці, схеми, креслення; оформляти дослідну роботу).

Література:

1. Гаврилюк Л. В. Формування готовності студентів ВТНЗ до науково-дослідної роботи засобами іноземної мови [Електронний ресурс] / Л. В. Гаврилюк // Викладання мов у вищих навчальних закладах освіти на сучасному етапі. Міжпредметні зв’язки. Наукові дослідження. Досвід. Пошуки. Збірник наукових праць. Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна. Вип. 16. – X., 2010. – С. 57-63 – Режим доступу : - http://www-center.univer.kharkov.ua/vestnik/full/139.pdf

2. Князян М. О. Система формування самостійно-дослідницької діяльності майбутніх учителів іноземних мов у процесі ступеневої підготовки: Автореф. дис. ... д-ра пед. наук: 13.00.04 [Електронний ресурс] / М. О. Князян; Південноукр. держ. пед. ун-т ім. К.Д.Ушинського. – О., 2007. – 44 с.

Високий