Педагогічні науки / 2. Проблеми підготовки спеціалістів

 

 

Яцишина Ольга

 

Тернопільський державний медичний університет  

 імені І.Я. Горбачевського, Україна

 

Роль суспільних дисциплін у фаховій підготовці іноземних студентів-медиків

 

На початку 90-х років ХХ століття з розпадом СРСР, після тривалого існування «під одним дахом» з чотирнадцятьма іншими республіками, в Україні відбулася докорінна реорганізація суспільства. Ці зміни торкнулися усіх сфер життя: народного господарства, економіки, культури. Не оминули вони і освіту. Крім того, що перед сферою освіти постало багато нових проблем, що потребували негайного вирішення, вона, тим не менш, почала виходити на новий рівень. Важливими стали міжнародні відносини у сфері освіти та інтеграція її у європейський освітній процес.

Проблема підготовки іноземних студентів у системі вищої освіти України почала набувати актуальності з моменту отримання Україною статусу незалежної держави. В наш час вона є не менш актуальною. Кожного року кількість іноземних громадян, що виявляють бажання навчатися в Україні, невпинно зростає. Така популярність українських вищих навчальних закладів ставить перед усією освітньою системою України ряд нових проблем та питань, що потребують оперативного реагування та вирішення.

Найбільшої популярності серед іноземних громадян набули медичні ВНЗ.

Вища освіта передбачає всебічний розвиток особистості. Крім глибоких фахових знань, випускник ВНЗ повинен володіти рядом понять та фактів із загальноосвітніх дисциплін. Тому в кожному ВНЗ студенти 1-3 років навчання крім курсів за спеціальністю обов’язково вивчають дисципліни гуманітарного циклу.

Різним аспектам фахової підготовки студентів вищих навчальних закладів присвячено наукові праці В. Лісового, В. Капустника, М. Воронцова [4], становище іноземних студентів в українському освітньому просторі ставало об’єктом досліджень О. Адаменка, М. Разорьонової [1], Я. Гладир [3], Л. Богині [2]. Так, роботи В. Лісового, В. Капустника, М. Воронцова присвячені проблемі удосконалення фахової підготовки лікарів медико-профілактичного профілю в аспекті кредитно-модульної системи. Роль викладання української мови іноземним студентам розглянуто у наукових статтях Я. Гладир та Л. Богині. Значення суспільних дисциплін у професійній підготовці студентів вищих медичних закладів, що прибули на навчання з інших країн і досі залишається практично невивченим та не втрачає своєї актуальності.

Таким чином, метою нашого наукового дослідження є визначення та обґрунтування тієї ролі, яку відіграють дисципліни гуманітарного циклу у фаховій підготовці іноземних студентів-медиків.

Досягнення цієї мети передбачає вирішення таких завдань:

-                                    визначити психологічні особливості адаптації іноземних студентів до українського культурного простору;

-                                    з’ясувати коло питань, проблем і тем, які виносяться на опрацювання під час вивчення суспільних наук;

-                                    запропонувати оптимальні методи викладання курсів «правознавство» та «Медичне правознавство» іноземним студентам-медикам.

В. О. Сміянов та П. О. Павлюк зазначають : «Професійна компетентність визначається рівнем навиків і вмінь, що реалізуються в процесі діяльності людей, які надають медичні послуги, в діяльності керівництва й обслуговуючого персоналу» [5, 8].

У ВНЗ студента не лише навчають, збагачуючи та розширюючи його світогляд, але й виховують. Тут не слід забувати, що у медичних інститутах готують не просто лікарів, але й майбутніх керівників, що будуть задавати напрямок подальшому розвитку медицини.

Неабияку роль у формуванні як професійної компетенції, так і професійної особистості студента-медика повинні відіграти суспільні дисципліни, зокрема такі курси як «Правознавство» та «Медичне правознавство». Ці дисципліни вивчаються студентами ТДМУ імені І. Я. Горбачевського на II та ІІІ курсі.

Навчальним планом на вивчення цих предметів відведено 4 лекційних та 2 практичних заняття. Тож, більшу частину інформації студенти повинні сприйняти під час лекцій. На практичні заняття виносяться теми, що є найбільш актуальними. Так, наприклад, курс медичного права складається з таких лекцій: «Медичне право як наука», «Одержання медичної допомоги в контексті реалізації права на життя людини», «Правове регулювання медичних експертиз», «Правове регулювання трансплантації органів». Семінари присвячені вивченню таких тем: «Медичне право як наука. Суб’єкти та об’єкти в медичному праві. Юридична відповідальність у сфері медичного законодавства» та «Одержання медичної допомоги в контексті реалізації права на життя людини. Правова кваліфікація дефектів надання медичної допомоги. Судово-медична і судово-психіатрична експертиза».

Слід зазначити, що «Правознавство» та «Медичне правознавство» дуже тісно пов’язані з принципами та законами етики, нагальними проблемами повсякдення, що лише підтверджує необхідність викладання цих наук студентам медичних ВНЗ. Це зрозуміло з тих питань, які виносяться на опрацювання студентами під час практичних занять. Наприклад: право людини на життя, правові проблеми аборту, евтаназія, лікарські помилки та юридична відповідальність за них, лікарська таємниця тощо.

У педагогічній роботі зі студентами-іноземцями слід враховувати психологічні особливості адаптації іноземних студентів в українському соціально-культурному просторі.

Студент повинен звикнути до нових умов життя у незнайомій країні, ознайомитися з особливостями побуту. Для багатьох студентів відмова від старих звичок та умов і пристосування до нових – дуже складний і навіть болісний процес [2, 112].

