Политология/10. Региональные политические процессы
Аровін О.І.
Донецький національний
університет
Рейтингова
оцінка громадської активності мешканців міст Донецької області на підставі моніторингу громадсько-політичного руху
Моніторинг – це систематичний збір і обробка інформації, яка може бути
використана для поліпшення процесу ухвалення рішення, а також для інформування
громадськості або прямо як інструмент зворотного зв'язку з метою здійснення
проектів, оцінки програм або вироблення
політики.
Моніторинг має на увазі регулярний вимір і облік найважливіших показників
здійснення діяльності відповідно до погодженого графіка, ресурсів,
інфраструктури й очікуваних результатів.
Мета роботи: моніторинг громадсько-політичного руху в Донецькій області на
підставі офіційних статистичних даних, рейтингова оцінка громадської активності
мешканців міст та розробка пропозицій щодо зміцнення демократичних засад
суспільства.
Громадсько-політичний рух в
Донецькій області, як й в Україні в цілому реалізується через легалізовані
об'єднання громадян, які зареєстровані органами виконавчої влади та
підрозділами Міністерства юстиції України в Донецькій області на підставі
Закону України "Про об'єднання громадян".
Згідно статистичним даним, у
2010 році в Донецької області діяло 18426 легалізованих об'єднань громадян, що
на 1274, або 7,4% більше, ніж рік тому, з них 12065 – осередки політичних
партій та 6361 громадських організацій [1]. Таким чином, в
структурі переважають організації політичного напрямку.
Розглядаючи
структуру громадських організацій, слід відмітити, що найбільша їх частка
припадає на оздоровчі та фізкультурно-спортивні (17,2%), молодіжні організації
– (10,8%), об'єднання ветеранів та інвалідів – (9,5%), організації професійної
спрямованості – (7,2 %) [1].
При цьому
кількість молодіжних та фізкультурних організацій за останні 5 років
безперервно збільшується, чого не можна сказати, наприклад, про жіночі
організації (рис.1,2).
З рис.2 ми
бачимо, що тільки у 2011 році намітилися позитивні зрушення в зростанні
кількості жіночих громадських організацій.
Найменшу
частку (менш ніж 1%) в структурі громадського руху складають об'єднання охорони
пам'ятників історії та культури, науково-технічні товариства і творчі об'єднання,
що свідчить про слабку зацікавленість населення в цих сферах.
Відрізняються
також темпи зростання кількості політичних та громадських організацій.
Розрахунки показали, що зростання кількості громадських
організацій та їх осередків 2011 році відбувається повільнішими темпами, ніж
політичних партій (рис.3), хоча у 2008-2010 роках ситуація була іншою.
Сплески
політичної активності населення відбувалися в періоди виборов, в послідуючі
роки темпи зростання знижувалися. В цей же час ми можемо спостерігати поступові
темпи росту суспільної активності поза політикою.
Це привело до
того, що в 2011 році два досліджуваних показники практично зрівнялися по
величині.
Таким чином,
моніторинг структури та темпів змін кількості організацій
громадсько-політичного руху у регіоні допомагає визначити та дослідити
тенденції його розвитку. Однак громадська активність у різних місцях Донецької
області не може бути однаковою. Логічно припустити, що в крупних містах регіону
можливості населення по задоволенню своїх потреб по участі у громадському житті
повинні бути вище, ніж у малих містах. Для того, щоб підтвердити або
спростувати цю гіпотезу, була проведена друга частина досліджень.
Важливим
показником, який свідчить про політичну та громадську активність населення
Донецької області, на наш погляд, є показник відношення кількості громадських
об’єднань на тисячу наявного населення. Тому було проведено розрахунки та
побудовано рейтинг місць Донецької області з різних точок зору.
