Педагогические науки/4. Стратегические направления реформирования системы образования

Карпінець Ю.О.

Сумська філія Харківського національного університету внутрішніх справ

Освіта в країнах Західної Європи (Німеччини та Голландії)

Батьківщина університетів з багатовіковою історією, що має глибокі традиції вищої освіти, Західна Європа залишається найпопулярнішим регіоном серед іноземних студентів. Щороку більше мільйона студентів з усього світу, приїздять на навчання до країн Західної Європи. Система освіти в країнах Західної Європи суттєво відрізняється від тієї, яка склалася в Україні та країнах колишнього СРСР. У зв’язку з цим існує невідповідність між вступними вимогами до вузів, термінами навчання, різними ступенями (бакалавр, магістр) та дипломами, що дають своїм випускникам учбові заклади.

Шкільна освіта в Німеччині перебуває під наглядом держави. За формування шкільних програм відповідають безпосередньо федеральні землі. Тому в кожній землі є відмінності в навчальних програмах. Зокрема, землі самостійно визначають час канікул та навчальні плани шкіл Шкільна система складається з трьох ступенів: початковий ступінь(Primarstufe); середній ступінь I (Sekundarstufe I); середній ступінь ІІ (Sekundarstufe II). Шкільна освіта у Німеччині починається з повних шести років і закінчується в дев’ятнадцять років [1].

Початкова школа охоплює чотири класи. Учні отримують знання з читання, рахування, письма, знайомляться з природознавством, мистецтвом та іншими предметами. Після закінчення початкової школи кожен учень може вибрати іншу форму школи. Більше, ніж третина ідуть в основну школу. Навчання в ній триває 5 або 6 років. Іншими формами школи, де можна отримати освіту середнього ступеня І є реальна школа та гімназія. Після закінчення основної школи можна навчатися в професійній школі. Тут учні отримують професійні навички і після закінчення стають працівниками нижчої ланки (слюсарі, прибиральники, кельнери і т. д.).

Реальна школа охоплює класи з 5-ого по 10-ий і починається випробувальним роком. Якщо на протязі першого півріччя учні показують великі успіхи, вони можуть навчатися далі, якщо ж вони вчаться погано, то вони змушені перейти до основної школи. Випускники цієї школи є спеціалістами середнього рівня (старші працівники, керівники нижнього рівня). Закінчення реальної школи надає право навчатися в спеціальній професійній школі.

Дев’ятирічна гімназія — це традиційна школа найвищого рівня. Тут учні вивчають предмети, які їх найбільше цікавлять і відповідають їх нахилам. У кінці навчального процесу в гімназії складаються іспити на атестат зрілості, який надає законні підстави до навчання у вузі.[2]

Програма освіти у вузах Німеччини охоплює п’ ять років (10 семестрів). Після перших трьох років (6 семестрів) навчання студенти захищають попередній диплом, а після п’ яти років (10 семестрів) студенти захищають диплом або здають магістерський екзамен. Для вступу до вузів Німеччини не потрібно складати вступних іспитів (крім іспиту з німецької мови для іноземців), а також не існує жодних вікових обмежень.

У Голландії шкільна освіта продовжується 11 (12) років. Тривалість навчання залежить від того, яку вищу освіту оберуть майбутні випускники шкіл. Традиційно в Голландії склались два типи вищих навчальних закладів: інститути (hogescholen – вища школа) та університети.

Hogeschoоl — це вищий навчальний заклад, програма якого зорієнтована на підготовку спеціаліста для промисловості і бізнесу. До цих вузів можуть вступати особи, які закінчили 11 класів. Навчання триває 4 роки, і випускники отримують ступінь бакалавра (BSc). Для отримання диплому магістра (MBA) навчання продовжується ще 1-2 роки.[3]

Університети - це вищі навчальні заклади, випускники яких, як правило, займаються науковою діяльністю. До них вступають особи, які закінчили 12 класів. Навчання триває 5 років, і випускники отримують ступінь докторанта.

Через різні терміни навчання у середній школі існують відмінності вимог до іноземних студентів з боку вищих учбових закладів різних країн. Так, наприклад, навчання університетах Німеччини починається після 13 років попередньої освіти. Тому, щоб вступити на перший курс вузів цих країн, необхідно закінчити два курси українського університету. До голландського вузу можна вступати одразу після закінчення середньої школи.

Навчання в Німеччині безкоштовне, а у Голландіїї студенти оплачують лише 30 відсотків вартості навчання, тобто 1400$ на рік.

Підводячи підсумок, визначимо, що ця стаття може бути корисною для студентів, які розглядають варіанти вступу до вищих навчальних закладів у найбільш популярних для зарубіжної освіти регіонах. Вступ до найпрестижніших університетів Західної Європи може бути пов'язаним з багатьма труднощами, оскільки вони є одними з кращих у світі.

Література

1. Джуринский, А.Н. Реформы зарубежной школы. Надежды и действительность / А. Н. Джуринский. – М.: Знание, 1989. – 80 с.

2. Кабанова, Т. А. Проблемы и перспективы применения тестирования для оценки уровня подготовки / Т. А. Кабанова // Качество инновации. Образование. 2003. − №3. − С. 46–52.

3. Корсак, К. Нова українська мрія – європейський освітній простір / К. Корсак // Освіта і управління. – 2003. – Т. 6, №2. – C. 44–50.