Прокопенко Є. В.

Донецький державний університет управління

ФАКТОРИ ПІДВИЩЕННЯ МОТИВАЦІЇ СТУДЕНТІВ ДО НАВЧАННЯ

Загальноукраїнська тенденція до погіршення демографічної ситуації та значна кількість спеціалістів економістів та менеджерів, яка перевершує необхідну, загострює проблему забезпечення кваліфікованими та компетентними кадрами в Україні. Тому, нікого не потрібно переконувати, наскільки велика відповідальність викладачів, які готують спеціалістів, здатних і прагнучих внести реальний внесок у розвиток вітчизняної економіки.

Українська вища освіта зазнає якісних змін: модернізується концепція викладання, впроваджується дворівнева система підготовки спеціалістів, нові технології та інноваційні методики. Та основа освітньої діяльності незмінна: суб’єктність викладацької взаємодії, мотивація студента до навчання та його результат. І.Я. Зимня невипадково називає мотивацію «пусковий механізм» будь-якої людської діяльності та визначає фактори, які сприяють розвитку мотивації до вивчення іноземної мови:

1) формування пізнавально-комунікативної потреби;

2) відповідність предметно-змістовного характеру навчання;

3) застосування особистісного діяльного підходу [1].

Перший фактор передбачає, що іноземна мова – це засіб спілкування, для цього необхідна потреба і її слід формувати. Другий фактор вказує на необхідність відповідності предметно-змістовного характеру навчання задоволенню цієї потреби. Третій означає, що у центрі навчання знаходиться студент з його індивідуальними ті психологічними особливостями.

Треба зазначити, що іноземна мова у проблемі вмотивованості знаходиться у ліпшому положенні у порівнянні з іншими предметами загальноосвітнього циклу. У сучасному суспільстві спеціалісти зі знанням англійської мови користуються попитом, а також володіння англійською мовою є престижним. До того ж можливість отримати або продовжити освіту за кордоном неможливо реалізувати без володіння іноземною мовою як засобом спілкування і як засобом одержання нових професійних знань.

Студенти вищої школи часто демонструють екстринсивні мотиви, серед яких переважає прагнення отримати високий соціальний статус, отримати диплом, посісти високооплачувану посаду, тощо. А між тим, відсутність інтересу до змісту та процесу діяльності зумовлюють те, що ми не можемо сподіватись на високу ефективність навчання [4]. Тому успішність оволодіння іноземною мовою залежить не тільки від змісту навчальної дисципліни, майстерності та знань викладача, але й від самого студента, його потреб, інтересів, мети. Таким чином, обов’язково необхідно узгодити мету навчання з мотиваційно- ціннісною основою навчальної діяльності особистості. Необхідний внутрішній стимул, який здатен активізувати та актуалізувати процес оволодіння знаннями, потрібна стійка і усвідомлена особистісна мотивація [3] .

Формуванню такого внутрішнього стимулу часто сприяють зовнішні фактори. Наприклад, запрошення прийняти участь у роботі літньої школи у іноземному університеті, конференції, отримати другий диплом, або магістерський ступінь за кордоном. Також, стимулює інтерес до іноземної мови пропозиція щодо роботи. І необов’язково ця робота знаходиться за кордоном. Можливість попрацювати за плату або волонтером під час проведення у Донецьку Євро-2012 схвилювала великі маси студентів Донецьких вищих навчальних закладів. Велика кількість студентів вже готується до волонтерської роботи на спеціальних курсах. Але й під час звичайних занять необхідно спрямовувати студентів на те, що в них з’явиться унікальна можливість зустріти людей багатьох національностей та поспілкуватися з ними.

З цією метою конструювання мовної ситуації на занятті є першочерговим завданням викладача. Проведення таких форм заняття або частин заняття як заняття-репортаж, прес-конференція, інтерв’ю, полідіалогочна бесіда, мовна ситуація, екскурсія повинні використовуватися якомога частіше. Студенти опиняються у ситуації, коли отримати інформацію, висловити свою думку можуть лише за допомогою англійської мови. Окрім того, в умовах навчання іноземної мови в немовному вузі, коли на засвоєння предмету виділяється небагато часу, важно дати кожному студенту змогу говорити на занятті якомога більше, приділяючи особливу увагу груповій, парній роботі. Практично кожен текст з підручників, який викладач задає для перекладу додому, нема потреби знову читати та перекладати в аудиторії, можливо і необхідно перевірити його шляхом організації інтерв’ю в парах, або прес-конференції, де також всі приймають участь. Таким чином, кожну вправу потрібно подавати з точки зору комунікативного завдання: «Що ми скажемо/ будемо говорити/ можемо сказати , якщо ми хочемо… потрібно…якщо ми в …».

На закінчення ще раз підкреслимо, що позитивна мотивація з’являється під час навчально-пізнавальної діяльності. Це досягається за рахунок використання інтересного для студента матеріалу, а головне – шляхом створення мотивуючого мовного середовища, яке підтримується також зовнішніми факторами.

Література

1. Зимняя И.А. Педагогическая психология. М., 2002.

2. Кузнецова А.Р. Мотивация студентов к учебе. Высшее образование сегодня, №1, 2010. сс.61-64.

3. Куликова Е.В. Практика повышения мотивации приизучении английского языка. Высшее образование в России, №11, 2011.сс. 160-163.

4. Мотивационные аспекты профессионально-ориентированного обучения иностранному язику в вузе: Межвузовский сб. науч. тр. М.: Просвещение, 2002.