По-перше,
розглянуто кількість політичних партій у розрахунку на тисячу дорослого
населення місць області. Дослідження довели, що лідером в цьому плані є місто
Яснувата, а обласний центр посідає лише 16 місце (табл.1), незважаючи на те, що
за даними статистики, найбільша кількість політичних партій та їх осередків
знаходиться саме у м.Донецьку.
Таблиця
1
Кількість
політичних партій за містами Донецькій області на 1000 мешканців старше 18
років (фрагмент)
|
|
Кількість партій на 1000
мешканців |
Місце у рейтингу |
|
Донецька область |
3,2 |
|
|
м.Ясинувата |
10,8 |
1 |
|
Красний Лиман (міськрада) |
9,5 |
2 |
|
м.Вугледар |
7,6 |
3 |
|
Докучаєвськ (міськрада) |
3,5 |
4 |
|
Селидове (міськрада) |
3,5 |
5 |
|
Дружківка (міськрада) |
3,4 |
6 |
|
Димитров (міськрада) |
3,2 |
7 |
|
м.Костянтинівка |
3,1 |
8 |
|
м.Новогродівка |
3,0 |
9 |
|
Жданівка (міськрада) |
2,9 |
10 |
|
Шахтарськ (міськрада) |
2,9 |
11 |
|
Горлівка (міськрада) |
2,9 |
12 |
|
Артемівськ (міськрада) |
2,9 |
13 |
|
Сніжне (міськрада) |
2,8 |
14 |
|
Харцизьк (міськрада) |
2,8 |
15 |
|
Донецьк (міськрада) |
2,7 |
16 |
|
Єнакієве (міськрада) |
2,5 |
17 |
Що стосується
громадських організацій, то положення м.Донецька в цьому рейтингу значно вище,
він посідає друге місце (табл. 2). У восьми містах середній показник
перевищено: Вугледар, Донецьк, Красноармійськ, Красний Лиман, Краматорськ,
Горлівка, Докучаєвськ – це в основному міста з розвинутою промисловістю.
Також слід
відмітити, що показник громадської активності в розрахунку на тисячу населення
значно нижче ніж показник політичної активності, як по області в середньому,
так і в розрізі окремих місць.
Таблиця
2
Кількість
громадських організацій за містами Донецькій області на 1000 мешканців
(фрагмент)
|
|
Кількість громадських
організацій на 1000 мешканців |
Місце у рейтингу |
|
Донецька область |
1,2 |
|
|
м.Вугледар |
2,8 |
1 |
|
Донецьк (міськрада) |
2,3 |
2 |
|
м.Ясинувата |
2,2 |
3 |
|
Красноармійськ (міськрада) |
1,9 |
4 |
|
Красний Лиман (міськрада) |
1,8 |
5 |
|
Краматорськ (міськрада) |
1,5 |
6 |
|
Горлівка (міськрада) |
1,5 |
7 |
|
Докучаєвськ (міськрада) |
1,4 |
8 |
|
Артемівськ (міськрада) |
1,2 |
9 |
|
Слов`янськ (міськрада) |
1,2 |
10 |
|
Єнакієве (міськрада) |
0,5 |
26 |
|
Макіївка (міськрада) |
0,5 |
27 |
|
Селидове (міськрада) |
0,3 |
28 |
Як свідчать
дослідження, професійний рух у Донецькій області є майже помітним. Однак у
рейтингу міст області Донецьк також знаходиться не на першому а лише на
дев’ятому місці, м.Маріуполь – на двадцять шостому (табл.3).
