Государственное управление/2.Современные технологии управления

К.н. з держ.упр. Аровіна М.П., к.н. з держ.упр. Мальцева І.В.

Донецький національний університет, Україна

сучасні напрямки розвитку муніципального управління в сфері культури

В даний час задоволення потреб населення у сфері культури потребує нових підходів щодо вирішення питань державної підтримки культурної галузі, вільного розвитку ринку культурних індустрій і послуг, ефективного використання бюджетних коштів, залучення недержавних джерел фінансування культури.

Метою дослідження є розробка пропозицій щодо удосконалення муніципального управління сферою культури промислового міста, об’єкт дослідження – відділ культури Макіївської міської ради.

Держава гарантує необхідні асигнування на розвиток культури в розмірі не менш, ніж 8% національного доходу України. Як видно з рис.1., бюджет по галузі «Культура» м. Макіївка щорічно зростає, в 2010 році він на 6631,7 тис.грн., або на 30,3% перевищив бюджет 2009 року.

Дослідження свідчать, що у місті існує багато добровільних формувань для задоволення різноманітних духовних запитів, культурних і творчих потреб населення. Так, в 26 клубних закладах створено 295 клубних формувань, в яких займається 5724 мешканців міста, однак це складає лише 1,5% населення.

В 2010 році збереглася тенденція збільшення кількості культурно-масових заходів в закладах системи Міністерства культури України та значне зменшення цього показника закладами культури інших систем, відомств та організацій (табл.1).

Таблиця 1.

Культурно-масові заходи, 2010 рік [4]

Найменування показника	Культурно-освітні та розважальні заходи	Вистави, концерти		Виставки декоративно-прикладного мистецтва	Інші	Загальна кількість
		аматорського мистецтва	професійних колективів
Усього проведено	1690	895	22	279	1041	3927
з них для дітей	835	339	12	102	206	1494
Кількість відвідувачів	257652	169841	8000	130159	133959	699611
з них для дітей	122558	70195	4170	32253	49294	278470

Розрахунки показали, що за 2010 рік міський музей відвідало тільки 5% мешканців міста, з них 74,5% учнів і молоді, екскурсіями охоплено всього 14% від відвідувачів.

Таким чином, в галузі культури міста спостерігаються як позитивні, так і негативні тенденції – розвиток культурно-мистецьких закладів з одного боку та низький рівень захоплення населення з другого. Причини цієї ситуації полягають в існуванні певних проблем управління галуззю культури.

По-перше, це проблеми недостатнього фінансування мережі закладів для створення сучасної матеріально-технічної бази. Так, із 26 клубних закладів 20 розміщено в спеціально побудованих приміщеннях, 6 – у пристосованих, при цьому 70% приміщень потребують капітального ремонту (табл.2).

Внаслідок цього в порівнянні з 2009 роком на 3% скоротилася кількість місць в лекційних залах та залах для глядачів.

Таблиця 2.

Клубні заклади, 2010 рік [4]

Найменування показника	Характеристика приміщень			Технічний стан	Кількість місць у лекційних залах та залах для глядачів
	усього	спеціально побудоване	присто-соване	потребує капітального ремонту
Клубні заклади	26	20	6	19	8745
в т.ч. у сільській	1	-	1	-	48

По-друге, старіння кадрів, працюючих в галузі та мінімальний приток молодих спеціалістів, які мають сучасний погляд на розвиток галузі. На цей час культосвітню діяльність в клубах міста забезпечують 346 працівників, із них тільки 47,1% - фахівці з відповідною фаховою освітою (табл.3).

Таблиця 3.

Кадрове забезпечення клубних закладів, 2010 рік [4]

Розподіл закладів за підпорядку-ванням	Кількість працівників (всього)			Працівники, які забезпечують культосвітню діяльність			Середня кількість фахівців на 1 заклад культури
	2008	2009	2010	2008	2009	2010	2008	2009	2010
Системи Міністерства культури і туризму України	117	134	148	62	68	77	6,8	7,5	8,5
Інших міністерств відомств і організацій	237	205	198	118	95	104	6,5	5,2	4,0
Разом:	354	339	346	180	163	181	6,6	6,0	6,9

У зв’язку з низьким рівнем заробітної плати, робота галузі на рівні клубних закладів, бібліотек, музеїв, шкіл естетичного виховання не користуються належним попитом. Випускники ВНЗів скоріше шукають місце роботи в престижних нічних клубах, створюють різноманітні агентства, а комунальні заклади культури залишаються без фахівців, що отримали сучасні знання, та мають сили, вміння та бажання вносити інновації в роботу закладів культури та мистецтва (табл.4).

Таблиця 4.

Середня заробітна плата в закладах культури [4]

Тип закладу	Посадовий оклад, грн.	Соціальний захист (матеріальна підтримка та матеріальне стимулювання)
Клубний заклад міського типу	1207,61	На оздоровлення, на вирішення соціально-побутових питань
Школа естетичного виховання	1132,24	Вислуга років, на оздоровлення, сумління праця, престижність праці 20%
Музей	1223,86	Вислуга років, науковий стаж, на оздоровлення, на вирішення соціально-побутових питань, за сумлінну працю,
Бібліотека	1163,34	Вислуга років, надбавка 50% за особливі умови праці, оздоровлення, рішення побутових питань

Тільки за останній рік виникла гостра потреба в фахівцях наступних спеціальностей: хореографи, керівники оркестрів народних інструментів, диригенти, керівники фотостудій, фотохудожники, художні керівники закладів культури клубного типу, методисти.

По-третє, законодавчі перепони на шляху розвитку матеріальної бази закладів (тендерне законодавство – як приклад). Зміна тендерного законодавства країни, до якого знов увійшла закупівля книг для поповнення фондів бібліотек, дуже розхвилювало не тільки бібліотекарів, а й відвідувачів цих закладів. Більш ніж 5 років йшла боротьба за відміну закупівлі на тендерних засадах книг, брошур та іншої аналогічної продукції. Процедура тендеру в цьому випадку не дає можливості поповнення бібліотечних фондів на підставі вивчення попиту читачів, що значно обмежує задоволення попиту користувачів і стримує розвиток книжкового ринку. Проблемним також залишається питання щодо встановлення меж об’єктів археології, винесення об’єктів археології в натуру (на місцевості).

З метою удосконалення управління в сфері культури на прикладі міста Макіївки необхідно більше впроваджувати програмний підхід при розробці розподілу бюджетного фінансування між комунальними закладами культури, розробку місцевих програм розвитку культури та їх фінансування здійснювати за участю громадських об’єднань; більше уваги приділяти кадровій роботі з метою залучення молоді для роботи в підвідомчих закладах культури так і для вивчення попиту населення на послуги з культурного обслуговування.

Литература:

1. Агапонов А.К. Регионы и муниципальное самоуправление: вопросы ответственности // Социс. – 2002. – №2. С.42-43.

2. Муравьева Н.Я. Формы и виды финансирования в сфере культуры / Н.Я. Муравьева // Культура: управление, экономика, право, 2004. – №2. – С.42-44.

3. Про культуру: Закон України від 14.12.2010 №2778-VI.

4. Річний звіт відділу культури про діяльність у 2010 році.