К. ф. н. Завальнюк Л.В.

Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя, Україна

Лінгво-психологічний експеримент з визначення фонетико-стилістичних шарів німецької розмовної мови

У сучасних лінгвістичних дослідженнях значна увага приділяється проблемі функціонування живої розмовної мови в процесі комунікації. До актуальних проблем сучасної германістики належить дослідження фоностилістичної стратифікації німецької розмовної мови (Umgangssprache) як надзвичайно важливого комунікативного засобу, який має надрегіональне значення, і яким користуються широкі маси людей у щоденному неофіційному спілкуванні в неформальних ситуаціях. Ці ситуації передбачають певну систему відбору фонетичних, лексичних та граматичних засобів, тобто ситуативно та стилістично зумовлене варіювання мовного матеріалу.

Розмовна мова стилістично неоднорідна, вона складається з багатьох шарів. У розмовному стилі прийнято розрізняти три різновиди: літературно-розмовний, фамільярно-розмовний і просторіччя (Арнольд 1981:248).

Дослідниця німецької розмовної мови Е. Різель розрізняє за стилістичним забарвленням: 1) літературну розмовну мову (literarische, gepflegte, auch: neutrale Umgangssprache), 2) недбалу (saloppe Umgangssprache) та 3) грубу розмовну мову (grobe Umgangssprache) (Riesel 1964: 297).

Широке використання розмовної мови накладає свій відбиток на всі мовні рівні, тому кожен із цих різновидів характеризується певними лексичними, синтаксичними та фонетичними особливостями.

Ми звернемо основну увагу на фонетичні риси розмовної мови, проте варто мати на увазі, що, незважаючи на певну автономність, ці три рівні нерозривно пов’язані між собою і становлять єдине ціле, тобто фонетичні стилі пов’язані з синтаксичними й лексичними стильовими особливостями мовленнєвих висловлювань, які, в свою чергу, знаходяться в обумовленому зв’язку з логіко-семантичним аспектом мовлення.

З метою дослідження фоностилістичної стратифікації було проведено лінгво-психологічний експеримент з визначення фонетико-стилістичних шарів німецької розмовної мови. До участі в експерименті було залучено 37 носіїв німецької мови (серед них 22 жінки та 15 чоловіків) віком від 16 до 77 років, представників так званого середнього соціального прошарку, а саме: вчителів, лікарів, службовців середньої ланки, а також старшокласників і студентів.

Матеріалом для дослідження слугували уривки з сучасних німецьких художніх фільмів зі зразками неформального мовлення осіб різного віку та соціального статусу в найрізноманітніших ситуаціях: як нейтральних, так і емоційно насичених.

Перед інформантами-аудиторами стояло завдання оцінити вимову відібраних діалогів, фраз та окремих слів (усього 96 позицій) за шкалою: нормальний розмовний рівень, знижено-розмовний і вульгарний та відповідно маркувати за прийнятою класифікацією: umgangssprachlich (normal), salopp-umgangssprachlich, vulgär.

Результати дослідження дають підстави стверджувати, що стилістична структура розмовної мови не однорідна, а багатошарова. Вона може бути нейтральною (точніше більш наближеною до нейтральної, оскільки чиста (стерильна) нейтральність практично спостерігається у мові виключно рідко) і зниженою. Ступінь зниженості може бути різним: від несуттєвого до значного, сюди входять різні соціально зумовлені підстилі, які у ній взаємодіють.

Відомо, що такі явища, як редукція (кількісна та якісна), різні види асиміляцій, спрощення, фонетичні еліпси тощо, є нормою розмовного стилю вимови. Але ступінь редукції є різним: що нижчим є стиль, то більших модифікацій зазнають звуки.

До першої групи umgangssprachlich (normal) аудитори віднесли висловлювання в основному з нейтральною лексикою, з незначними редукціями та асиміляціями, напр. Vertrauen…Vielleicht bin ich nur deswegen hier. На відміну від нормативної вимови, у слові Vertrauen після дифтонга відбувається елізія редукованого «е» у кінцевому складі -en. Спостерігається кількісна редукція, тобто скорочення тривалості голосного, коли замість нормативного довгого «i» вимовляється короткий голосний, але при цьому зберігається закритий характер звука (наприклад, у словах vielleicht та hier).

89,2% опитаних вважає подібну вимову нормально-розмовною.

У зниженому розмовному стилі можливою та закономірною є не лише зміна кількості довгих голосних, але й зміна якості, тобто перехід довгих напружених закритих голосних у короткі відкриті ненапружені голосні. Частим явищем також є централізація голосного, так, наприклад, у слові du голосний «u» зазнавши якісної редукції переходить у Murmellaut. Крім того, тут часто вживаються стягнені форми. Більшість опитаних вважають такі реалізації знижено-розмовними, наприклад: Biste gerannt? (Bist du gerannt?) (78,4%).

Hey, brauchste’n Fahrrad? (Brauchst du ein Fahrrad?) (73%).

Is meine (Das ist meine) (70,3%). Важливу роль при визначенні знижено-розмовного стилю відіграли лексичні та граматичні засоби, наприклад: Na also, Hals- und Beinbruch, Jungs (70,3%).

До вульгарного стилю вимови були віднесені висловлювання, що містять знижену та вульгарну лексику, із сильно редукованою вимовою, велику роль відіграє інтонація. Тут найчастіше спостерігалась взаємна компенсація фонетичних та лексичних засобів. Опитані відмічали, що фрази, які містять такі семантично вульгарні слова як Scheiße, Schlampe, Kackschlampe, важко віднести до нормального розмовного стилю, навіть якщо вони вимовлені дуже чітко. 97,3% респондентів віднесли ці реалізації до вульгарного стилю.

Отримані результати дозволили виокремити три фонетико-стилістичних шари німецької розмовної мови: розмовний (umgangssprachlich), знижено-розмовний (salopp-umgangssprachlich) і вульгарний (vulgär) та описати ознаки кожного з них. Узагальнення результатів лінгво-психологічного експерименту свідчить про те, що існує певний зв'язок (і взаємна компенсація) стилістичних засобів різних рівнів: фонетичного, лексичного та синтаксичного. При стильовій диференціації мовлення фонетичні засоби можуть виступати як основні, проте можуть також корелювати з лексико-граматичними засобами.

Література:

1.Арнольд И. В. Стилистика современного английского языка: [учеб. пособие]. – [2-е изд., перераб.]. – Л. : Просвещение, 1981. – 295 с.

2.Riesel E. Der Stil der deutschen Alltagsrede. – М.: Высшая школа, 1964. – 315 S.