Таблиця 3
Кількість профспілкових організацій за містами Донецькій області на 1000
мешканців старше 18 років (фрагмент)
|
|
Кількість
профспілкових організацій |
Кількість профспілкових організацій
на 1000 мешканців |
Місце у рейтингу |
|
Донецька область |
4596 |
1,0 |
|
|
м.Красний Лиман |
64 |
2,8 |
1 |
|
м.Ясинувата |
94 |
2,6 |
2 |
|
м.Селидове |
137 |
2,5 |
3 |
|
м.Харцизьк |
197 |
1,9 |
4 |
|
м.Димитров |
78 |
1,5 |
5 |
|
м.Шахтарськ |
92 |
1,4 |
6 |
|
м.Горлівка |
396 |
1,4 |
7 |
|
м.Авдіївка |
48 |
1,3 |
8 |
|
м.Донецьк |
1294 |
1,3 |
9 |
|
м.Дзержинськ |
93 |
1,2 |
10 |
|
м.Маріуполь |
13 |
0,0 |
26 |
|
м.Добропілля |
0 |
0,0 |
27 |
|
м.Красноармійськ |
0 |
0,0 |
28 |
Будь-яка
демократична держава розраховує на те, що підростаюче покоління в майбутньому
буде мати активну життєву позицію. Тому участь у громадському житті треба
розвивати з дитинства. Що стосується Донецької області, в загальної кількості
мешканців області кількість осіб до 18 років складає у середньому 15,1% [2]. Тому цікаво було подивитися, яке положення з
дитячими організаціями в містах області з різних точок зору.
Дослідження
свідчать, що кількість дитячих організацій в загальній структурі складає тільки
1,1%, що дуже мало.
Розрахунки кількості
дитячих організацій на 10000 мешканців показали, що великі міста, такі як
Донецьк і Маріуполь, знову виявилися не на висоті. Так, Донецьк на сьомому
місці, а Маріуполь - на двадцять сьомому
(табл.4).
Таблиця
4
Кількість
дитячих організацій за містами Донецькій області на 10000 мешканців молодше 18
років (фрагмент)
|
|
Кількість дитячих організацій
на 10000 мешканців |
Місце у рейтингу |
|
Донецька область |
3,1 |
|
|
Жданівка (міськрада) |
22,1 |
1 |
|
Торез (міськрада) |
18,1 |
2 |
|
Докучаєвськ (міськрада) |
18,0 |
3 |
|
м.Новогродівка |
16,4 |
4 |
|
м.Вугледар |
14,9 |
5 |
|
Красний Лиман (міськрада) |
4,9 |
6 |
|
Донецьк (міськрада) |
4,7 |
7 |
|
Горлівка (міськрада) |
3,9 |
8 |
|
Красноармійськ (міськрада) |
3,8 |
9 |
|
Єнакієве (міськрада) |
3,1 |
10 |
|
Димитров (міськрада) |
2,3 |
16 |
|
м.Кіровське |
2,3 |
17 |
|
м.Авдіївка |
1,9 |
18 |
|
Краматорськ (міськрада) |
1,3 |
19 |
|
Макіївка (міськрада) |
1,0 |
20 |
|
Добропілля (міськрада) |
0,9 |
23 |
|
Сніжне (міськрада) |
0,9 |
24 |
|
м.Костянтинівка |
0,9 |
25 |
|
Харцизьк (міськрада) |
0,6 |
26 |
|
Маріуполь (міськрада) |
0,0 |
27 |
|
м.Ясинувата |
0,0 |
28 |
Проведений моніторинг кількості громадських організацій в відношенні до
кількості населення окремих міст області дозволяє визначити міста-лідери
громадсько-політичного руху, які посіли місця 1-10 у загальному рейтингу, а
також міста – аутсайдери (табл.5). Найбільш активним є населення міст:
Красний Лиман, Вугледар, Докучаєвськ,
Горлівка, Донецьк, Яснувата, Жданівка, Димитров, Шахтарськ, Новогродівка.
