Педагогические науки/5.Современные методы преподавания

Клочек Н.Д.

Криворізький коксохімічний технікум

Національної металургійної академії України

ВПРОВАДЖЕННЯ МОДУЛЬНОЇ СИСТЕМИ НАВЧАННЯ В ПРАКТИЦІ ПРОВЕДЕННЯ ЗАНЯТЬ

Модульна система навчання – це сукупність форм, методів і засобів навчання, виховання та управління, об'єднаних єдиною метою; добір операційних дій викладача і студента, внаслідок яких суттєво покращується мотивація відношення студента до навчального процесу.

Ця система передбачає вивчення дисципліни за окремими модулями з врахуванням бюджету часу, виділеного робочим навчальним планом. Названа система гарантує засвоєння студентами того мінімуму знань і вмінь, який необхідний для успішної професійної діяльності. Здібні студенти, крім того, мають можливість більш ефективно використати ресурс часу і за рахунок цього одержати більш глибокі знання.

За цією системою викладач, виходячи з інтересів студента, рівня його знань і вмінь, визначає навчальну мету заняття і формує, скеровує та корегує весь освітній процес з метою розвитку особистості того, хто навчається.

У процесі модульного навчання використовуються різні методи навчання, такі, як:

· інформаційні (проблемна лекція, розповідь, бесіда, консультування, демонстрація тощо);

· операційні (алгоритми, лабораторні вправи та ін.);

· пошукові (дискусія, ділова гра, ситуаційна задача, "мозкова атака", прогресивний семінар та ін.);

· самостійного вивчення (читання модуля, читання за текстом, слухання).

Ефективність цих методів залежить від багатьох факторів, які виникають під час проведення навчального процесу. Так, наприклад, у процесі модульного навчання коефіцієнт корисної дії демонстрації різко підвищується під час використання ТЗН, відеотехніки та інше.

Не всі методи модульного навчання можна однаково використовувати під час викладання, як точних, так і гуманітарних наук. Ділову гру ефективно застосовувати під час вивчення спецдисциплін. Під час її проведення можна відтворити діяльність конкретних робітників на виробництві. Дискусію краще використовувати під час викладання гуманітарних дисциплін. «Мозкову атаку», як один із пошукових методів навчання, краще використовувати для усунення складних ситуацій.

Найбільш ефективною основою індивідуалізації у модульному навчанні є самонавчання. Необхідними складовими організації самонавчання є інтенсивний індивідуальний контакт студента з викладачем, що забезпечує дієвий і своєчасний оперативний зворотний зв'язок. Викладач повинен скласти план своєї роботи таким чином, щоб студент був зацікавлений предметом, йому хотілось працювати не тільки на занятті, але і після нього, приймати участь в цікавих заходах, гуртках, тощо.

Ознайомившись з теорією модульної системи навчання, у молодих викладачів виникають проблеми з її впровадженням у навчальний процес на практиці. Перш за все необхідно скласти програму, за якою вивчається дана дисципліна. За програмою Міністерства освіти на вивчення дисципліни надано певну кількість годин і теоретичний матеріал. Весь матеріал даного предмету, для кращого вивчення, перевірки знань і вмінь студентів необхідно поділити на модулі. Кожен модуль містить певну кількість занять, серед яких є лекції, практичні, за необхідністю лабораторні заняття, теми, що самостійно вивчаються студентами і обов’язково – залікове і підсумкове заняття за модулем.

Вести підготовку до кожного заняття окремо не можливо, потрібно розробити весь модуль, а потім доповнювати його необхідним матеріалом.

При проведенні занять потрібно користуватись певною методикою, а саме: кожні заняття повинні проходити по певному плану, що містить п’ять основних пунктів:

--- організація навчального процесу (2 – 5 хвилин);

--- актуалізація отримання знань (5 – 10 хвилин);

--- засвоєння нового матеріалу (40 хвилин);

--- закріплення отриманих знань (30 – 25 хвилин);

--- підсумок заняття (3 – 5 хвилин).

Але всі ці пункти по різному використовуються при проведенні лекцій, лабораторних чи практичних робіт. Наприклад пункт «Організація навчального процесу» використовується для всіх типів занять однаково і його можна проводити за наступним планом:

1. Заповнення журналу, перевірка присутніх студентів на занятті (можливе проведення цього пункту при актуалізації отримання знань. Викладач пропонує студентам повторити відповіді на питання, записані чи спроектовані на дошку і поки студенти повторюють, викладач заповнює журнал, перевіряє присутніх студентів на занятті);

2. Повідомлення про вивчення нового модуля, його складу та плану вивчення (кількість лекцій, тем самостійного вивчення, лабораторних, практичних);

3. Повідомлення теми, мети, плану заняття;

4. Повідомлення домашнього завдання (домашнє завдання найкраще задати студентам на початку заняття, тому що вони більш уважні);

5. Запис студентами дати проведення заняття, теми модуля, теми самостійного вивчення, теми заняття і повне домашнє завдання.

В цьому пункті викладач може деяким студентам дати випереджувальне завдання, тобто самостійний підбір матеріалу деяких пунктів наступного заняття.

Пункт «Актуалізація отримання знань» також використовується для всіх типів занять однаково. Викладач пояснює студентам про необхідність вивчення цієї теми, виконання лабораторної чи практичної роботи, задає такі питання, відповіді на які покращують пояснення нового матеріалу, виконання лабораторної чи практичної роботи. За необхідністю перевіряє домашнє завдання.

Пункт «Засвоєння нового матеріалу» по різному проводиться для різних типів занять. Наприклад на лекціях викладач з допомогою технічних засобів, приладів пояснює новий матеріал. В цьому пункті можна використати відповіді студентів, що отримали випереджувальне завдання.

При проведенні лабораторних робіт за цим пунктом студенти розповідають тему, мету, хід виконання роботи і лиш потім виконують роботу.

При підготовці до залікового заняття студенти з допомогою викладача розв’язують різнорівневі завдання, задачі, вправи, тести, тощо.

На заліковому занятті письмово виконують завдання.

На підсумковому занятті пояснюють виконання тем самостійного вивчення.

В пункті «Закріплення отриманих знань» викладач перевіряє розуміння студентами нової теми і застосування теоретичного матеріалу на практиці. В цьому пункті можна перевірити вивчення домашнього завдання, тобто правил, законів, формул.

В пункті «Підсумок заняття» викладач характеризує роботу студентів і виставляє з поясненням оцінки.

Досвід впровадження модульної системи навчання свідчить про те, що студенти позитивно сприймають нові форми навчання, активізують свою пізнавальну діяльність, привчаються до самостійності, до роботи з літературою. Всі студенти, що навчались за модульною технологією, вчасно здають семестровий залік чи іспит з дисципліни.

Література:

1. Про проведення педагогічного експерименту щодо запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу у вищих навчальних закладах ІІІ-ІV рівнів акредитації/ Рішення колегії Міністерства освіти і науки України від 24.04. 2003 р. Протокол № 5/5 – 4.

2. Перелік необхідних умов для запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу у навчальних закладах III–IV рівнів акредитації/ Додаток до Рішення колегії Міністерства освіти і науки України від 24.04.2003 р. Протокол № 5/5-4.