Викладання дисциплін «Правознавство» та «Медичне правознавство» іноземним студентам має свою специфіку. Особливістю юридичних наук є те, що зміст їх залежить від регіону побутування. Так, зміст навчальної дисципліни «Правознавство» в контексті українських юридично-правових відносин відрізняється від такої ж дисципліни у будь-якій іншій країні. Оскільки переважно студенти-іноземці після отримання диплому та кваліфікаційного рівня повертаються у рідну країну, при викладанні їм вищевказаних курсів акцент робиться не на суто українських правових проблемах та питаннях (хоча, вони теж не залишаються поза увагою), а на загальнолюдських, які вже були названі вище (аборт, евтаназія, право на життя).

В робочій програмі з «Медичного правознавства» ТДМУ імені І.Я. Горбачевського зазначено: «Враховуючи, що курс не ставить за мету підготовку юристів-професіоналів, особлива увага приділена, передусім, специфічнім особливостям правового врегулювання тих  питань, які відносяться до діяльності закладів охорони здоровя,  медичних та фармацевтичних працівників». Також визначено мету викладання курсу: «…сформувати: у навчальному процесі правові знання студентів  майбутніх медичних  працівників як фахівців, як громадян, гро­мадських та політичних діячів, показати, що нині у правовій державі на передньому плані загального право розуміння стоїть проблема здійснення прав людини, несприйняття ідей геноциду, расизму та шовінізму, непримиренності до будь-яких порушень закону».

Суттєво полегшує опрацювання навчального матеріалу наявність методичних вказівок, що є у вільному доступі на web-сайті університету і якими студенти можуть скористатися у будь-який момент.

Щоб спонукати студентів до активного мислення, їм пропонуються завдання не лише теоретичного характеру, але й такі, що потребують обов’язкових роздумів. Наприклад, при вивченні теми «Одержання медичної допомоги в контексті реалізації права на життя людини. Правова кваліфікація дефектів надання медичної допомоги. Судово-медична та судово-психіатрична експертиза» запропоновано дати відповідь на такі запитання та розв’язати такі задачі:

1.                            Як Ви гадаєте, у права і моралі більше спільних рис чи відмінних? Аргументуйте відповідь.

2.                            Доведіть, що медичне законодавство є справді закономірним результатом розвитку суспільних правовідносин.

Запитання та завдання такого типу спрямовані на активізацію мисленнєвої діяльності студентів, спонукають їх до дискусії та висловлення власних думок [6, 67].

Отже, проаналізувавши роль вивчення суспільних дисциплін (на прикладі навчальних курсів «Правознавство» та «Медичне правознавство») іноземними студентами-медиками, можемо зробити такі висновки:

1.                              Викладання будь-яких навчальних дисциплін студентам іноземцям повинне відбуватися з обов’язковим урахуванням психологічної адаптації студентів до нових суспільно-побутових умов та культурного простору.

2.                              Серед циклу гуманітарних дисциплін у процесі фахової підготовки майбутніх медиків особливо важливу роль відіграє курс «Медичне правознавство».

3.                              Найефективнішими методами роботи з іноземними студентами медичних ВНЗ під час вивчення цього курсу є такі, які б спонукали до активного самостійного мислення, ведення дискусій, захисту власних думок. Такими вважаємо групу активних методів, а саме обговорення, інтерактивні лекції, рольові ігри

Подальші дослідження ми вбачаємо у розробці конкретних запитань, вправ та задач, які б оптимізували увагу та знання студентів та спрямували їх на сприйняття та засвоєння матеріалу з курсу «Медичне правознавство» з метою формування комплексу фахових знань, умінь і навичок.

 

 

Література

1.                Адаменко О. В. Аналіз тематичного спектра дисертаційних досліджень з питань підготовки іноземних студентів в Україні (1990–2009 рр.) / О. В. Адаменко, М. В. Разорьонова // Вісник Дніпропетровського університету економіки та права імені Альфреда Нобеля : Сер. Педагогіка і психологія. –    2011. – № 1. – С. 5–9.

2.                Богиня Л. Деякі аспекти соціально-культурної адаптації іноземних студентів у процесі вивчення української мови / Лариса Богиня // Теорія і практика викладання української мови як іноземної. – Полтава,  2008. – Вип. 3.– С. 111–116.

3.                Гладир Я. С. Викладання української мови як другої іноземної у технічному ВНЗ : проблеми і перспективи / Я. С. Гладир // Вісник ХНУ. –   2007. – № 12. – С. 94–97.

4.                Лісовий В. М. Проблема удосконалення фахової підготовки лікарів медико-профілактичного профілю на сучасному етапі в аспекті кредитно-модульної системи / В. М. Лісовий, В. А. Капустник, В. О. Коробчанський та інші // Матеріали Всеукраїнської наукової навчально-методичної конференції «Нові напрямки впровадження  кредитно-модульної системи  організації  навчального процесу у  вищих медичних і фармацевтичному навчальних закладах України ІІІ–ІV рівнів акредитації» // Медична освіта. – 2011. – № 2. – С. 74–77.

5.                Сміянов В. А. Сучасна концепція якості медичної освіти / В. А. Сміянов, П. О. Павлюк // Вісник СумДУ. Серія : Медицина. – 2011. – № 1. – С. 5–12.

6.                Тополя Л. В. Активні форми навчання у вищій школі / Л. В. Тополя // Didactics of mathematics: Problems and Investigations. – 2006. – № 26. – Р. 65–69.