Таблиця 5
Підрахунок загального рейтингу міст Донецької області у
деяких напрямках громадсько-політичного руху
|
Місто |
Політичні партії |
Громад-ські організації |
Проф.-спілкові організації |
Дитячі організацій |
Сума місць |
Загальне місце у рейтингу |
|
Авдіївка |
23 |
24 |
8 |
18 |
73 |
21 |
|
Артемівськ |
13 |
9 |
18 |
11 |
51 |
12 |
|
Вугледар |
3 |
1 |
12 |
5 |
21 |
2 |
|
Горлівка |
12 |
7 |
7 |
8 |
34 |
4 |
|
Дебальцеве |
25 |
23 |
13 |
14 |
75 |
23 |
|
Дзержинськ |
26 |
19 |
10 |
13 |
68 |
16 |
|
Димитров |
7 |
17 |
5 |
16 |
45 |
8 |
|
Добропілля |
27 |
25 |
27 |
23 |
102 |
28 |
|
Докучаєвськ |
4 |
8 |
14 |
3 |
29 |
3 |
|
Донецьк |
16 |
2 |
9 |
7 |
34 |
5 |
|
Дружківка |
6 |
22 |
24 |
21 |
73 |
22 |
|
Єнакієве |
17 |
26 |
22 |
10 |
75 |
24 |
|
Жданівка |
10 |
16 |
15 |
1 |
42 |
7 |
|
Кіровське |
22 |
15 |
11 |
17 |
65 |
14 |
|
Костянтинівка |
8 |
14 |
21 |
25 |
68 |
17 |
|
Краматорськ |
24 |
6 |
23 |
19 |
72 |
20 |
|
Красний Лиман |
2 |
5 |
1 |
6 |
14 |
1 |
|
Красноармійськ |
28 |
4 |
28 |
9 |
69 |
18 |
|
Макіївка |
18 |
27 |
19 |
20 |
84 |
26 |
|
Маріуполь |
21 |
13 |
26 |
27 |
87 |
27 |
|
Новогродівка |
9 |
11 |
25 |
4 |
49 |
10 |
|
Селидове |
5 |
28 |
3 |
15 |
51 |
13 |
|
Слов`янськ |
20 |
10 |
17 |
22 |
69 |
19 |
|
Сніжне |
14 |
21 |
20 |
24 |
79 |
25 |
|
Торез |
19 |
12 |
16 |
2 |
49 |
11 |
|
Харцизьк |
15 |
20 |
4 |
26 |
65 |
15 |
|
Шахтарськ |
11 |
18 |
6 |
12 |
47 |
9 |
|
Ясинувата |
1 |
3 |
2 |
28 |
34 |
6 |
В містах, які
посідають останні п’ять міст: Єнакієве, Сніжне, Макіївка, Маріуполь,
Добропілля, потенціал громадської активності населення розкритий недостатньо.
Проведений
моніторинг кількісних показників громадсько-політичного руху Донецькій області
дозволяє зробити наступні висновки:
1.
Донецьку область можна охарактеризувати як регіон високої громадської
активності, при цьому політична активність значно вище, як в середньому в
області, так і в розрізі окремих міст.
2.
Темпи зростання кількості осередків політичних партій у періоди виборів
значно вище.
3.
В структурі громадського руху найбільшу частку займають організації молодіжного
та фізкультурно-оздоровчого напрямків.
4.
Недостатньо уваги в регіоні приділяється розвитку громадських організацій
для дітей.
5.
Серед десяти міст-лідерів щодо кількості громадських організацій в
відношенні до кількості населення 60% складають міста з населенням менш ніж 50
тисяч мешканців, і тільки два міста – з населенням більш 200 тисяч (Донецьк,
Горлівка).
6.
Виходячи з результатів досліджень, подальший розвиток громадського руху має
перспективи не тільки в малих містах області, та й в великих, наприклад,
Маріуполі та Макіівці.
Література:
1.
Громадські організації в Донецькій області за 2010 рік. Статистичний
бюлетень. Державний комітет статистики України. Головне управління статистики у
Донецькій області. Управління статистики соціальних послуг. Донецьк, 2011. – 32
с.
2.
Статистичний щорічник Донецької
області за 2010 рік. Державний комітет статистики України. Головне управління
статистики в Донецькій області. – Донецьк, 2011. – с.275-277.