Ст. викл. Рябуха Т. В., ас. Гостищева Н. О.

Мелітопольський державний педагогічний університет, Україна

Соціолінгвістична компетенція викладача іноземної мови

У процесі навчання іноземної мови сучасний викладач повинен виконувати чисельні функції і вирішувати велику кількість професійних завдань. Зокрема, він має всіляко стимулювати спілкування на уроці, пропонуючи різноманітні навчальні завдання, залучаючи студентів до парної та групової роботи, створюючи сприятливу атмосферу і забезпечуючи адекватний зворотний зв'язок.

Значну частину навчального процесу займає виправлення помилок: студенти допускали і будуть допускати помилки при недосконалому володінні іноземною мовою. Саме тому викладач повинен володіти прийомами корекції, адекватними ситуації спілкування, щоб виправлення сприймалося не як покарання, докір, бажання принизити, а як частина природного діалогу між двома партнерами по спілкуванню, які виконують різні соціальні ролі – студента і викладача.

Прихильники комунікативного методу навчання іноземної мови часто піддаються критиці через те, що часто дуже поблажливо ставляться до помилок, особливо граматичних. Наявність помилок при виконанні комунікативних вправ можна пояснити двома факторами. В одному випадку викладач може свідомо привчати студентів не звертати уваги на незначні порушення мовної норми, якщо вони не перешкоджають здійсненню комунікації; в іншому – студенти допускають велику кількість помилок тому, що вони не готові до вирішення запропонованого комунікативного завдання.

З викладеного вище важливо зробити наступні висновки: по-перше, навіть ті викладачі, які схильні ігнорувати помилки, аби не заважати спілкуванню, повинні усвідомлювати, що граматичні, лексичні та фонематичні помилки можуть порушити, а деколи і звести нанівець акт комунікації. ІІо-друге, студент, який робить помилки, намагаючись здійснити якусь комунікативну функцію, не маючи для цього достатніх мовних засобів (тому що його цього ще не навчили), по суті помилки і не робить. Уміння вийти із скрутного становища (навіть ціною порушення деяких формальних мовних правил), є найважливішим для особи, яка не є носієм тієї або іншої іноземної мови. І прагнення викладача дуже жорстко виправляти помилки може бути контрпродуктивним. Тому викладачам, прихильникам комунікативного підходу до навчання іноземних мов, потрібно вміти, з одного боку, розрізняти помилки за ступенем їх значимості для успіху комунікації, а з іншого – у разі необхідності, виправити помилку, проявляючи максимум гнучкості, доброзичливості, "такту": можна підказати, уточнити, можна зробити вигляд, що не розчув і перепитати. Якщо згідно з принципами комунікативної методики ми прагнемо максимально наблизити навчальний процес до ситуації реального спілкування, то і здійснення зворотного зв'язку (зокрема, корекція помилок) має відповідати тому, як прийнято реагувати на помилки в іншому соціокультурному середовищі.

Пояснимо, що мається на увазі. Дуже часто на уроці можна почути "Repeat!", що фактично означає "Say it again and get it right." або "Say it so I can understand you". У реальному житті фраза "Repeat!" може бути інтерпретована як реакція на образу (You've insulted me. / I you dare repeat that.) або як вираження крайнього здивування (What you said is incredible.).

Зрозуміло, спілкування під час заняття має свої закони, особливості, свій розподіл соціальних ролей, проте прагнення дотримуватися правил, прийнятих в країні, мова якої вивчається, здійснення зворотного зв'язку в манері, максимально наближеній до спілкування в реальному житті, може навчити студентів, допомогти вдосконалити їх соціолінгвістичну компетенцію.

Так, у реальному житті ми рідко чуємо "You're right". / "You're wrong". Швидше можна почути такі ремарки, як: I see what you mean. / I don't quite understand. / I (don't) see what you're getting at. / I'm not sure what you mean. / I doubt that's what you mean.

Щоб пом'якшити ситуацію, яка вимагає корекції сказаного, викладач може зробити вигляд, що не розчув, або навіть вибачитися за "неуважність", тим самим розділяючи провину за порушення комунікації: I'm sorry I wasn’t very attentive. Could you repeat that? Або Did you mean to say...? (далі викладач пропонує вірний варіант висловлювання).

Часто допускається помилка, коли викладач реагує на правильний вислів студента. Наприклад, "Right you are!" є дуже поширеною фразою, яку використовують недосвідчені, початківці викладачі, бажаючи вїдзначити студента за вдало сформульовану іноземною мовою думку. На жаль, ця фраза недоречна в такому контексті. У даному випадку слід сказати "That's right!", "That's a good point!", "Well done!" тощо.

Фрази "Right you are!" і "That's right." справді схожі за звучанням, але вони несуть різне комунікативне навантаження. "Right you are!", згідно зі словником Longman Dictionary of English Language and Culture, означає "Yes, I will; I agree" (e.g. "Shut the window, please." – "Right you are!"), тобто таким чином виражається згода виконати прохання/побажання або підкоритися чужому рішенню.

Якщо говорити не тільки про корекцію лінгвістичних помилок, а й про регулювання поведінки під час заняття, то викладачі повинні вміти використовувати характерні для англомовної культури форми спонукання до дії, які відрізняються від вітчизняних меншою категоричністю і прямолінійністю. Наприклад, в галасливій аудиторії доречніше попросити уваги, сказавши "What's the joke?" (а не "Stop laughing!") або "It's like a parrot-house in here." (а не "Stop talking!"). Іншими словами, викладання іноземної мови не може ігнорувати соціолінгвістичні аспекти педагогічного спілкування.

Таким чином, найважливішою характеристикою професійної компетентності викладача іноземної мови є сформованість його соціолінгвістичної компетенції, яка передбачає також вільне володіння правилами мовного професійного етикету, типового для носіїв іншомовної культури.