Педагогические науки / 2.Проблемы подготовки специалистов

Василенко М.Є.

Сумська філія Харківського національного університету внутрішніх справ, Україна

До питання про основні структурні компоненти готовності до професійної діяльності майбутніх юристів

Однією з нагальних проблем юридичної освіти є підготовка студентів до консультативної діяльності, постійного виконання якої вимагають функціональні обов’язки багатьох юридичних професій. Ефективність і якість підготовки до консультативної діяльності значною мірою залежать від своєчасної діагностики результатів навчально-виховної роботи з майбутніми юристами.

Проблемі змістових та структурних особливостей готовності майбутніх юристів до професійної діяльності присвячено дослідження Д.О. Александрова, В.Г. Андросюка, Ю.Ю. Бойко, В.Л. Васильєва, Л.І. Казміренко, Є.М. Мойсеєва. Авторами обґрунтовано основні структурні компоненти готовності до професійної діяльності майбутніх юристів: мотиваційний (професійні нахили, професійна спрямованість, задоволеність професією, мотиви навчання у вищому навчальному закладі); операційний (креативність, інтелектуальна лабільність, комунікативні вміння); емоційно-вольовий (саморегуляція, локус контролю, психічних стані); особистісний (самовпевненість, само прийняття, професійна самооцінка) [2, с. 8].

Особливе місце у структурі готовності до юридичної праці належить професійним знанням та умінням студентів. Структурування професійних знань та умінь студентів юридичних спеціальностей обґрунтовано у плані вирішення конкретних практичних завдань юридичної освіти на підставі обов'язкового виявлення всіх аспектів змісту юридичних спеціальностей. В цілому, незважаючи на розмаїття і специфічність виробничих задач юридичних професій, можна виділити загальні функції — організаційну, соціальну, пошукову, реконструктивну, комунікативну, посвідчувальну, що виконують в тій чи тій мірі усі правники. Тому у більшості наукових і навчальних робіт узагальнено п’ять основних груп професійних знань та умінь, необхідних майбутньому юристові: пов'язані із розумінням законодавчої бази, яка складає основний зміст юридичної професії (О.М. Бандурка, С.О. Кубіцький, О.Ф. Скакун); ті, що відображають особливості застосування юридичних знань на практиці (Ю.Ю. Бойко, С.Д. Гусарєв, О.Д. Тихомиров); ті, що склались раніше і актуалізувались в умовах безпосередньої взаємодії з професією (С.С. Сливка, Г.О. Цирфа); які включають особливості взаємодії з суб’єктами юридичного процесу — переконання у наявності необхідного творчого потенціалу, правильності обраного шляху професійної освіти та професійної кар'єри (В.П. Барковський, Ю.М. Заніка, В.М. Савіщенко); в яких відбиваються зовнішні, об'єктивно суттєві атрибути юридичної професії — екстравагантність, форма одягу тощо (А.М. Бражникова, О.В. Каверін).

У процесі фахової підготовки педагогами звернуто увагу на ситуативну обмеженість професійних знань та умінь майбутніх юристів. Як свідчать дослідження Ю.Ю. Бойко, А.М. Бражникової, М.М. Ісаєнка, І.П. Марчука, В.А. Полянської, професійні знання та уміння у студентів відзначаються нестабільністю і вибірковістю.

Аналіз розглянутих джерел показав, що незважаючи на певні успіхи у вивченні проблеми готовності студентів до юридичної праці, лишаються відкритими питання про структурну специфічність їх готовності до консультативної діяльності в майбутній правовій роботі. На жаль, дослідницьких пошуків з підготовки студентів до юридичного

На думку М.В. Бадалової, Н.В. Гаркавенко, І.І. Солійчук, Я.В. Чаплака структура готовності до професійного консультування повинна концентруватись навколо стрижневої ідеї про залежність його успішності від індивідуального стилю діяльності консультанта, на що, в свою чергу, впливають набуті професійна освіта та досвід практичної роботи.

Стосовно диференціації спеціальних здібностей до консультативної роботи, то М.К. Богданова, Н.В. Гаркавенко, І.І. Комарова, І.І. Солійчук, Я.В. Чаплак вважають стрижневими комунікативні, організаційні, аналітичні. Комунікативні здібності забезпечують успішність професійного контакту консультанта з клієнтом на всіх етапах консультативного процесу.

У наукових пошуках Т.Ю. Андрущенко, О.Б. Бєлінської, Л.В. Волинської, Р. Кочюнаса, О.Б. Мельничук, В.І. Мусієнко-Репської, О.Ю. Райкової, Н.Г. Храмової знайшли відображення теоретичні та методичні положення щодо діагностики готовності студентів до консультативної роботи в професійній сфері. Дані пошуки здійснювались з метою забезпечення якісної професійної підготовки майбутніх спеціалістів [1;2].

Розглянутий теоретичний та практичний досвід було використано для обґрунтування змісту критеріїв готовності майбутніх юристів до консультативної діяльності. Запропонований нами критеріально-оцінювальний апарат вивчення готовності майбутніх юристів до консультативної діяльності ґрунтується на таких вихідних положеннях: професійна освітня підготовка студентів передбачає певний арсенал навчально-виховних засобів формування їх готовності до майбутньої юридичної праці; структурні компоненти готовності студентів до консультативної діяльності в юридичній професії повинні відображати знання та уміння здійснювати таку діяльність у правовому полі, емоційне ставлення до консультативної підготовки і наявність психофізіологічних якостей, що визначають придатність до цієї діяльності; знання та уміння з консультативної діяльності становлять частину професійного досвіду майбутніх юристів.

Література:

1. Андрющенко В.П. Педагогічні умови формування готовності майбутніх учителів до музично-естетичної діяльності: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.04 «Теорія і методика професійної освіти» / Андрющенко Віктор Павлович — Одеса: Південноукраїнський держ. педагогічний ун-т ім. К.Д. Ушинського, 2000. — 20 с.

2. Бойко Ю.Ю. Формування психологічної готовності майбутніх юристів до професійної діяльності: дис. ... канд. психол. наук: 19.00.07 / Бойко Юлія Юріївна. — К.: Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова, 2008. — 262 с.